Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 23.03.2026 р. № 1702/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення (   ) щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства і в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків – фізична особа зазначив, що при купівлі та продажу акцій з джерел походження за межами митної території України сплачує комісію брокеру – нерезиденту за купівлю та продаж акцій відповідно.

Платник податку просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання:

Чи є звіт брокера підтверджуючим документом для врахування витрат у вигляді комісії брокера з метою визначення інвестиційного прибутку?

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом ІV Податкового кодексу України (далі – Кодекс).

Підпунктом 163.1.3 п. 163.1 ст. 163 Кодексу передбачено, що об’єктом оподаткування резидента є іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Оподаткування іноземних доходів встановлено п. 170.11 ст. 170 Кодексу.

Відповідно до п.п. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 Кодексу у разі, якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку - отримувача, який зобов'язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою 18 відс., визначеною п. 167.1 ст. 167 Кодексу, крім,

а) доходів, визначених п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 Кодексу, що оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 Кодексу;

б) прибутку від операцій з інвестиційними активами, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.2 ст. 170 Кодексу;

в) прибутку контрольованих іноземних компаній, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.13 ст. 170 Кодексу;

г) виплат у грошовій чи негрошовій формі у зв'язку з розподілом прибутку, або його частини, джерелом яких є утворення без статусу юридичної особи, створене на підставі правочину або зареєстроване відповідно до законодавства іноземної держави (території) без створення юридичної особи, що оподатковуються в порядку, визначеному п. 170.11¹ ст. 170 Кодексу.

Порядок оподаткування інвестиційного прибутку регулюється п. 170.2 ст. 170 Кодексу, відповідно до п.п. 170.2.1 якого облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік за результатами якого платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація), в якій має відобразити загальний фінансовий результат (інвестиційний прибуток або інвестиційний збиток), отриманий протягом такого звітного року.

При цьому п.п. 170.2.9 п. 170.2 ст. 170 Кодексу визначено, що податковим агентом платника податку, який здійснює операції з інвестиційними активами з використанням послуг професійного торговця цінними паперами, включаючи банк, є такий професійний торговець. Податковий агент під час кожного нарахування платнику інвестиційного прибутку нараховує (утримує) податок за ставкою, визначеною ст. 167 Кодексу, та сплачує (перераховує) утриманий податок до бюджету під час кожного нарахування такого доходу, що не звільняє платника податку від подання річної податкової декларації при отриманні ним доходу, зазначеного у цьому пункті.

Методика визначення інвестиційного прибутку професійним торговцем цінними паперами при виконанні функцій податкового агента встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, спільно з Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (абзац другий п.п. 170.2.9 п. 170.2 ст. 170 Кодексу).

Наказом Міністерства фінансів України від 22.11.2011 № 1484 та рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 22.11.2011 № 1689 затверджено Методика визначення інвестиційного прибутку професійним торговцем цінними паперами (далі – Методика).

Відповідно до п. 2.2 Методики результат (інвестиційний прибуток або збиток) від операції з кожним окремим пакетом цінних паперів розраховується як різниця між доходом, отриманим платником податків від продажу окремого пакета цінних паперів з урахуванням курсової різниці (за наявності) та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого окремого пакета цінних паперів з урахуванням розділу III Методики.

До витрат на придбання інвестиційного активу включають документально підтверджені первинними документами суми компенсації вартості інвестиційного активу (у тому числі витрати, понесені шляхом обміну на інший інвестиційний актив) та інші витрати з урахуванням норм Методики (п. 2.9 Методики).

Документальним підтвердженням (первинним документом) доходів та витрат за операціями з інвестиційними активами, укладеними за межами України, є звіт торговця цінними паперами, який формується на базі звіту іноземної інвестиційної фірми, та інші документи (за наявності).

Статтею 1 розділу І Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996) визначено, що первинний документ – це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Обов'язкові реквізити, які повинні мати первинні документи передбачено ст. 9 Закону № 996).

Відповідно до ст. 9 Закону № 996 первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов’язкові реквізити, визначені цією статтею, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Таким чином, у разі якщо звіт торговця цінними паперами сформований на базі звіту іноземної інвестиційної фірми, то такий звіт може вважатися документальним підтвердженням (первинним документом) доходів та витрат платника податків за операціями з інвестиційними активами, укладеними за межами України.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).