Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 23.03.2026 р. № 1686/ІПК/20-40-24-07-06

Головне управління ДПС у Харківській області (далі – ГУ ДПС) за результатами розгляду звернення на отримання індивідуальної податкової консультації щодо деяких питань оподаткування, яке надійшло в електронній формі через електронний кабінет, та керуючись статтею 52 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами) (далі – Кодекс), з урахуванням фактично викладених обставин, в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у своєму зверненні повідомив, що відповідно до Статуту основною метою діяльності Громадської організації є: розвиток спортивної боротьби (не професійний спорт) в м. Харкові, підвищення ролі фізичної культури і спорту, покращення здоров’я громадян, формування здорового способу життя громадян, задоволення та захист спільних інтересів членів організації. Основними завданнями для досягнення цієї мети є: організація спортивних заходів, сприяння розвитку і пропаганді спортивної боротьби як спорту, з метою подолання наркоманії, алкоголізму та куріння серед підлітків та молоді; пропаганда здорового способу життя, залучення до фізичної культури під час навчання, праці, побуту, відпочинку; сприяння у створенні умов для участі в спортивних, культурно-масових заходах, тренуваннях, тощо.

Громадська організація внесена до реєстру неприбуткових організацій. Майно організації складається з коштів або майна, які надходять безоплатно або у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань, благодійної, гуманітарної допомоги. Доходи організації використовуються виключно для фінансування видатків на її утримання, реалізації мети та напрямів діяльності згідно з Статутом.

Громадська організація планує здійснювати грошову компенсацію вартості харчування членам організації (які не є працівниками організації). Проте у Статуті прямо не зазначено надання компенсації на харчування.

Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи може організація компенсувати витрати на харчування членам організації щомісячно протягом року, чи буде це вважатися додатковим благом у розумінні пункту 14.1.47 Кодексу або іншим доходом? Чи буде включатися отримана членом організації сума у вигляді компенсації на харчування до загального місячного оподатковуваного доходу такого члена?
2. Якщо організація компенсує витрати на харчування членам організації тільки у період тренувальних, спортивних заходів, які проводить Громадська організація, чи будуть ці витрати включатися до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку (члена організації) у розумінні підпункту 165.1.42 пункту 165.1 статті 165 Кодексу?
3. Чи може організація самостійно встановити розмір компенсації на харчування членам, чи потрібно дотримуватися норм відшкодування, встановлених для державних службовців і працівників підприємств, що повністю або частково утримуються за рахунок бюджетних коштів або наказу Міністерства молоді та спорту України № 146 від 27.01.2014 року
   (зі змінами)?
4. Якщо у Статуті організації прямо не вказано надання коштів її членам як компенсацію за харчування зі спонсорських коштів, проте одним із завдань для досягнення мети є сприяння у створенні умов для участі в спортивних, культурно-масових заходах, змаганнях, тренуваннях, тощо, чи буде надання коштів членам організації як компенсація за харчування відповідати в такому випадку статутним цілям? Чи не буде це підставою для виключення організації з реєстру неприбуткових організацій?

Загальні правові, організаційні, соціальні та економічні основи діяльності у сфері фізичної культури і спорту визначає Закон України від
24 грудня 1993 року № 3808-ХІІ «Про фізичну культуру і спорт» (далі – Закон № 3808), який регулює суспільні відносини у створенні умов для розвитку фізичної культури і спорту.

Громадське об’єднання фізкультурно-спортивної спрямованості - об'єднання громадян, яке створюється з метою задоволення потреб його членів у сфері фізичної культури і спорту (абзац четвертий статті 1 Закону № 3808).

Відповідно до статті 20 Закону № 3808 спортивні федерації (асоціації, спілки, об'єднання тощо) (далі - спортивні федерації) - громадські об’єднання фізкультурно-спортивної спрямованості, основними завданнями яких є: забезпечення інтересів членів відповідних спортивних федерацій у сфері спорту, в тому числі сприяння захисту їх соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних та інших інтересів; сприяння розвитку відповідного виду (видів) спорту шляхом участі у розробленні та виконанні відповідних програм; залучення різних груп населення до фізкультурно-оздоровчої та спортивної діяльності; сприяння підготовці спортсменів національних збірних команд та забезпечення їх участі в офіційних міжнародних спортивних змаганнях; організація та проведення фізкультурно-оздоровчих, спортивних заходів та спортивних змагань.

Спортивні федерації діють на підставі статуту.

Спортивні заходи – це навчально-тренувальні збори, а також захід (заходи), що проводяться організатором (організаторами) спортивних заходів у межах спортивних змагань або як самостійний захід (абзац сімнадцятий статті 1 Закону № 3808).

