Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 20.03.2026 р. № 1656/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

 

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 та п.п. «в» п.п. 69.41.3 п. 69.41 ст. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення (…), щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства та в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків зазначив, що працівник перебував на лікарняному в січні 2026 року (період втрати працездатності), але листок непрацездатності був наданий і лікарняні нараховані та виплачені лише в лютому 2026 року (період нарахування). Якщо в цей час відбулася зміна ставки єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) (наприклад, через встановлення інвалідності працівника).

Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Яким чином застосовувати ставку єдиного внеску до лікарняних, нарахованих у поточному місяці, але за минулий місяць?

2. За якою ставкою яка діяла в періоді нарахування лікарняних, чи в періоді втрати працездатності?

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464).

Відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.

Базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці», та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, здійснюється з урахуванням Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5 (далі – Інструкція № 5), зокрема, до інших виплат, що не належать до фонду оплати праці, відносяться:

допомога по тимчасовій непрацездатності (п. 3.2 розділу ІІІ Інструкції № 5);

оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів підприємства, установи, організації (п. 3.3. розділу III Інструкції № 5).

Згідно з частиною п’ятою ст. 8 Закону № 2464 єдиний внесок для платників, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22 відс. до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску.

Разом з тим, відповідно до частини тринадцятої ст. 8 Закону № 2464 єдиний внесок для підприємств, установ і організацій, фізичних осіб – підприємців, у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, в яких працюють особи з інвалідністю, встановлюється у розмірі 8,41 відс. визначеної п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску для працюючих осіб з інвалідністю.

Згідно з абзацом третім п.п. 5 п. 2 розділу ІІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (далі – Інструкція № 449), для підприємств, установ і організацій, фізичних осіб – підприємців, у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, в яких працюють особи з інвалідністю єдиний внесок встановлюється відповідно до Закону № 2464 в розмірі 8,41 відс. суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону № 108, та суми оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги з тимчасової непрацездатності, допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами для працюючих осіб з інвалідністю.

Для можливості застосування платником пільгової ставки єдиного внеску необхідно підтвердити встановлення працівнику інвалідності.

Підтвердженням встановлення працівнику інвалідності є належним чином засвідчений витяг із рішення експертної команди (далі – Витяг), отриманий відповідно до Постанови, або копія довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності, яка видана до 1 січня 2025 року.

Нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених в абзацах третьому – п’ятому п.п. 5 п. 2 розділу ІІІ Інструкції № 449, здійснюється роботодавцем із дати отримання від працівника документів щодо встановлення інвалідності та проводиться протягом строку, встановленого Постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи».

Таким чином, до виплат, пов’язаних з тимчасовою втратою працездатності, у разі перебування платника податку на лікарняному, нарахованих та виплачених у поточному періоді, застосовується ставка єдиного внеску, яка діяла в період втрати працездатності, незалежно від того, що нарахування (виплата, надання) будуть проведені податковим агентом у поточному місяці, оскільки вони відносяться до доходу у вигляді заробітної плати відповідних періодів за які вони нараховані.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

______________________________________________________________________________________________________________________     

Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.