Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення з питань щодо відповідальності за неподання або несвоєчасне подання звіту про контрольовані операції за 2021 рік у строки, визначені статтею 39 розділу I Податкового кодексу України (далі – Кодекс) з урахуванням норм пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Кодексу, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу, в межах компетенції повідомляє.
У своєму зверненні платник податків повідомив, що був зобов’язаний подати звіт про контрольовані операції за 2021 рік відповідно до підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 розділу I Кодексу.
Разом тим, платник податків зазначив, що у зв’язку з введенням воєнного стану на території України відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX та законів України про його продовження, виникла об’єктивна неможливість своєчасно подати звіт про контрольовані операції за 2021 рік у строки, передбачені Кодексом.
У зв’язку з чим, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:
1. Чи передбачена відповідальність (штрафні санкції) за неподання або несвоєчасне подання звіту про контрольовані операції за 2021 рік у строки, визначені статтею 39 розділу I Кодексу? Якщо так, просимо вказати, які саме норми Кодексу застосовуються до такого порушення (зокрема, пункти 120.3, 120.6 статті 120 розділу II Кодексу тощо) та порядок визначення розміру відповідних санкцій у разі їх застосування?
2. Чи можуть контролюючі органи застосувати штрафні санкції у 2025 році під час проведення податкової перевірки за фактом неподання або несвоєчасного подання звіту про контрольовані операції за 2021 рік з урахуванням дії воєнного стану та пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Кодексу? Якщо так, просимо роз’яснити підстави та правові механізми такого застосування санкцій?
3. Якщо штрафні санкції могли бути застосовані, просимо надати роз’яснення з приводу:
розрахунку розміру таких санкцій відповідно до Кодексу;
обставин та документального підтвердження, які контролюючі органи вважають достатніми для застосування звільнення від відповідальності за порушення строків подання звітності під час дії воєнного стану?
4. Прошу вказати нормативно-правові підстави, зокрема, відповідні норми Кодексу та інших актів, якими регулюється зазначений порядок звільнення платників від застосування штрафних санкцій у період дії воєнного стану та за його наслідками?
Щодо питань 1 – 4
Згідно з підпунктом 39.4.1 пункту 39.4 статті 39 розділу I Кодексу для цілей податкового контролю за трансфертним ціноутворенням звітним періодом є календарний рік.
Підпунктом 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 розділу I Кодексу визначено, що платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов’язані подавати до 1 жовтня року, що настає за звітним, звіт про контрольовані операції.
Згідно з абзацом першим пункту 102.1 статті 102 розділу II Кодексу контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня – у разі проведення перевірки відповідно до статей 39 і 392, застосування вимог пункту 141.4 статті 141 розділу III Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 розділу III Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Пунктом 120.3 статті 120 розділу II Кодексу визначено, що неподання платником податків звіту про контрольовані операції тягне за собою накладення штрафу у розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Сплата таких фінансових санкцій (штрафів) не звільняє платника податків від обов’язку подання звіту про контрольовані операції.
Неподання платником податків звіту про контрольовані операції після спливу 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати штрафу, передбаченого цим пунктом, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожен календарний день неподання звіту про контрольовані операції, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Згідно з підпунктом 120.6 статті 120 розділу II Кодексу несвоєчасне подання платником податків звіту про контрольовані операції тягне за собою накладення штрафу у розмірі одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання звіту про контрольовані операції, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 392, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, та переліків документів на підтвердження затверджені наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225, із змінами (далі – Порядок).
Пунктом 1 розділу II Порядку визначено, що підставами неможливості виконання платниками податків – юридичними особами та їх відокремленими підрозділами податкових обов’язків (у тому числі обов’язків податкових агентів) є:
1) втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів, комп’ютерного та іншого обладнання внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації;
2) неможливість використати чи вивезти документи, комп’ютерне та інше обладнання внаслідок ведення бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації;
3) використання чи вивезення документів, комп’ютерного або іншого обладнання, пов’язане з ризиком для життя чи здоров’я посадової особи платника податків або неможливе у зв’язку з встановленням уповноваженими органами державної влади відповідно до закону в умовах воєнного стану заборон та/або обмежень;
4) відсутність у платника податків інших посадових осіб, уповноважених відповідно до законодавства нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, збори, а також вести бухгалтерський облік, складати та подавати податкову та фінансову звітність, відсутність можливості у власника призначити таких посадових осіб за умови відсутності у такого платника податків об’єктів оподаткування, або показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу, може бути пов’язана з такими обставинами:
посадова особа є одночасно одним із власників юридичної особи за умови, що відсутність такого співвласника (акціонера, учасника, засновника) унеможливлює прийняття рішення про призначення на постійній або тимчасовій основі іншої посадової особи;
юридична особа заснована на власності окремої фізичної особи, яка одночасно є єдиною посадовою особою такої юридичної особи.
