Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 23.03.2026 р. № 1684/ІПК/99-00-04-03-03 ІПК

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Фермерського господарства (далі – Господарство) про надання індивідуальної податкової консультації щодо особливостей визначення мінімального податкового зобов’язання (далі – МПЗ) та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Господарство у своєму зверненні повідомило, що земельна ділянка сільськогосподарського призначення перебувала у володінні/користуванні двох різних платників МПЗ протягом одного календарного року. Наприклад у власника земельної ділянки – протягом двох місяців, у фермерського господарства (орендаря) – протягом десяти місяців.  

Посилаючись на норми п.п. 38¹.1.4 п. 38¹.1 ст. 38¹, пунктів 38¹.2, 38¹.3, 38¹.4 ст. 38¹ та п. 74 підрозд. 10 розд. ХХ Кодексу щодо врахування строку фактичного володіння/ користування землі  при розрахунку МПЗ Господарство просить надати роз’яснення:

1. Чи належить при нарахуванні МПЗ  у межах одного календарного року врахувати фактичний строк володіння чи користування земельною ділянкою кожним платником шляхом пропорційного коригування відповідно до кількості місяців фактичного користування? Чи має застосовуватися принцип пропорційності у визначенні МПЗ платника, зокрема щодо коригування граничного розміру МПЗ не менше 700/1 400 грн з 1 гектара, залежно від фактичного періоду володіння/користування земельною ділянкою?
2. Чи є правомірним підходом контролюючого органу нарахування МПЗ кожному платнику за повний календарний рік у разі зміни власника або користувача протягом року без пропорційного коригування?
3. Чи не створює такий підхід (нарахування МПЗ за повний рік двом платникам щодо однієї земельної ділянки) подвійне оподаткування одного й того самого об’єкта?

 

Щодо першого питання.

Відповідно до п.п. 14.1.114² п. 14.1 ст. 14 Кодексу МПЗ - мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до Кодексу. Сума МПЗ, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі - підприємцю, є загальним МПЗ.

МПЗ визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік (п.п. 38¹.1.4
п. 38¹.1 ст. 38¹ Кодексу).

Розрахунок МПЗ щодо земельних ділянок, нормативна грошова оцінка яких проведена та не проведена, обчислюється за формулами, встановленими п.п. 38¹.1.1, 38¹.1.2 п. 38¹.1 ст. 38¹ Кодексу.

Пунктом 297¹.1 ст. 297¹ Кодексу визначено, що платники єдиного податку - власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов'язані подавати додаток з розрахунком загального МПЗ у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.

У разі передачі земельних ділянок в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування МПЗ визначається для орендарів, користувачів на інших умовах таких земельних ділянок у порядку, визначеному цим Кодексом
(п. 381.3 ст. 38¹ Кодексу).

При цьому нормами п. 38¹.4 ст. 38¹ Кодексу визначено, що у разі переходу права власності або права користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди, на земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, від одного власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) до іншого власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) протягом календарного року та за умови державної реєстрації такого права відповідно до законодавства, МПЗ щодо такої земельної ділянки визначається для попереднього власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) за період з 1 січня такого календарного року до початку місяця, в якому припинилося право власності на таку земельну ділянку, або в якому така земельна ділянка передана в користування (оренду, суборенду, емфітевзис), а для нового власника, орендаря або користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) - починаючи з місяця, в якому він набув право власності або право користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди на таку земельну ділянку, та враховується у складі загального МПЗ кожного з таких власників або користувачів.

У разі відсутності державної реєстрації переходу права власності або права користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди, на земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, від одного власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) до іншого власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) протягом календарного року МПЗ щодо такої земельної ділянки визначається для попереднього власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) на загальних підставах за податковий (звітний) рік.

Таким чином, у разі переходу права власності або права користування  на земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, від одного власника (користувача) до іншого власника (користувача) протягом календарного року та за умови державної реєстрації такого права відповідно до законодавства, МПЗ щодо такої земельної ділянки визначається для попереднього власника (користувача) за період з 1 січня такого календарного року до початку місяця, в якому припинилося право власності (користування) на таку земельну ділянку, і для  нового власника (користувача) - починаючи з місяця, в якому він набув право власності або право користування на таку земельну ділянку, та враховується у складі загального МПЗ кожного з таких власників (користувачів).

Пунктом 74 підрозд. 10 розд. ХХ Кодексу встановлено, що при визначенні МПЗ у період з 1 січня 2024 року по 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, сума МПЗ, визначена відповідно до п.п. 38¹.1.1 і 38¹.1.2 ст. 38¹ Кодексу, не може становити менше 700 гривень з 1 гектара, а для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менше 50 відсотків, - 1400 гривень з
1 гектара.

Дія цього пункту не поширюється на земельні ділянки, земельні частки (паї) що розташовані на територіях можливих бойових дій, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Граничний розмір МПЗ, встановлений п. 74 підрозд. 10 розд. ХХ Кодексу (не може становити менше 700 гривень з 1 гектара, а для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менше 50 відсотків, - 1400 гривень
з 1 гектара) підлягає коригуванню на кількість місяців фактичного володіння (користування), які враховуються при визначенні суми МПЗ відповідно до
ст. 38¹ Кодексу. 

У разі переходу права власності або права користування на земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, від одного власника, орендаря, користувача на інших умовах (далі – землекористувач) до іншого землекористувача протягом календарного року та за умови державної реєстрації такого права відповідно до законодавства, МПЗ щодо такої земельної ділянки визначається:

для попереднього землекористувача – за період з 1 січня такого календарного року до початку місяця, в якому припинилося право власності на таку земельну ділянку, або в якому така земельна ділянка передана в користування (оренду, суборенду, емфітевзис);

для нового землекористувача – починаючи з місяця, в якому він набув право власності або користування, у тому числі оренди, суборенди, емфітевзису на таку земельну ділянку;

враховується у складі МПЗ кожного з таких власників або користувачів.   

Отже, граничний розмір МПЗ, встановлений п. 74 підрозд. 10 розд. ХХ Кодексу, підлягає коригуванню на кількість місяців фактичного володіння/користування земельними ділянками, які враховуються при визначенні МПЗ відповідно до ст. 38¹ Кодексу.

 

Щодо другого та третього питань.

Статтями 20 та 21 Кодексу визначено, що посадові особи органів ДПС зобов’язані дотримуватись Конституції та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами, забезпечувати виконання покладених на органи ДПС функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

Підпунктом 14.1.172¹ п. 14.1 ст. 14 Кодексу визначено, що індивідуальна податкова консультація, це роз'яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.

Згідно з п. 52.1 ст. 52 Кодексу, за зверненням платників податків у паперовій або електронній формі контролюючий орган, визначений п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 Кодексу, надає їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

Індивідуальна податкова консультація є роз’ясненням, що надається платнику податків для правильності застосування конкретної норми закону або нормативно-правового акту в межах компетенції з питань адміністрування, нарахування та сплати податків чи зборів безпосередньо у його податковому обліку при здійснені ним господарської діяльності, має індивідуальний характер і може використовуватись виключно платником податків, якому така консультація надана.

Крім того зазначаємо, що в межах надання індивідуальної податкової  консультації контролюючий орган не надає висновки щодо правомірності  визначення загального МПЗ платника податків.

Разом з тим, відповідно до п.п. 295.9.1 п. 295.9 ст. 295 Кодексу платники єдиного податку четвертої групи Кодексу самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Кодексу.

Розрахунок загального МПЗ подається платниками єдиного податку у складі податкової декларації за податковий звітний рік.

 

Слід зазначити, що кожен конкретний випадок має розглядатись з урахуванням всіх суттєвих обставин та первинних документів.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).