Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 20.03.2026 р. № 1657/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), розглянула звернення (   ), щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства і в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомив, що у 2025 році почав працювати у своїй контрольованій іноземній компанії (далі - КІК) в Латвії, де має тимчасовий захист.

За попередніми підрахунками заробітна плата платника податків за 2025 рік склала 6772,78 євро. У Латвії застосовується ставка оподаткування у розмірі 25,5 відс., при цьому, під час виплати заробітної плати у 2025 році до доходу платника податків застосовувався неоподатковуваний мінімум у розмірі 510,00 євро. За попереднім підрахунком із заробітної плати платника податків у Латвії було сплачено 618,73 євро податків.

У зв’язку з чим, платник податку просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. Який документ (довідку, сертифікат, інший документ), на якій мові, у якому порядку легалізований (засвідчений) та у які строки потрібно надати платнику податків в Україну до податкових органів з метою уникнення подвійного оподаткування відповідно до Конвенції між Урядом України і Урядом Латвійської Республіки про уникнення  подвійного  оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доход і на майно (далі - Конвенція)?

2. Яким є розмір податків та військового збору в Україні у вищенаведеній ситуації за умови застосування Конвенції та усунення подвійного оподаткування??

3. Яким чином правильно задекларувати в Україні заробітну плату, отриману у Латвії у вищенаведеній ситуації?

4. Чи буде платник податків вважатися пов’язаною особою в цілях подання Звіту про КІК за умови, що заробітна плата була отримана за роботу у КІК?

Щодо першого та другого питань

Відповідно до п.п. 14.1.55 п. 14.1 ст. 14 ПКУ дохід, отриманий з джерел за межами України, - будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, включаючи, зокрема, доходи від виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими та трудовими договорами; інші доходи від будь-яких видів діяльності за межами митної території України або територій, непідконтрольних контролюючим органам.

Доходи, отримані фізичною особою - резидентом з джерел походження за межами України, включаються до складу загального річного оподаткованого доходу, крім доходів, що не підлягають оподаткуванню в Україні відповідно до положень ПКУ чи міжнародного договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України (п. 13.3 ст. 13 ПКУ).

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV ПКУ, відповідно до п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платником податку є фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Підпунктом 163.1.3 п. 163.1 ст. 163 ПКУ передбачено, що об’єктом оподаткування резидента є іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів (п. 164.4 ст. 164 ПКУ).

Оподаткування іноземних доходів встановлено п. 170.11 ст. 170 ПКУ.

Відповідно до п.п. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 ПКУ у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника  податку – отримувача, який зобов'язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою 18 відсотків, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ, крім:

а) доходів, визначених п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ, що оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167  ПКУ;

б) прибутку від операцій з інвестиційними активами, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.2 ст. 170 ПКУ;

в) прибутку контрольованих іноземних компаній, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.13 ст. 170 ПКУ;

г) виплат у грошовій чи негрошовій формі у зв'язку з розподілом прибутку, або його частини, джерелом яких є утворення без статусу юридичної особи, створене на підставі правочину або зареєстроване відповідно до законодавства іноземної держави (території) без створення юридичної особи, що оподатковуються в порядку, визначеному п. 170.11¹ ст. 170 ПКУ.

        Разом з тим, згідно з п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 ПКУ, зокрема, фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерелом їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

При цьому, п.п. 1 п.п. 1.2 п. п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що об’єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, є доходи, визначені ст. 163 ПКУ, зокрема, іноземні доходи.

Ставка військового збору становить, зокрема, для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, –  5 відс. від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 4 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).

Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету визначено ст. 168 ПКУ та п.п. 1.4 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.

Відповідно до п.п. 168.2.1 п. 168.2 платник податку, що отримує, зокрема, іноземні доходи, зобов'язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок (військовий збір) з таких доходів.

Враховуючи викладене, у разі якщо фізичною особою - резидентом України отримується дохід у вигляді заробітної плати з джерел за межами України, то такий дохід включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податків як іноземний дохід та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах. При цьому фізична особа зобов'язана подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року.

Водночас, п. 3.2 ст. 3 ПКУ визначено, якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені ПКУ, застосовуються правила міжнародного договору.

Наразі в українсько-латвійських податкових відносинах застосовується Конвенція між Урядом України і Урядом Латвійської Республіки про уникнення  подвійного  оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доход і на майно, яка підписана 21.11.1995 та ратифікована Законом України від 12 липня 1996 року № 331/96-ВР, який набрав чинності 21.11.1996 (далі - Конвенція).

Відповідно до ст. 1 (Особи, до яких застосовується Конвенція) ця Конвенції застосовується до «осіб, які є резидентами однієї або обох Договірних Держав».

У розумінні Конвенції термін «особа» включає фізичну особу, компанію або будь-яке інше об'єднання осіб (п. 1 ст. 3 Конвенції).

Згідно з п. 3 ст. 2 (Податки, на які поширюється Конвенція) одним із існуючих в Договірних Державах податків, на які поширюється Конвенція, зокрема, в Україні є прибутковий податок з громадян (далі – «український податок»), в Латвії - податок на доходи фізичних осіб (далі – «латвійський податок»).

Відповідно до ст. 24 «Усунення подвійного оподаткування» Конвенції «З урахуванням положень законодавства України, що стосується звільнення податку, сплаченого на території за межами України (які не будуть суперечити головним принципам цього пункту), на латвійський податок, сплачуваний за законодавством Латвії, та відповідно до цієї Конвенції прямо або шляхом вирахування з прибутку, доходів або майна, що підлягає оподаткуванню, із джерел в Латвії, буде робитись знижка у вигляді кредиту проти будь-якого українського податку, обчислюваного стосовно того ж прибутку, доходу або майна, стосовно яких обчислюється латвійський податок.».

Разом з тим, суми податків та зборів, сплачені за межами України, зараховуються під час розрахунку податків та зборів в Україні за правилами, встановленими ПКУ (п. 13.4 ст. 13 ПКУ).

Відповідно до п.п. 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 ПКУ у разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов'язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (податковій декларації).

        При цьому, сума податку з іноземного доходу платника податку - резидента, сплаченого за межами України, не може перевищувати суму податку, розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника податку відповідно до законодавства України (п.п. 170.11.4 п. 170.11 ст. 170 ПКУ).

Для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов'язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об'єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України (п. 13.5 ст. 13 ПКУ).

Статтею 13 Закону України від 23 червня 2005 року № 2709-IV «Про міжнародне приватне право» визначено, що документи, які видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Відповідно до ст. 10 Конституції державною мовою в Україні є українська мова. Статтями ст. 6 та 11 Закону України  від  03  липня
2012 року № 5029-VI «Про засади державної мовної політики», зокрема, визначено, що українська мова як державна мова обов’язково застосовується на всій території України при здійсненні повноважень органами законодавчої, виконавчої та    судової влади, у міжнародних договорах та є основною мовою роботи, діловодства і документації органів державної влади та органів місцевого самоврядування є державна мова.

Враховуючи вищенаведене, з метою зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, Ви зобов'язані отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об'єкт оподаткування.

Оскільки Україна уклала двосторонній міжнародний договір про правові відносини і правову допомогу у цивільних і кримінальних справах з Латвійською Республікою, то довідка, видана податковим органом цієї держави, не потребує будь-якого додаткового засвідчення (консульської легалізації або завірення апостилем), але повинна супроводжуватись нотаріально засвідченим перекладом українською мовою.

У разі відсутності в платника податку підтверджуючих документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел та суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлених відповідно до ст. 13 ПКУ, такий платник зобов'язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання податкової декларації до 31 грудня року, наступного за звітним. У разі неподання в установлений строк податкової декларації платник податків несе відповідальність, встановлену ПКУ та іншими законами (абзац другий п.п. 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 ПКУ).

Зауважуємо, що положення Конвенції не поширюються на військовий збір, а також нормами ПКУ не передбачено зменшення річного податкового зобов'язання з військового збору на суму податків, сплачених за кордоном.

Щодо третього питання

Порядок подання річної декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) передбачено ст. 179 ПКУ.

Відповідно до п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб – до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV ПКУ.

При цьому фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації. (п. 179.7 ст. 179).

Форма податкової декларації та Інструкція щодо її заповнення затверджена наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859, зі змінами.

Так, згідно з п.п. 12 розділу ІІІ Інструкції доходи, отримані з джерел за межами України відображаються у рядку 10.10 податкової декларації.

У графі 3 рядка 10.10 вказується сума іноземних доходів, перерахована у гривнях, з урахуванням норм п. 164.4 ст. 164 ПКУ;

у графі 6 рядка 10.10 вказується сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету за ставкою, визначеною ст. 167 ПКУ;

у графі 7 рядка 10.10 вказується сума військового збору, що підлягає сплаті до бюджету, розрахована за ставкою 5 відс. об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 ¹  підрозділу 10 розділу XX ПКУ (п.п. 1 п.п. 1.3 п.16¹ підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

Щодо четвертого питання

Відповідно до п.п. 39².1.1 п. 39².1 ст. 39² ПКУ контрольованою іноземною компанією (далі – КІК) визнається будь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній державі або території, яка визнається такою, що знаходиться під контролем фізичної особи – резидента України або юридичної особи – резидента України відповідно до правил, визначених ПКУ.

З урахуванням положень ст. 39² ПКУ контролюючою особою є фізична особа або юридична особа - резиденти України, що є прямими або опосередкованими власниками (контролерами) КІК (п.п. 39² .1.2 п. 39² .1 ст. 39² ПКУ).

Пунктом 39².2 ст. 39² ПКУ визначено особливості оподаткування прибутку КІК. Так, об'єктом оподаткування для податку на доходи фізичних осіб (податку на прибуток підприємств) контролюючої особи є частина скоригованого прибутку КІК, пропорційна частці, якою володіє або яку контролює така фізична (юридична) особа на останній день відповідного звітного періоду, щодо якого розраховується скоригований прибуток КІК, що обчислюється відповідно до правил, визначених ст. 39² ПКУ.

Умови звільнення від оподаткування прибутку КІК регламентовано п. 39².4 ст. 39² ПКУ.

Згідно з пп. 170.13.1 п. 170.13 ст. 170 ПКУ платник податку - резидент, що визнається контролюючою особою щодо КІК, зобов'язаний визначити частину прибутку КІК відповідно до положень ст. 39² ПКУ та включити її до загального оподатковуваного доходу, що відображається в річній податковій декларації та оподатковується за ставкою визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ.

Відповідно до п.п. ст. 39².5.2 п. 39².5 ст. 39² ПКУ контролюючі особи – фізичні особи зобов’язані подавати звіт про КІК до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи за відповідний календарний рік засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

До звіту про КІК в обов’язковому порядку додаються завірені належним чином копії фінансової звітності КІК, що підтверджують розмір прибутку КІК за звітний (податковий) рік. Якщо граничні строки підготовки фінансової звітності у відповідній іноземній юрисдикції спливають пізніше граничних строків подання річної податкової декларації, такі копії фінансової звітності контрольованої іноземної компанії подаються разом із річною податковою декларацією за наступний звітний (податковий) період.

Форма Звіту про КІК, скорочена форма Звіту про КІК та Порядок заповнення Звіту про КІК, скороченої форми Звіту про КІК і подання до контролюючого органу затверджені наказом Міністерства фінансів України від 25.08.2022 № 254.

Крім того, для фізичних осіб – контролерів КІК формою податкової декларації передбачено заповнення окремого додатка КІК «Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, визначених з частини прибутку контрольованої іноземної компанії», показники якого переносяться до рядка 10.14 розділу II податкової декларації «Доходи, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу».

Таким чином, заробітна плата, отримана фізичною особою за кордоном, та прибуток КІК, отриманий такою особою як контролером КІК, є різними видами іноземного доходу. Отже, контролююча особа зобов’язана подати звіт про КІК до контролюючого органу одночасно з поданням річної податкової декларації, незалежно від того, що така фізична особа працює у своїй КІК та отримує заробітну плату.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.