5) перебування (податкова адреса платника податків та/або фактичне знаходження/знаходження виробничих потужностей тощо) на території населеного пункту, у якому ведуться воєнні (бойові) дії, який (які) знаходиться в оточенні (блокуванні) або тимчасово окупований збройними формуваннями Російської Федерації;
6) інші обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), підтверджені документально.
Пунктом 3 розділу II Порядку визначено, що до платників податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, які на дату набрання чинності цим Порядком мають можливість подати до контролюючого органу заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов’язків, застосовуються такі правила.
У разі неможливості виконання платником податків податкового обов’язку, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, платник податків подає не пізніше 30 вересня 2022 року заяву про відсутність такої можливості разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, які передбачені Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків – юридичної особи, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов’язок, у тому числі обов’язок податкового агента, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225 до контролюючого органу в порядку, передбаченому пунктом 8 цього розділу.
Правила для платників податків, у яких після дати набрання чинності цим Порядком з’явилася можливість подати до контролюючого органу заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов’язків, визначені пунктом 4 розділу II Порядку.
Абзацом восьмим пункту 1 розділу III Порядку передбачено, що контролюючий орган встановлює причинно-наслідковий зв’язок між обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами), що сталися в результаті збройної агресії Російської Федерації, безпосереднім впливом таких обставин саме на такого платника та можливістю виконання ним податкового обов’язку станом на дату, на яку припадає граничний термін виконання такого обов’язку, та керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає вмотивоване рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов’язку.
Пунктом 7 розділу II Порядку встановлено, що платники податків, які не подали у строки, встановлені пунктами 3 та 4 цього розділу, заяви у довільній формі та відповідних документів (копії документів), що підтверджують неможливість виконання податкового обов’язку, передбаченого Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи або щодо яких контролюючий орган прийняв вмотивоване рішення щодо можливості своєчасного виконання таким платником податків свого податкового обов’язку, вважаються такими, що мають можливість своєчасно виконати податкові обов’язки у терміни, визначені Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи.
Отже, неподання платником податків звіту про контрольовані операції за 2021 рік тягне за собою застосування штрафних санкцій, передбачених пунктом 120.3 статті 120 розділу II Кодексу, у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня 2021 року, що становить 2 270 гривень.
Таким чином, розмір штрафу за неподання звіту про контрольовані операції за 2021 рік становить: 2 270 грн × 300 = 681 000 гривень.
У разі неподання такого звіту після спливу 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати зазначеного штрафу, до платника податків застосовується штраф у розмірі 5 прожиткових мінімумів для працездатної особи за кожний календарний день неподання звіту, тобто сума штрафу може становити від 11 350 грн до 681 000 гривень.
У разі подання платником податків звіту про контрольовані операції за 2021 рік з порушенням строку, визначеного підпунктом 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 розділу I Кодексу, до такого платника податків застосовується штраф, передбачений пунктом 120.6 статті 120 розділу II Кодексу, у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатної особи за кожний календарний день несвоєчасного подання звіту, та відповідно сума штрафу може становити від 2 270 грн до 681 000 гривень.
При цьому, у разі встановлення під час проведення перевірки факту неподання або несвоєчасного подання звіту про контрольовані операції за
2021 рік, контролюючий орган має право застосувати штрафні санкції у межах строку давності, визначеного пунктом 102.1 статті 102 розділу II Кодексу.
Водночас, під час дії воєнного стану у разі підтвердження неможливості своєчасного виконання обов’язків, можуть бути застосовані положення пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Кодексу, що звільняють платника від відповідальності з обов’язковим виконанням обов’язку протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу II Кодексу).
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2026 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |