Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 24.03.2026 р. № 1737/ІПК/99-00-04-03-03 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення              Платника на отримання індивідуальної податкової консультації щодо окремих питань з включення до складу доходу платника єдиного податку при виході зі складу учасників та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Платник повідомив, що є платником єдиного податку третьої групи за ставкою 5 % та планує вихід зі складу учасників іншого товариства з  виплатою (поверненням) останнім на користь Платника грошових коштів у розмірі, що дорівнює внеску Платника до статутного капіталу товариства-емітента корпоративних прав ( у розмірі номінальної вартості частки).

Платник просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступного питання:

Чи включається до складу доходу, та відповідно, чи підлягає оподаткуванню єдиним податком сума коштів, що буде отримана Платником у разі його виходу зі складу учасників іншого товариства та виплати (повернення) останнім на користь Платника грошових коштів у розмірі, що дорівнює внеску Платника до статутного капіталу ТОВ -емітента корпоративних прав (у розмірі номінальної вартості частки)?

 

Щодо зазначеного питання.

Оскільки Платником не надано інформації достатньої для однозначної ідентифікації суті операцій, що ним здійснюються, а саме не зазначено у запиті у якій формі здійснювалися внески до статутного капіталу іншого товариства, тому ДПС надає загальні роз'яснення щодо оподаткування операцій, описаних у зверненні.

Визначення правового статусу товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов'язки їх учасників визначається Законом України              від 06 лютого 2018 року № 2275-VIII «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2275).

Вихід учасника з товариства закріплено в статті 24 Закону № 2275.

Товариство зобов’язане протягом одного року з дня, коли воно дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника, виплатити такому колишньому учаснику вартість його частки. Статутом товариства, що діє на момент виходу учасника, може встановлюватися інший строк для здійснення такої виплати (частина сьома статті 24 Закону № 2275).

Вартість частки учасника визначається виходячи з ринкової вартості сукупності всіх часток учасників товариства пропорційно до розміру частки такого учасника (частина восьма статті 24 Закону № 2275).

За погодженням учасника товариства, який вийшов, та товариства зобов’язання зі сплати грошових коштів може бути замінено зобов’язанням із передачі іншого майна (частина дев’ята статті 24 Закону № 2275).

Товариство виплачує учаснику, який вийшов з товариства, вартість його частки або передає майно лише пропорційно до розміру оплаченої частини частки такого учасника (частина десята статті 24 Закону № 2275).

Відповідно до частини дванадцятої статті 24 Закону № 2275 зазначено, що  статутом товариства можуть бути передбачені інші строк, порядок, розмір та спосіб проведення розрахунків з учасником, що виходить з товариства, а також порядок вибору суб’єкта оціночної діяльності. Відповідні положення можуть бути внесені до статуту, змінені або виключені з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Кодекс (пункт 1.1 статті 1 Кодексу).

Підпунктом 14.1.90 пункту 14.1 статті 14 Кодексу визначено,  корпоративні права - права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочність на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Господарські операції, що передбачають внесення коштів або майна в обмін на корпоративні права, емітовані юридичною особою при їх розміщенні такою особою є прямими інвестиціями (підпункт 14.1.81 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

Відповідно до підпункту 14.1.49 пункту 14.1 статті 14 Кодексу дивіденди - платіж, що здійснюється юридичною особою, в тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

Для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюються також: зокрема,

виплата в грошовій або негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника - нерезидента України у зв’язку зі зменшенням статутного капіталу, викупом юридичною особою корпоративних прав у власному статутному капіталі, виходом учасника зі складу господарського товариства або іншої аналогічної операції між юридичною особою та її учасником, у розмірі, що призводить до зменшення нерозподіленого прибутку юридичної особи" (абзац 7  підпункту 14.1.49 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1 розділу XIV Кодексу.

Згідно з підпунктом 3 пункту 291.4 статті 291 Кодексу платниками єдиного податку третьої групи можуть бути юридичні особи - суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Об’єктом оподаткування для юридичної особи – платника єдиного податку  є будь-який дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначений пунктом 292.3 статті 292 Кодексу (підпункт 2 пункту 292.1 статті 292 Кодексу).

Пунктом 292.6 статті 292 Кодексу визначено, що датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

 Платники єдиного податку третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі - готівковій або безготівковій (у тому числі з використанням електронних грошей) (пункт 291.6 статті 291 Кодексу).

Дохід визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до     статті 296 Кодексу (пункт 292.13 статті 292 Кодексу).

Юридичні особи - платники єдиного податку третьої групи використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пунктів 44.2, 44.3 статті 44 Кодексу (пункт 296.1 статті 296 Кодексу). Такий облік ведеться за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (пункт 44.2 статті 44 Кодексу).

Порядок визначення доходів та їх склад для платників єдиного податку  першої - третьої груп визначено статтею 292 Кодексу.

Так, підпунктом 10 пункту 292.11 статті 292 Кодексу встановлено, що до складу доходу, визначеного статтею 292 Кодексу, не включаються дивіденди, отримані платником єдиного податку – юридичною особою від інших платників податків, оподатковані в порядку, визначеному Кодексом.

Підпунктом 57.1¹.2 пункту 57.1¹ статті 57 Кодексу встановлено, що крім випадків, передбачених підпунктом 57.1¹.3 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.

Обов'язок з нарахування та сплати авансового внеску з податку за визначеною статтею 136 цього Кодексу базовою (основною) ставкою покладається на будь-якого емітента корпоративних прав (крім платників єдиного податку), що є резидентом, незалежно від того, чи користується такий емітент пільгами із сплати податку, передбаченими цим Кодексом, чи у вигляді застосування ставки податку іншої, ніж встановлена статтею 136 цього Кодексу базова (основна) ставка (абзац сьомий підпункту 57.1¹.2 пункту 57.1¹ статті 57 Кодексу).

Враховуючи зазначене, сума коштів, яку отримає учасник платник єдиного податку при виході зі складу товариства у розмірі вартості його частки, що призводить до зменшення нерозподіленого прибутку для цілей оподаткування з урахуванням абзацу 7  підпункту 14.1.49 пункту 14.1 статті 14 Кодексу буде прирівнюватися до дивідендів.

Тому, сума дивідендів, отримана юридичною особою – платником єдиного податку третьої групи від інших платників податків, оподатковані в порядку, визначеному Кодексом, не включається до складу доходу отримувача.

У разі якщо дивіденди неоподатковані у порядку, визначеному Кодексом, отримувач юридична особа платник єдиного податку третьої групи включає всю суму отриманих дивідендів до складу доходу з дотриманням вимог                                  підпункту 2  пункту 292.1 статті 292 Кодексу.

Поряд з цим, у разі якщо Платником при виході зі складу учасників товариства отримано грошові кошти замість майнового внеску, така операція в податковому обліку буде розцінюватися як продаж його  частки та включатися до складу доходу такого платника єдиного податку та оподатковується єдиним податком залежно від обраної відсоткової ставки.

Водночас зазначаємо, що у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи (крім платників єдиного податку третьої групи - електронних резидентів (е-резидентів), платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення (підпункт 3 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Кодексу).

Слід зазначити, що кожен конкретний випадок має розглядатися з урахуванням всіх суттєвих обставин та первинних документів.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).