Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 17.03.2026 р. № 1566/ІПК/99-00-04-03-03 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Приватного підприємства  (далі – Підприємство) щодо окремих питань розрахунку мінімального податкового зобов’язання (далі - МПЗ) та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Підприємство у 2024 році було платником єдиного податку четвертої групи, з 01 січня 2025 року - платник єдиного податку третьої групи. Підприємство мало право користування земельними ділянками згідно договорів емфітевзису. Зазначені договори емфітевзису були розірвані 27 грудня 2024 року у зв’язку із прийняттям рішення про тимчасову зупинку господарської діяльності. Інформація про розірвання договорів емфітевзису була внесена державним реєстратором до Державного реєстру речових прав 23 січня 2025 року, так як 19 грудня 2024 року Державні реєстри України зазнали масштабної кібератаки, що спричинило тимчасову зупинку роботи Державних реєстрів.

Підприємство просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання:

За які періоди (для 2024 року та окремо для 2025 року) визначається та розраховується МПЗ щодо земельних ділянок для Підприємства, якщо договори емфітевзису розірвані 27 грудня 2024 року, а можливість внести інформацію до Державного реєстру речових прав була надана 23 січня 2025 року?

 

Щодо зазначеного питання

Відповідно до п.п. 14.1.114 ² п. 14.1 ст. 14 Кодексу МПЗ - мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до Кодексу. Сума МПЗ, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі - підприємцю, є загальним МПЗ.

МПЗ визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік
(п.п. 38¹.1.4 п. 38¹.1 ст. 38¹ Кодексу).

При цьому нормами пункт 38¹.4 стаття 38¹ Кодексу визначено, що у разі переходу права власності або права користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди, на земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, від одного власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) до іншого власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) протягом календарного року та за умови державної реєстрації такого права відповідно до законодавства, МПЗ щодо такої земельної ділянки визначається для попереднього власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) за період з 1 січня такого календарного року до початку місяця, в якому припинилося право власності на таку земельну ділянку, або в якому така земельна ділянка передана в користування (оренду, суборенду, емфітевзис), а для нового власника, орендаря або користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) - починаючи з місяця, в якому він набув право власності або право користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди на таку земельну ділянку, та враховується у складі загального МПЗ кожного з таких власників або користувачів.

У разі відсутності державної реєстрації переходу права власності або права користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди, на земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, від одного власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) до іншого власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) протягом календарного року МПЗ щодо такої земельної ділянки визначається для попереднього власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) на загальних підставах за податковий (звітний) рік.

Форма податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578, зі змінами та доповненнями (далі - Декларація).

Зокрема, додаток 3 "Розрахунок загального мінімального податкового зобов'язання за податковий (звітний) рік" є невід'ємною частиною Декларації (далі – Додаток 3) та подається як до звітної Декларації так і до загальної Декларації.

Згідно з приміткою до розділу Розрахункова частина Декларації та абзаців другого і третього пункту 297¹.7 статті 297¹ Кодексу платник єдиного податку четвертої групи зобов'язаний збільшити визначену в Декларації за наступний за звітним податковий (звітний) рік суму єдиного податку, що підлягає сплаті до бюджету, на суму позитивного значення різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок.

Тобто, Додаток 3 з розрахунком МПЗ за 2023 рік подається сільськогосподарськими товаровиробниками у складі Декларації на 2024 рік, Додаток 3 з розрахунком МПЗ за 2024 рік подається - у складі Декларації на 2025 рік.

Разом з тим, якщо сільськогосподарські товаровиробники самостійно відмовляються від статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2025 рік (переходять на застосування іншої ставки єдиного податку, відмовляються від спрощеної системи) або контролюючі органи не підтверджують статус платника єдиного податку четвертої групи, то вони мають обов’язок визначити МПЗ за 2024 рік.

Якщо сільськогосподарські товаровиробники самостійно відмовляються від статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2025 рік (переходять на сплату інших податків і зборів) або  контролюючі органи не підтверджують статус платника єдиного податку четвертої групи, то вони мають обов’язок визначити МПЗ за 2024 рік.

На сьогодні, Державною податковою службою України доопрацьовано програмне забезпечення, яке надає можливість таким платникам  при подачі Декларації сформувати Додаток 3 за два попередніх податкових періоди.

Таким чином, якщо державна реєстрація переходу права власності або права користування, у тому числі емфітевзису, на земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, оформлена Підприємством (користувачем)  до іншого власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису 23 січня 2025 року, МПЗ щодо такої земельної ділянки визначається для попереднього користувача  на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) за період з 1 січня 2024 року до 31 грудня 2024 року. З 01 січня 2025 року МПЗ визначається для нового власника, орендаря або користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису).

Враховуючи особливості декларування єдиного податку четвертої групи щодо подання Декларації на поточний рік, в якому визначається податкове зобов’язання з єдиного податку на поточний рік, а подання Додатку 3 (з розрахунком МПЗ) здійснюється за попередній рік відносно поточного, то платникам, які самостійно відмовилися від статусу, необхідно задекларувати МПЗ шляхом подання уточнюючого Додатку 3 до Декларації на 2024 рік. Платники подають уточнюючу Декларацію за 2024 рік із Додатком 3 на 2023 рік та Додатком 3 на 2024 рік.

При цьому повідомляємо, що відповідно до пп. 69.38 п.69 підрозд. 10 розд. ХХ Кодексу, тимчасово, на період з 1 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, у разі самостійного виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених ст. 50 Кодексу, помилок, що призвели до заниження податкового зобов'язання, такий платник звільняється від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ст. 50  Кодексу, та пені.

Слід зазначити, що кожен конкретний випадок має розглядатись з урахуванням всіх суттєвих обставин та первинних документів.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).