Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 23.03.2026 р. № 1725/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення        щодо необхідності коригування фінансового результату до оподаткування при отриманні оплати за надані послуги після переходу платника податку зі спрощеної на загальну систему оподаткування та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

       Підприємство у 2025 році перебувало на спрощеній системі оподаткування (єдиний податок, без ПДВ). Послуги були фактично надані у грудні 2025 року. Дохід та відповідні витрати за зазначеними операціями були визнані у бухгалтерському обліку у 2025 році відповідно до вимог НП(С)БО 15 «Дохід». З 01.01.2026 року Підприємство перейшло на загальну систему оподаткування та стало платником податку на прибуток підприємств. Оплата за вказані послуги надійшла у січні 2026 року та була відображена у бухгалтерському обліку як погашення дебіторської заборгованості без визнання доходів або витрат.

       Підприємство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

       Чи зобов’язане Підприємство здійснювати коригування фінансового результату до оподаткування відповідно до п. 4¹ підрозд. 4 розд. ХХ Кодексу, якщо доходи і витрати за такою операцією повністю визнані у бухгалтерському обліку у 2025 році?

       Чи є факт отримання оплати після переходу на загальну систему оподаткування самостійною підставою для застосування податкових різниць та відображення коригувань у додатку РІ до податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі - Декларація)?

       Чи підлягають застосуванню податкові різниці за перехідними операціями у разі відсутності подвійного або неповного врахування доходів і витрат у бухгалтерському обліку?

  

       Щодо питань 1-3

       Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу, об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.

       Відповідно до п. 4¹ підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу, фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду збільшується на суму доходу, отриманого як оплата за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування, вартість яких згідно з правилами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності визнано у складі доходу під час перебування на такій системі. Водночас фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму собівартості таких товарів (робіт, послуг), що врахована у складі витрат згідно з правилами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності під час перебування платника на спрощеній системі оподаткування.

       Положення цього пункту застосовуються незалежно від того, чи прийняв платник відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 цього Кодексу рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених підпунктом 140.4.8 пункту 140.4 та підпунктом 140.5.16 пункту 140.5 статті 140 цього Кодексу), визначені відповідно до положень розділу III цього Кодексу.

      Положення цього пункту не поширюються на платників податку, які були платниками єдиного податку четвертої групи.

      Форма Декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (зі змінами).

      Таким чином, після переходу Підприємства зі спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду збільшується на суму доходу, отриманого як оплата за послуги, надані під час перебування на спрощеній системі оподаткування, вартість яких згідно з правилами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності визнано у складі доходу під час перебування на такій системі (відображається у рядку 4.1.5.1 Додатка РІ до рядка 03 РІ Декларації), та зменшується на суму собівартості таких послуг, що врахована у складі витрат згідно з правилами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності під час перебування платника на спрощеній системі оподаткування (відображається у рядку 4.2.5.1 Додатка РІ до рядка 03 РІ Декларації).

       Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Кодексу, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

       Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

       Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (п. 44.2 ст. 44 Кодексу).

       Внесення змін до податкової звітності передбачено статтею 50 Кодексу.

       Відповідно до п. 50.1 ст. 50 Кодексу, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

       Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

         Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами)).

       Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).