Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення на отримання індивідуальної податкової консультації Товариства щодо оподаткування коштів юридичною особою - платником єдиного податку, отриманих від Фонду розвитку інновацій (далі – Фонду інновацій) та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) повідомляє.
У своєму зверненні Товариство повідомило, що є платником єдиного податку третьої групи за ставкою 5 %. У грудні 2025 року Товариство отримало фінансову підтримку у формі гранту від Фонду інновацій у межах реалізації державної програми підтримки інновацій та технологій для потреб оборони, що реалізується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08 березня 2024 року № 262 «Деякі питання забезпечення розвитку інновацій та технологій для потреб оборони» (далі – Постанова № 262). Грант надано Товариству на підставі грантового договору від 26.12.2025 року, укладеного за результатами відкритого грантового конкурсу Brave 1 № 9, проведеного відповідно до Положення, затвердженого Наглядовою радою Фонду інновацій.
Враховуючи вищевикладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:
Щодо першого – третього питань.
Оскільки Товариством не надано копії документів достатніх для однозначної ідентифікації суті операцій, що ним здійснюються, ДПС надає загальні роз'яснення щодо оподаткування операцій, описаних у зверненні.
Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті Міністерству цифрової трансформації для забезпечення функціонування Фонду розвитку інновацій» затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2018 № 1110 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті Міністерству цифрової трансформації для забезпечення функціонування Фонду розвитку інновацій» (далі – Порядок № 1110).
Бюджетні кошти спрямовуються на збільшення статутного капіталу Фонду інновацій (пункт 3 Порядку № 1110).
Відповідно до підпункту 2 пункту 4 Порядку № 1110 бюджетні кошти, отримані Фондом інновацій відповідно до пункту 3 Порядку № 1110, використовуються виключно для забезпечення його статутної діяльності, зокрема, для надання на конкурсних засадах фінансової підтримки, грантів, іншого виду фінансування, технічної допомоги для реалізації проектів, що реалізуються стартапами та/або суб’єктами господарювання, які проводять інноваційну діяльність та/або діяльність із створення технологій, та/або діяльність, яка належить до креативних індустрій, та/або наукову діяльність, та/або науково-технічну діяльність-резидентами України.
Механізм надання фінансової підтримки для забезпечення розвитку інноваційних технологій виробництва продукції, що може бути використана у сфері оборони (далі - фінансова підтримка), розмір якої дорівнює або перевищує 9000 тис. гривень, інші питання, пов’язані з наданням фінансової підтримки та випробування виробництва такої продукції визначає Порядок надання фінансової підтримки для забезпечення розвитку інноваційних технологій виробництва продукції для потреб оборони, затверджений Постановою № 262 (далі – Порядок № 262).
Згідно з пунктом 2 Порядку № 262 терміни у Порядку № 262 вживаються в такому значенні:
грант - безповоротна фінансова підтримка, що надається розробникам Фондом інновацій в порядку та на умовах, визначених Порядком № 262 та відповідним грантовим договором;
грантовий договір - договір, що укладається між Фондом інновацій та розробником і встановлює порядок та умови надання розробнику гранту і порядок здійснення контролю за використанням отриманого гранту;
грантовий конкурс «Brave 1» (далі - конкурс) - захід (хакатон, змагання тощо), який проводиться Фондом інновацій та передбачає надання розробникам гранту (грантів) за результатами конкурсного відбору;
розробка - будь-який виріб, система, комплекс, обладнання, програмне забезпечення (комп’ютерна програма, застосунок тощо), комплектувальний виріб чи матеріал, що створюються та можуть бути використані у сфері оборони;
розробник - юридична особа, зареєстрована в Україні в установленому законодавством порядку, яка не має у статутному капіталі 25 і більше відсотків, що прямо або опосередковано належать державі або територіальній громаді, не має статусу неприбуткового підприємства, установи та організації.
Згідно з пунктом 3 Порядку № 262 фінансова підтримка надається розробникам Фондом інновацій у формі грантів. Розмір гранту не може перевищувати 900 000 тис. гривень для одного отримувача.
Надання фінансової підтримки згідно з цим Порядком здійснюється за рахунок коштів статутного капіталу Фонду інновацій та/або інших коштів, залучених Фондом інновацій (пункт 4 Порядку № 262).
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 розділу I Кодексу).
