Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 23.03.2026 р. № 1726/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо окремих питань сплати податку на прибуток платниками єдиного податку четвертої групи та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі– Кодекс), повідомляє.

Товариство є сільськогосподарським товаровиробником (платник єдиного податку 4 групи) та платником ПДВ. Товариство володіє часткою в статутному капіталі іншого товариства (Товариство 1) в розмірі 100%.

Відповідно до Статуту Товариства 1, виплата дивідендів здійснюється на підставі одноособового рішення учасника (зборів). Товариство виплачує дивіденди грошовими коштами, якщо інше не встановлено одноособовим рішенням загальних зборів учасника. Період, за який виплачуються дивіденди, та строк їх виплати визначаються одноособовим рішенням учасника (зборів). Таким чином, Товариство, як єдиний учасник Товариства 1, уповноважене самостійно визначати період, строк та порядок виплати дивідендів.

За підсумками 2025 року Товариство, як єдиний учасник Товариства 1, не нараховувало та не отримувало дивіденди за результатами господарської діяльності Товариства 1. Операції з продажу або іншого відчуження корпоративних прав чи цінних паперів також не здійснювались.

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

        1. Чи виникає у Товариства обов’язок з нарахування та сплати податку на прибуток, а також подання податкової декларації з податку на прибуток за 2025 рік за відсутності факту нарахування та отримання дивідендів від емітента корпоративних прав - Товариства 1 та за відсутності операцій з відчуження корпоративних прав або цінних паперів?

        2. У разі якщо такий обов’язок (відповідно до абз. 4 п.п. 133.1.1 п. 133.1 ст. 133 Кодексу) виникає, чи є такий обов’язок за своєю правовою суттю обов’язком зі сплати податку на прибуток з доходів, отриманих Товариством у вигляді дивідендів від емітента корпоративних прав, а не податком із сум дивідендів, що виплачуються

Товариством на користь власників його корпоративних прав?

        3. Чи підлягає застосуванню до Товариства положення Кодексу щодо сплати авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендів, зокрема, у випадку, якщо сума дивідендів, виплачених Товариством на користь власників його корпоративних прав, перевищує суму дивідендів, отриманих Товариством від інших емітентів корпоративних прав, та чи підлягає сплаті авансовий внесок з податку на прибуток з суми такого перевищення?

 

        Щодо питань 1 та 2       

        Відповідно до п.п. 133.1.1 п. 133.1 ст. 133 Кодексу, платниками податку на прибуток - резидентами є, зокрема, суб’єкти господарювання - юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених пунктами 133.4 та 133.5 цієї статті.

        Згідно з п. 133.5 ст. 133 Кодексу, не є платниками податку на прибуток суб’єкти господарювання, що застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, визначені главою 1 розділу XIV цього Кодексу, крім випадків, передбачених абзацами другим, третім і четвертим п.п. 133.1.1 та п.п. 133.1.4 п.133.1 цієї статті.

        З урахуванням внесених змін до Кодексу Законом України від 21 серпня 2025 року № 4577-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу» (далі – Закон № 4577), який набрав чинності з 05 жовтня 2025 року, відповідно до абзацу четвертого п.п. 133.1.1 п. 133.1 ст. 133 Кодексу, юридичні особи - платники єдиного податку четвертої групи є платниками податку на прибуток з доходів (прибутків), отриманих при здійсненні операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів, та доходів, отриманих від емітента корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, що засвідчують його право власності на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, та розрахованих за правилами бухгалтерського обліку.

        Для таких платників, згідно з п.п. «е» п. 137.5 ст. 137 Кодексу, застосовується річний податковий звітний період щодо доходів (прибутків), отриманих при здійсненні операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів, та доходів, отриманих від емітента корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, що засвідчують його право власності на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, та розрахованих за правилами бухгалтерського обліку.

         Тобто юридичні особи – платники єдиного податку четвертої групи за встановленими для оподаткування податком на прибуток правилами визначають податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств за цими операціями у річній податковій декларації, яке сплачується в установлені Кодексом терміни.

         Крім того, відповідно до п. 14 підрозділу 8 розділу ХХ Кодексу, встановлено, що протягом шести місяців з дня набрання чинності Законом № 4577 юридична особа - платник єдиного податку четвертої групи має право подати податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за податкові (звітні) періоди 2022 рік та/або 2023 рік, та/або 2024 рік, та/або 2025 рік та, у разі наявності за відповідний податковий (звітний) рік доходів (прибутків) від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів та доходів, отриманих від емітента корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, що засвідчують його право власності на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, та розрахованих за правилами бухгалтерського обліку, сплатити податок на прибуток у порядку та розмірі, встановлені розділом III Кодексу.

        У разі виконання юридичною особою - платником єдиного податку четвертої групи податкових обов’язків згідно з абзацом першим п. 14 підрозділу 8 розділу ХХ Кодексу при розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва такого платника податку до загальної суми доходу сільськогосподарського товаровиробника за відповідний податковий (звітний) рік не включаються відповідні доходи (прибутки) від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів та доходи, отримані від емітента корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, що засвідчують його право власності на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, та розраховані за правилами бухгалтерського обліку.

        Зауважуємо, що з метою реалізації права, визначеного п. 14 підрозділу 8 розділу ХХ Кодексу, детальні роз’яснення ДПС із зазначених питань викладено у листі від 30.01.2026 № 2107/7/99-00-21-02-01-07, який  розміщено на вебпорталі ДПС (https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/79969.html).       

       Отже, якщо платник єдиного податку четвертої групи у 2025 році не здійснював операції з продажу або іншого відчуження цінних паперів та не отримував доходів від емітента корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, що засвідчують його право власності на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, то такий платник єдиного податку не подає Декларацію за такий період (2025 рік) згідно з п. 14 підрозділу 8 розділу ХХ Кодексу та не визначає відповідне податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств.

       

       Щодо питання 3

       Відповідно до п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст.14 Кодексу, дивіденди - платіж, що здійснюється юридичною особою, в тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

       Порядок сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток при виплаті дивідендів визначено п. 57.1¹ ст. 57 Кодексу.

       При цьому абзацом сьомим п.п. 57.1¹.2 п. 57.1¹ ст. 57 Кодексу передбачено, що обов’язок з нарахування та сплати авансового внеску з податку за визначеною статтею 136 цього Кодексу базовою (основною) ставкою покладається на               будь-якого емітента корпоративних прав (крім платників єдиного податку), що є резидентом, незалежно від того, чи користується такий емітент пільгами із сплати податку, передбаченими цим Кодексом, чи у вигляді застосування ставки податку іншої, ніж встановлена статтею 136 цього Кодексу базова (основна) ставка.

       Таким чином, під час нарахування та виплати підприємством, що є платником єдиного податку, дивідендів на користь його учасників авансовий внесок з податку на прибуток не справляється.

        Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).