Відповідно до статті 47 Закону № 3808 фінансування розвитку фізичної культури і спорту здійснюється відповідно до Закону № 3808 та інших нормативно-правових актів за рахунок коштів відповідного державного та місцевого бюджетів, а також інших джерел, не заборонених законодавством.

Щодо першого – другого питань

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до підпункту 162.1.1 пункту 162.1 статті 162 якого платниками податку є, зокрема, фізична особа - резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Згідно з підпунктом 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 Кодексу об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Згідно з абзацом першим підпункту 165.1.42 пункту 165.1 статті 165 Кодексу до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються суми коштів, надані благодійними організаціями, громадськими об’єднаннями, включеними до Реєстру неприбуткових установ та організацій, всеукраїнськими громадськими об’єднаннями осіб з інвалідністю та їх спілками платникам податку – учасникам конгресів, симпозіумів, зборів, конференцій, пленумів, з’їздів, фестивалів, виставок, концертів, реабілітаційних заходів, фізкультурно-спортивних заходів, конкурсів, тренінгів та семінарів, які провадяться такими організаціями, як компенсація витрат на проживання, харчування та проїзд до місця проведення заходів та у зворотному напрямку.

Зазначені в абзаці першому підпункту 165.1.42 пункту 165.1 статті 165 Кодексу витрати не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку в межах норм відшкодування витрат на відрядження, встановлених для державних службовців і працівників підприємств, установ та організацій, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів (абзац другий підпункту 165.1.42 пункту 165.1 статті 165 Кодексу).

Таким чином, положення підпункту 165.1.42 пункту 165.1 статті 165 Кодексу поширюються на суми коштів, які надані платникам податку – учасникам фізкультурно-спортивних заходів як компенсація витрат на проживання, харчування та проїзд до місця проведення заходів та у зворотному напрямку, в межах норм відшкодування витрат на відрядження, встановлених для державних службовців і працівників підприємств, установ та організацій, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів та які виплачуються виключно благодійними організаціями, громадськими об’єднаннями, включеними до Реєстру неприбуткових установ та організацій та які провадяться такими організаціями.

Отже, у разі якщо компенсація витрат на харчування здійснюється безпосередньо у період проведення тренувальних, спортивних або фізкультурно-оздоровчих заходів, організованих Громадською організацією, то вартість такого харчування може не включатися до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичних осіб за умови належного документального підтвердження цільового характеру витрат.

У разі якщо положення підпункту 165.1.42 пункту 165.1 статті 165 Кодексу не виконуються, або кошти за послуги з харчування виплачуються Громадською організацією на користь юридичної особи, яка надає послуги з харчування, тобто фізичній особі – учаснику заходу не виплачується дохід у вигляді компенсації витрат на харчування, то у розумінні Кодексу вартість цих послуг є доходом такої фізичної особи і оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором на загальних підставах.

Разом з тим, відповідно до підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 Кодексу) у вигляді:

суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов’язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з розділом ІV Кодексу (підпункт «г» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Кодексу);

вартості харчування, безоплатно отриманого платником податку, крім випадків, визначених Кодексом для оподаткування прибутку підприємств (абзац перший підпункту «б» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 Кодексу).

Додатково до винятків, передбачених підпунктом «а» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Кодексу, не вважаються додатковим благом платника податку доходи, одержані у формі та розмірах, що підлягають включенню роботодавцем до собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, а також кошти, вартість послуг, проживання, проїзду, харчування, спортивного одягу, аксесуарів, взуття та інвентарю, колясок для осіб з інвалідністю, у тому числі які призначені для участі осіб з інвалідністю в фізкультурно-реабілітаційних та спортивних заходах, лікарських та медико-відновлюваних засобів та інших доходів, наданих (виплачених) платнику податку - учаснику спортивних (крім професійного спорту), фізкультурно-оздоровчих заходів, заходів з фізкультурно-оздоровчої діяльності та фізкультурно-спортивної реабілітації, що фінансуються з бюджету та/або бюджетними організаціями, іншими неприбутковими організаціями, внесеними до Реєстру неприбуткових організацій та установ на дату надання таких коштів (підпункт «б» підпункт 164.2.17 п.ункт164.2 статті 164 Кодексу).

Водночас, ця норма не містить посилань на те, що доходи, одержані платником податку – учасником спортивних заходів, у формі, зокрема, харчування, не оподатковуються податком на доходи фізичних осіб. Зазначене лише вказує, що такі доходи не є додатковим благом.

Згідно із підпунктом 164.2.20 пункту 164.2 статті 164 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються інші доходи, крім зазначених у статті 165 Кодексу.

Пунктом 167.1 статті 167 Кодексу передбачено, що ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у підпунктах 167.2 - 167.5 статті 167 Кодексу).

Також вказані доходи є об'єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (підпункт 1 підпункт 1.2 пункт 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Ставка військового збору для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, становить 5 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1 підпункту 1.2 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною підпунктом 4 підпункту 1.3 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (підпункт 1 підпункт 1.3 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому статтею 168 Кодексу та підпунктом 1.4 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Податковий агент, поняття якого наведено у підпункті 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 Кодексу, що нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб і військовий збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену статтею 167 Кодексу, та ставку військового збору, встановлену підпунктом 1 підпункту 1.3 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (підпункт 168.1.1 пункт 168.1 статті 168 Кодексу).

У разі якщо Громадська організація здійснює протягом року щомісячну компенсацію вартості харчування членам організації у період тренувальних, спортивних заходів, які не провадяться такою організацією, то така виплата для фізичної особи має ознаки іншого оподатковуваного доходу.

Таким чином, дохід, отриманий платником податку – фізичною особою – спортсменом у вигляді вартості харчування, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого платника як інший дохід та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах.

При цьому Громадська організація повинна виконати усі функції податкового агента.

Щодо третього питання

Нормами Кодексу не встановлено окремого порядку визначення розміру компенсації вартості харчування членам громадських організацій.

Водночас для обґрунтування економічної доцільності витрат та підтвердження їх зв’язку зі статутною діяльністю організація може використовувати орієнтовні норми, встановлені для проведення навчально-тренувальних зборів і спортивних заходів, зокрема передбачені наказом Міністерство молоді та спорту України від 27.01.2014 №146 (зі змінами).

Організація має право самостійно визначати розмір компенсації, якщо це передбачено внутрішніми документами (кошторисами, положеннями, рішеннями керівних органів), однак застосування існуючих нормативів є доцільним з точки зору підтвердження обґрунтованості витрат.

Щодо четвертого питання

Пунктом 133.4 статті 133 Кодексу встановлено, що не є платниками податку на прибуток підприємств неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом.

Так, згідно з підпунктом 133.4.1 пункту 133.4 статті 133 Кодексу неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених підпунктом 133.4.2 пункту 133.4 статті 133 Кодексу;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельні кооперативи;

внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр).

Доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (абзац перший підпункту 133.4.2 пункту 133.4 статті 133 Кодексу).

При цьому на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану не вважається порушенням вимог пункту 133.4 статті 133 Кодексу здійснення неприбутковою організацією передачі майна, надання послуг, благодійної допомоги, використання доходів (прибутків) для фінансування видатків, не пов’язаних з реалізацією мети та напрямів діяльності, передбачених її установчими документами, на цілі та на користь отримувачів, що визначено пунктом 63 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.

Перелік організацій, які можуть бути віднесені до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам пункту 133.4 статті 133 Кодексу і не є платниками податку на прибуток підприємств, визначено підпунктом 133.4.6 пункту 133.4 статті 133 Кодексу.

Слід визначити, що оподаткування харчування членів неприбуткової організації - спортсменів - залежить від статусу заходу, під час якого воно надається. За загальним правилом, безоплатне харчування вважається доходом фізичної особи, проте існують спеціальні норми для спортивної сфери.

Що стосується ризиків для статусу неприбутковості.

Для самої організації важливо, щоб надання харчування:

відповідало меті (цілям) та напрямам діяльності, визначеним у Статуті Громадської організації;

здійснювалося в межах фінансування видатків на утримання організації або реалізацію її статутних завдань.

Отже, якщо положення Статуту передбачають сприяння створенню умов для участі у спортивних заходах, тренуваннях та фізкультурно-оздоровчій діяльності, витрати на забезпечення харчування учасників заходів можуть розглядатися як такі, що спрямовані на досягнення статутної мети, за умови їх безпосереднього зв’язку з проведенням відповідних заходів та належного документального оформлення.

Водночас регулярна виплата коштів членам організації, яка не має чіткого зв’язку з проведенням заходів або прямо не передбачена установчими документами, може розцінюватися як розподіл доходів між членами організації, що суперечить вимогам пункту 133.4 статті 133 Кодексу та може створювати ризик виключення організації з Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Разом з тим наголошуємо, що будь-які висновки щодо податкового обліку конкретних операцій платників податків можуть надаватися за результатами детального вивчення умов, суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій та первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

 

 

______________________________________________________________________________________________

Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.