Відповідно до підпункту 14.1.2771 пункту 14.1 статті 14 Кодексу бюджетний грант - це цільова допомога у вигляді коштів або майна, що надаються на безоплатній і безповоротній основі за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів, міжнародної технічної допомоги для реалізації проекту або програми у сферах культури, туризму та у секторі креативних індустрій, спорту та інших гуманітарних сферах у порядку, встановленому законом. Перелік надавачів бюджетних грантів визначає Кабінет Міністрів України.
Перелік надавачів бюджетних грантів затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 18.08.2021 № 867 «Про затвердження переліку надавачів бюджетних грантів» (далі – Постанова № 867).
Фонд інновацій не включено до переліку надавачів бюджетних грантів та не є надавачем бюджетних грантів.
Особливості застосування спрощеної системи оподаткування визначено главою 1 розділу XIV Кодексу. Спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 глави 1 розділу ІV Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності (пункт 291.2 статті 291 Кодексу).
Порядок визначення доходів та їх склад для платників єдиного податку першої - третьої групи визначено статтею 292 Кодексу.
Відповідно до підпункту 2 пункту 292.1 статті 292 Кодексу доходом платника єдиного податку юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 статті 292 Кодексу.
Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (пункт 292.6 статті 292 Кодексу).
Пунктом 292.13 статті 292 Кодексу визначено, що дохід визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до статті 296 Кодексу.
Абзацом п’ятим пункту 296.1 статті 296 Кодексу визначено, що юридичні особи - платники єдиного податку третьої групи використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пунктів 44.2, 44.3 статті 44 Кодексу.
Дохід обліковується згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку та/або іншими нормативно-правовими актами Міністерства фінансів України з питань бухгалтерського обліку.
До складу доходу, визначеного статтею 292 Кодексу, не включаються, зокрема, суми коштів та вартість майна, отриманих платником податку - юридичною особою у вигляді бюджетного гранту, за умови його цільового використання (абзац перший підпункту 12 пункту 292.11 статті 292 Кодексу).
У разі нецільового використання наданого бюджетного гранту платник податку - юридична особа зобов'язаний збільшити податкові зобов'язання за наслідками податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму єдиного податку за ставкою, передбаченою пунктом 293.5 статті 293 Кодексу (абзац другий підпункту 12 пункту 292.11 статті 292 Кодексу).
Крім того, до складу доходу платника єдиного податку першої - третьої груп не включаються суми доходів, отриманих платником податку у вигляді часткової або повної компенсації відсоткових (процентних) ставок, яка виплачується в рамках бюджетної програми "Забезпечення функціонування Фонду розвитку підприємництва" та державної програми впровадження фінансово-кредитних механізмів забезпечення громадян житлом на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України, а також суми коштів, отриманих платником податку на безповоротній основі від Фонду розвитку інновацій (пунктом 61 підрозділу 8 розділу XX Кодексу).
Слід зазначити, що відповідно до підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 Кодексу фінансова допомога – це фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі.
Безповоротна фінансова допомога – це:
сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів;
сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості;
сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності;
основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних).
Враховуючи зазначене та з урахуванням змісту звернення, оскільки Фонд інновацій, який відповідно до Постанови № 867 не включено до Переліку надавачів бюджетних грантів, то отримана юридичною особою - платником єдиного податку третьої групи фінансова підтримка у формі гранту від Фонду інновацій на підставі грантового договору, укладеного за результатом відкритого грантового конкурсу не є бюджетним грантом, а є сумою коштів, отриманою платником єдиного податку третьої групи на безповоротній основі від Фонду інновацій, яка згідно з пунктом 61 підрозділу 8 розділу XX Кодексу не включається до складу доходу платника єдиного податку третьої групи та відповідно не враховуються при визначенні граничного обсягу доходу, встановленого для юридичних осіб – платників єдиного податку третьої групи.
Щодо четвертого-п’ятого питань.
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.
Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V Кодексу розташоване на митній території України, у тому числі операції з безоплатної передачі.
Постачання товарів – будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу I Кодексу).
Постачання послуг – будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу I Кодексу).
Порядок реєстрації особи як платника ПДВ регулюється статтями 180 – 183 розділу V Кодексу та регламентується Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233.
Коло осіб, які для цілей оподаткування ПДВ мають право або зобов'язані бути зареєстровані як платники податку, визначено у підпункті 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 розділу I та пункті 180.1 статті 180 розділу V Кодексу. Зокрема, такою особою є юридична особа, створена відповідно до закону у будь-якій організаційно-правовій формі.
Статтями 181 та 182 розділу V Кодексу визначено умови для реєстрації особи як платника ПДВ, відповідно до яких реєстрація особи як платника ПДВ може здійснюватися як в обов'язковому порядку, так і за добровільним рішенням особи.
Відповідно до пункту 181.1 статті 181 розділу V Кодексу у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі операцій з постачання товарів/послуг з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі (зокрема, але не виключно шляхом встановлення спеціального застосунку або додатку на смартфонах, планшетах чи інших цифрових пристроях), нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн грн (без урахування ПДВ), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 розділу V Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку першої – третьої групи.
При цьому до загального обсягу оподатковуваних операцій (загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V Кодексу) для цілей реєстрації особи як платника ПДВ включається обсяг операцій, що підлягають оподаткуванню ПДВ за ставками: 0 відс., 7 відс., 14 відс. та 20 відс., а також операцій, що звільняються від оподаткування ПДВ.
Обсяг операцій, що не є об'єктом оподаткування ПДВ, при обрахунку загального обсягу оподатковуваних операцій не враховується.
Пунктом 321 підрозділу 2 розділу XX Кодексу визначено, що не є постачанням товарів та послуг операції з безоплатної (без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсації) передачі/надання товарів та послуг Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Державній службі України з надзвичайних ситуацій, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, добровольчим формуванням територіальних громад, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, а також на користь центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладів охорони здоров’я державної, комунальної власності, та/або структурних підрозділів з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, крім випадків, якщо такі операції з постачання товарів та послуг оподатковуються за нульовою ставкою ПДВ.
До наведених у пункті 321 підрозділу 2 розділу XX Кодексу операцій норми пункту 198.5 статті 198 розділу V Кодексу не застосовуються.
Для цілей оподаткування ПДВ визначальним є операції з постачання товарів/послуг відповідно до статті 185 розділу V Кодексу, а не сам факт отримання коштів.
Отже, якщо отримання особою коштів у вигляді гранту не передбачає постачання товарів/послуг і, відповідно, такі кошти не є компенсацією вартості товарів/послуг, які постачаються особою (в тому числі третім особам), то при їх отриманні об'єкт оподаткування ПДВ не виникає і сума таких коштів не враховується при здійсненні обрахунку загального обсягу операцій для цілей обов'язкової реєстрації особи як платника ПДВ.
Згідно з пунктом 181.1 статті 181 розділу V Кодексу обов’язковій реєстрації платником ПДВ підлягає особа, у якої загальна сума від здійснених операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню ПДВ згідно з розділом V ПКУ протягом останніх 12 календарних місяців перевищує 1 млн грн.
Разом з тим особа, яка застосовує спрощену систему оподаткування (у тому числі Товариство як платник єдиного податку 3 групи за ставкою 5 %) відповідно до глави 1 розділу ІV Кодексу не є платниками ПДВ. При цьому у разі перевищення обсягу постачання в 1 млн грн така особа, яка перебуває на спрощеній системі оподаткування за ставкою, що не передбачає сплату ПДВ, не підлягає обов’язковій реєстрації платником ПДВ.
У разі втрати права на застосування спрощеної системи оподаткування та переходу на загальну систему оподаткування питання обов’язкової реєстрації платником ПДВ вирішується відповідно до статті 181 розділу V Кодексу з урахуванням загального обсягу операцій з постачання товарів/послуг, здійснених протягом останніх 12 календарних місяців.
При цьому слід враховувати, що відповідно до положень розділу V Кодексу операції з безоплатної передачі товарів у загальному випадку вважається операцією з постачання товарів, яка є об'єктом оподаткування ПДВ та може формувати обсяг для цілей реєстрації платником ПДВ.
Водночас, у разі якщо безоплатна передача товарів (в тому числі тестового прототипу, створеного у межах реалізації грантового проєкту) здійснюється з дотриманням умов, визначених пунктом 321 підрозділу 2 розділу XX Кодексу, то для цілей оподаткування ПДВ така операція не вважається операцією з постачання товарів та, відповідно, не враховується до загального обсягу операцій з постачання товарів/послуг для визначення необхідності обов'язкової реєстрації платником ПДВ.
Слід зазначити, що кожен конкретний випадок має розглядатися з урахуванням всіх суттєвих обставин та первинних документів.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2026 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |