Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 20.03.2026 р. № 1674/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

 

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо податкових наслідків з ПДВ та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Організація є неприбутковою громадською організацією, внесеною до Реєстру неприбуткових установ та організацій, та здійснює діяльність з надання психологічної підтримки та реабілітації населення, що постраждало внаслідок кризових ситуацій та військових дій. Організація уклала договір з Міністерством у справах ветеранів України (далі – Міністерство), відповідно до якого Міністерство відшкодовує вартість фактично наданих організацією послуг психологічної допомоги третім особам – отримувачам послуг. Послуги надаються отримувачам безоплатно. Відшкодування вартості послуг здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.

Враховуючи викладене, Організація просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. чи вважаються кошти, отримані Організацією від Міністерства як відшкодування вартості безоплатно наданих послуг психологічної допомоги третім особам, оплатою послуг у розумінні підпункту 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ;
2. чи підлягають такі операції оподаткуванню ПДВ;
3. чи враховуються зазначені суми відшкодування до загального обсягу оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню ПДВ, для цілей обов'язкової реєстрації особи як платника ПДВ?

Згідно з інформаційними базами даних ДПС Організація не зареєстрована платником ПДВ.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу I ПКУ).

Відповідно до пункту 5.3 статті 5 розділу I ПКУ інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства, регулюються Бюджетним кодексом України (далі - БКУ).

Бюджетні кошти (кошти бюджету) – це належні відповідно до законодавства надходження бюджету та витрати бюджету (пункт 11 частини першої статті 2 БКУ). Під витратами бюджету розуміються видатки бюджету, надання кредитів з бюджету, погашення боргу та розміщення бюджетних коштів на депозитах, придбання цінних паперів. Водночас видатки бюджету - кошти, спрямовані на виконання бюджетних програм, передбачених відповідним бюджетом.

Отже, для цілей оподаткування ПДВ використовуються поняття (у тому числі поняття бюджетних коштів (коштів бюджету)), визначені БКУ.

Основні організаційні та правові засади надання соціальних послуг, спрямованих на профілактику складних життєвих обставин, подолання або мінімізацію їх негативних наслідків, особам/сім'ям, які перебувають у складних життєвих обставинах визначено Законом України від 17 січня 2019 року № 2671-VIII «Про соціальні послуги» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 2671).

Соціальні послуги – дії, спрямовані на профілактику складних життєвих обставин, подолання таких обставин або мінімізацію їх негативних наслідків для осіб/сімей, які в них перебувають. Особі/сім'ї можуть надаватися одна або одночасно декілька соціальних послуг. Порядок організації надання соціальних послуг затверджується Кабінетом Міністрів України (пункт 17 частини першої статті 1 Закону № 2671)/

Надавачі соціальних послуг – це юридичні та фізичні особи, у тому числі фізичні особи - підприємці, внесені Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 2671).

Перелік соціальних послуг, що надаються відповідно до Закону № 2671, визначається класифікатором соціальних послуг, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, з урахуванням соціальних послуг загальнонаціонального значення згідно з переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України (частина п’ята статті 16 Закону № 2671).

При цьому фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (частина друга статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996)).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктом «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 розділу V ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 розділу VІ ПКУ, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Підпунктом 194.1.1 пункту 194.1 статті 194 розділу V ПКУ встановлено, що ПДВ становить 20, 14 та 7 відсотків бази оподаткування ПДВ та додається до ціни товарів/послуг (якщо на операції з їх надання не встановлена пільга з оподаткування).

Згідно з пунктом 201.8 статті 201 розділу V ПКУ право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 розділу V ПКУ.

Будь-який режим звільнення від оподаткування ПДВ поширюється не на осіб, а на операції, що здійснюються платниками податків (крім випадків, визначених ПКУ). Порядок оподаткування та застосування податкових пільг залежить від того, хто надає послуги (платник ПДВ чи ні), які саме послуги надаються (звільнені від оподаткування ПДВ чи оподатковувані), а також від того (в окремих випадках), хто є отримувачем таких послуг, та за рахунок яких джерел здійснюється їх фінансування.

Підпунктом «в» підпункту 197.1.7 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ визначено, що звільняються від оподаткування ПДВ операції з надання соціальних послуг відповідно до Закону України від 17 січня 2019 року № 2671- VІІІ «Про соціальні послуги» надавачами соціальних послуг, включеними до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг.

Порядок реєстрації особи як платника ПДВ регулюється статтями 180 – 183 розділу V ПКУ та регламентується Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233.

Коло осіб, які для цілей оподаткування ПДВ мають право або зобов'язані бути зареєстровані як платники податку, визначено у підпункті 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 розділу І та пункті 180.1 статті 180 розділу V ПКУ. Так, відповідно до підпунктів «а» та «г» підпункту 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ такими особами для цілей розділу V ПКУ є, відповідно, юридична особа, створена відповідно до закону у будь-якій організаційно-правовій формі.

Статтями 181 та 182 розділу V ПКУ визначено умови для реєстрації особи як платника ПДВ, відповідно до яких реєстрація особи як платника ПДВ може здійснюватися як в обов’язковому порядку, так і за добровільним рішенням особи.

Відповідно до пункту 181.1 статті 181 розділу V ПКУ у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V ПКУ, у тому числі операцій з постачання товарів/послуг з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі (зокрема, але не виключно шляхом встановлення спеціального застосунку або додатку на смартфонах, планшетах чи інших цифрових пристроях), нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн грн (без урахування ПДВ), така особа зобов'язана зареєструватися як платник ПДВ у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 розділу V ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку першої – третьої групи.

Згідно із розділами V та ХХ ПКУ до оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг належать операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою ПДВ, ставкою 7, 14 відсотків, нульовою ставкою ПДВ та звільнені (умовно звільнені) від оподаткування ПДВ.

Операції, які не є об’єктом оподаткування, не приймаються у розрахунок для визначення граничного обсягу операцій, при досягненні якого особа повинна зареєструватися як платник ПДВ.

Згідно з пунктами 183.1 та 183.2 статті 183 розділу V ПКУ для здійснення такої реєстрації особа не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто зазначеного вище обсягу оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг, повинна подати до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву платника ПДВ за формою № 1-ПДВ (далі – Заява).

При цьому будь-яка особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації як платник ПДВ у випадках та в порядку, передбачених статтею 183 розділу V ПКУ, але не подала до контролюючого органу Заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату ПДВ на рівні зареєстрованого платника ПДВ без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування податку (пункт 183.10 статті 183 розділу V ПКУ).

Щодо питання 1

При визначенні порядку оподаткування здійснюваних ними операцій платники податку повинні керуватися одним із основних принципів бухгалтерського обліку – превалювання сутності над формою, згідно з яким  операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з їх юридичної форми (стаття 4 Закону № 996).

Згідно з абзацом другим частини п’ятої статті 8 Закону № 996 платник самостійно визначає за погодженням з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів облікову політику підприємства.

У разі якщо платник (Організація) здійснює операції з надання психологічної допомоги населенню, що постраждало внаслідок кризових ситуацій та військових дій, а Міністерство здійснює відшкодування вартості таких послуг за рахунок коштів державного бюджету, то такі кошти розглядатимуться як компенсація вартості таких послуг.

Щодо питання 2

Операції з надання психологічної допомоги населенню, що постраждало внаслідок кризових ситуацій та військових дій, вартість яких компенсується Міністерством за рахунок коштів державного бюджету, згідно з підпунктом «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ є об'єктом оподаткування ПДВ.

Разом з тим відповідно до норм підпункту «в» підпункту 197.1.7 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ операції з надання послуг з психологічної допомоги ветеранам війни, членам їхніх сімей та іншим категоріям осіб звільняються від оподаткування ПДВ.

При цьому для визначення належності послуг з психологічної допомоги в описаній у зверненні ситуації до соціальних послуг у розумінні Закону № 2671 ДПС рекомендує звернутися до Міністерства соціальної політики України як центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері соціальної політики.

Щодо питання 3

При обрахунку обсягів операцій з постачання товарів/послуг для цілей реєстрації платником ПДВ враховується не сума грошових коштів, отриманих Організацією (у тому числі з державного бюджету), а вартість товарів/послуг, які були поставлені (надані, виконані) особою за попередні 12 календарних місяців, або за які була отримана попередня оплата.

Отже, якщо загальний обсяг операцій Організації з постачання товарів/послуг на митній території України, які є об’єктом оподаткування ПДВ згідно з розділом V ПКУ (включаючи і звільнені від оподаткування ПДВ операції), протягом останніх 12 календарних місяців перевищує 1 млн грн, то згідно з вимогами ПКУ Організація має подати до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням Заяву і, відповідно, зареєструватись як платник ПДВ в обов’язковому порядку.

Разом з цим ДПС інформує, що кожен конкретний випадок податкових взаємовідносин, у тому числі і тих, про які йдеться у зверненні, необхідно розглядати з урахуванням договірних умов та обставин здійснення відповідних господарських операцій, у тому числі з детальним вивченням та аналізом договорів, первинних документів і матеріалів, оформленням яких супроводжувались такі операції, що може бути досліджено виключно в межах проведення відповідних перевірок, передбачених ПКУ.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).