Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 19.03.2026 р. № 1651/ІПК/99-00-21-03-03 ІПК

Державна податкова служба України відповідно до статті 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) розглянула звернення Товариство щодо отримання індивідуальної податкової консультації та повідомляє наступне.

У зверненні Товариство повідомляє, що має ліцензію та здійснює виробництво алкогольної продукції (горілок, горілок особливих, настоянок та наливок).

Реалізація алкогольної продукції Товариства відбувається як на території України так і на експорт.

Для виробництва алкогольних напоїв Товариство закуповує у спиртових заводів спирт етиловий неденатурований.

До отримання з акцизного складу спирту етилового неденатурованого, призначеного для переробки на алкогольні напої, Товариство сплачує суму акцизного податку, розраховану за ставками для цієї продукції. На окремі партії спирту (у залежності від наявності на підприємстві обігових коштів) подає контролюючому органу податковий вексель, який є забезпеченням виконання зобов’язання.

Товариство розглядає можливість здійснення експорту алкогольної продукції іншої торгової марки, що використовується на підставі відповідного (Ліцензійного договору) за посередництва комісіонера – іншого суб’єкта господарювання,  який  від  імені  Товариства,  що  виступає комітентом, укладе

зовнішньоекономічний контракт з отримувачем-нерезидентом на постачання виробленої підприємством підакцизної продукції.

Товар, визначений у договорі, комітентом комісіонеру не буде передаватись, відвантажуватись та реалізовуватись, а буде відвантажуватись комітентом безпосередньо покупцям-нерезидентам.

У зверненні Товариство просить надати відповіді на питання:

1. Чи зменшується сума погашення податкового векселя, поданого виробником підакцизної продукції до отримання спирту, на суму акцизного податку, розраховану виходячи з обсягів відвантаженої ним на експорт підакцизної продукції, у разі здійснення експорту (вивезення) підакцизних товарів (продукції) за межі митної території України з використанням договору комісії (виробник є комітентом) – у оформленій митній декларації (далі – МД) відомості про виробника такої експортованої підакцизної продукції  буде зазначено у графі 2 «Відправник та Експортер», та у графі 9 Порядку заповнення митної декларації за формою єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 30 травня 2012 року     № 651 (зі змінами) (далі – Порядок № 651), як особи, відповідальної за фінансове врегулювання, буде зазначено комісіонера, а в доповненні до графи (на звороті МД) зазначатиметься інформація про комітента?
2. Чи зменшується сума акцизного податку, сплаченого до отримання спирту, на суму акцизного податку, розраховану виходячи з обсягів відвантаженої ним на експорт підакцизної продукції, у разі здійснення експорту (вивезення) підакцизних товарів (продукції) за межі митної території України з використанням договору комісії (виробник є комітентом) – у оформленій МД відомості про виробника такої експортованої підакцизної продукції  буде зазначено у графі 2 «Відправник та Експортер», та у графі 9 МД,  як особи, відповідальної за фінансове врегулювання, буде зазначено комісіонера, а в доповненні до графи (на звороті МД) зазначатиметься інформація про комітента?
3. Чи підлягають оподаткуванню акцизним податком операції з вивезення (експорту) підакцизних товарів (продукції) платником податку за межі території України за належно оформленою МД, в якій виробник такої експортованої  підакцизної продукції, зазначений у графі 2 як «Відправник та Експортер», та у графі 9 МД, як особи, відповідальної за фінансове врегулювання, буде зазначено комісіонера, а в доповненні до графи (на звороті МД) зазначатиметься інформація про комітента?

      

        Щодо питань 1,2

Відповідно до підпункту 14.1.176 пункту 14.1 статті 14 Кодексу податковий вексель, авальований банком (податкова розписка), - простий вексель, авальований банком, що видається векселедавцем: до отримання з акцизного складу спирту етилового, до отримання з нафтопереробного підприємства нафтопродуктів, речовин, що використовуються як компоненти моторних палив, або до ввезення нафтопродуктів на митну територію України і є забезпеченням виконання ним зобов'язання сплатити суму акцизного податку у строк, визначений статями 225, 229 Кодексу.

Згідно з пунктом 225.1 статті 225 Кодексу суб'єкт господарювання зобов'язаний сплатити податок або подати контролюючому органу за своїм місцезнаходженням до отримання з акцизного складу спирту етилового неденатурованого, призначеного для переробки на алкогольні напої (крім виноматеріалів та вермутів), податковий вексель, який є забезпеченням виконання зобов'язання такого платника у строк до 90 календарних днів, починаючи з дня видачі податкового векселя, сплатити суму податку, розраховану за ставками для цієї продукції.

Під час отримання спирту етилового неденатурованого підприємство –векселедавець за участю представника контролюючого органу на акцизному складі складає акт про фактично отриману кількість спирту та розрахунок акцизного податку виходячи з фактично отриманої кількості спирту. Цей акт є коригуванням вже сплаченої суми податку або наданого податкового векселя із зазначенням остаточної суми податку, яка підлягає сплаті (пункт 225.2        статті 225 Кодексу).

Податковий вексель вважається погашеним векселедавцем у разі сплати суми податку в повному обсязі та в зазначений у податковому векселі строк (пункт 225.4 статті 225 Кодексу).

Крім того, сума акцизного податку, на яку погашається вексель, визначається, зокрема:

- виходячи з фактично отриманої кількості спирту (згідно з актом про фактично отриману кількість спирту та розрахунок акцизного податку) та ставок податку на готову продукцію;

- зменшується на суму податку, розраховану виходячи з фактично втраченої кількості спирту етилового при транспортуванні та зберіганні, у процесі виробництва готової продукції в межах норм, затверджених у встановленому порядку;

- фактично повернутого невиправного браку (пункт 225.5 статті 225 Кодексу);

- з обсягів відвантаженої на експорт продукції згідно з належно оформленою митною декларацією (пункт 225.6 статті 225 Кодексу).

Отже, сума акцизного податку, визначена в податковому векселі, зменшується на суму акцизного податку, розраховану виходячи з обсягів відвантаженої Товариством на експорт підакцизної продукції, за рахунок здійснення експорту (вивезення) підакцизних товарів (продукції) за межі митної території України, та відображається в графі 13 розділу I Додатка 3 до Декларації з акцизного податку, форма та Порядок заповнення та подання якої затверджені наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 зареєстрованого Міністерством юстиції України 30.01.2015 № 105/26550.

Також, сума акцизного податку, сплаченого до отримання спирту, у разі здійснення експорту готової продукції (підакцизних товарів), виготовленої з такого отриманого спирту, в тому числі з використанням договору комісії, який не передбачає передачу готової продукції комісіонеру, зменшується на суму акцизного податку, розраховану виходячи з обсягів відвантаженої на експорт готової продукції (підакцизних товарів).

 

Щодо питання 3

Відповідно до пункту 225.6 статті 225 Кодексу у разі експорту (вивезення) підакцизних товарів (продукції) за межі митної території України сума податку для погашення податкового векселя визначається з урахуванням обсягів відвантаженої на експорт продукції згідно з належно оформленою митною декларацією.

Відповідно до статті 1011 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (зі змінами і доповненнями) за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Відповідно до підпункту 212.1 статті 212 Кодексу платником акцизного податку є, зокрема, особа, постійне представництво, які виробляють підакцизні товари (продукцію) на митній території України, у тому числі з давальницької сировини. Об'єктами оподаткування є операції з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) (підпункт 213.1.1 пункту 213.1       статті  213 Кодексу).

Реалізація підакцизних товарів (продукції) – будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (підпункт 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

Не підлягають оподаткуванню операції з вивезення (експорту) підакцизних товарів (продукції) платником податку за межі митної території України.

Товари (продукція) вважаються вивезеними (експортованими) платником податку за межі митної території України, якщо їх вивезення (експортування) засвідчене належно оформленою митною декларацією, у тому числі, якщо відвантаження відбулося у звітному періоді, а вивезення (експортування) – у наступному звітному періоді і на дату подання декларації з акцизного податку за звітний місяць наявна така митна декларація (пункт 213.2 статті 213 Кодексу).

Датою виникнення податкових зобов’язань щодо підакцизних товарів (продукції), вироблених на митній території України, є дата їх реалізації особою, яка їх виробляє, незалежно від цілей і напрямів подальшого використання таких товарів (продукції), крім випадків, зазначених у         статтях 225 та 229 Кодексу (пункт 216.1 статті 216 Кодексу).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 651 відправником продукції є особа, яка передала або має передати заявлені у МД товари в розпорядження перевізника відповідно до договору про перевезення для доставки одержувачу та яка зазначена в транспортному документі або така, що самостійно доставляє ці товари одержувачу, не користуючись послугами перевізника.

Відповідно до розділу ІІ «Заповнення граф митних декларацій» глави І Порядку № 651 в графі 2 МД «Вантажовідправник/Експортер» зазначаються відомості про відправника.

В графі 9 МД «Особа, відповідальна за фінансове врегулювання» зазначаються відомості про резидента, який уклав зовнішньоекономічний договір (контракт) або інший документ, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту).

При декларуванні товарів, що переміщуються за зовнішньоекономічним договором (контрактом) та пов’язаним з ним договором комісії, укладеним між резидентами, у графі зазначаються відомості про комісіонера, який уклав зовнішньоекономічний договір (контракт), і вчиняється запис: «Див. доп.», а      в доповненні наводяться відомості про комітента.

В графі 31 МД «Пакування та опис товарів» зазначається, зокрема, виробник товару (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах).

Отже, якщо операцію з експорту (вивезення) підакцизної продукції за межі митної території України, у тому числі за договором комісії, здійснює безпосередньо виробник цієї продукції (комітент), що засвідчено належним чином оформленою МД, то такі операції підпадають під дію підпункту 213.2.1 пункту 213.2 статті 213 та пункту 225.6 статті 225 Кодексу та не підлягають оподаткуванню акцизним податком.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.