Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення ( ) щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства та в межах компетенції повідомляє.
Рішенням сесії ( ) міської ради затверджено цільову програму «Підвищення якості медичного обслуговування населення ( ) міської територіальної громади на 2025-2027 роки», де передбачено фінансування за рахунок міського бюджету на муніципальні виплати молодшому медичному та обслуговуючому персоналу () . Надання такої допомоги відбувається за рахунок коштів місцевого бюджету з конкретним визначенням її напрямі, умов надання та кошторисом.
( ) просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:
1. Чи підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб та військовим збором щомісячна цільова соціальна матеріальна допомога (муніципальна виплата) молодшому медичному ( )?
2. Чи потрібно відображати виплату щомісячної цільової соціальної матеріальної допомоги (муніципальної виплати) молодшому медичному персоналу ( ) у Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та за якою ознакою?
Щодо питання першого та другого
Відповідно до частини першої ст. 16 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі – Закон № 280) органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до Закону № 280.
До виключної компетенції сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, цільових програм з інших питань місцевого самоврядування (п. 22 частини першої ст. 26 Закону № 280).
Статтею 34 Закону № 280 визначено повноваження органів сільських, селищних, міських рад у сфері соціального захисту населення.
Частинами першою та четвертою ст. 61 Закону № 280 передбачено, що органи місцевого самоврядування в селах, селищах, містах, районах у містах (у разі їх створення) самостійно складають та схвалюють прогнози відповідних місцевих бюджетів, розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети згідно з Бюджетним кодексом України. Самостійність місцевих бюджетів гарантується власними та закріпленими за ними на стабільній основі законом загальнодержавними доходами, а також правом самостійно визначати напрями використання коштів місцевих бюджетів відповідно до закону.
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, згідно з п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платником податку на доходи фізичних осіб є фізична особа — резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
Відповідно до п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Доходи, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначені ст. 165 Кодексу.
Підпунктом 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 Кодексу передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема, сума державної та соціальної матеріальної допомоги, державної допомоги, компенсацій, вартість соціальних послуг та реабілітаційної допомоги (включаючи грошові компенсації особам з інвалідністю, на дітей з інвалідністю при реалізації індивідуальних програм реабілітації осіб з інвалідністю, суми допомоги по вагітності та пологах), винагород і страхових виплат, які отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування та у формі фінансової допомоги особам з інвалідністю з Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю згідно із законом, указами Президента України та актами Кабінету Міністрів України, а також вартість соціальної допомоги в натуральній формі малозабезпеченим сім'ям, що отримана від надавачів соціальних послуг відповідно до Закону України «Про соціальні послуги».
Відповідно до п.п. 1.7 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV Кодексу та підрозділом 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у п.п. 165.1.36 п. 165.1 ст. 165, п.п. 3 і 4 п. 170.131 ст. 170 Кодексу та п. 14 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.
Водночас до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Кодексу (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).
Відповідно до п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пп. 167.2 – 167.5 ст. 167 Кодексу).
При цьому зазначені доходи є об’єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).
Ставка військового збору для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, становить 5 відс. від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 4 п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.
Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету визначено ст. 168 Кодексу та п.п. 1.4 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.
Податковий агент, поняття якого наведено у п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, що нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб і військовий збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену ст. 167 Кодексу, та ставку військового збору, встановлену п.п. 1 п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу та п.п. 1.4 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).
Враховуючи зазначене, якщо соціальна матеріальна допомога надається фізичним особам (молодшому медичному персоналу ( )) за рахунок коштів місцевого бюджету та відповідно до затвердженої програми соціально-економічного розвитку або цільової програми з питань діяльності місцевого самоврядування, в якій передбачено надання такої допомоги (з конкретним визначенням її напрямів, умов надання та кошторисом), то сума такої допомоги може бути віднесена до доходів, зазначених у п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 Кодексу, тобто не оподатковуватися податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.
Разом з тим, якщо надана соціальна матеріальна допомога не передбачена п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 Кодексу, то сума такої допомоги включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків з відповідним оподаткуванням.
При цьому відповідно до п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 Кодексу особи, які відповідно до Кодексу мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов'язані подавати у строки, встановлені Кодексом для податкового місяця, крім фізичних осіб – підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий податковий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду.
Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, зі змінами та доповненнями, затверджено форму Розрахунку і Порядок заповнення та подання податковими агентами Розрахунку (далі – Порядок).
Відповідно до п. 4 розділу IV Порядку в Додатку 4 ДФ до Розрахунку у графі 6 «Ознака доходу» вказується ознака доходу, наведена у розділі 1 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» Додатка 2 до Порядку, яка визначається відповідно до нарахованого доходу.
Так, доходи, виплачені фізичній особі, відображаються в Додатку 4 ДФ до Розрахунку податковим агентом за ознаками доходів: «128» – дохід у вигляді допомоги з місцевого бюджету; «127» – інші доходи.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2026 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |