Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 24.03.2026 р. № 1740/ІПК/99-00-04-01-04 ІПК

 

Державна податкова служба України на звернення Товариства щодо правомірності рішення Пристоличної сільської ради від  12.06.2025 № 3147 - 61 - VIII «Про встановлення ставок та пільг зі сплати земельного податку на 2026 рік» (далі – Рада, Рішення), керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

Товариство поінформувало, що користується земельними ділянками на праві постійного користування, нормативну грошову оцінку яких проведено та не проведено (далі – Оцінка), з видом цільового призначення «14.02 Для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об’єктів передачі електричної та теплової енергії» (далі – Ділянки).

Товариство, посилаючись на ставки земельного податку (далі – Податок), розміри яких затверджено у додатку № 1 до Рішення (6 % – для Ділянок, Оцінку яких проведено незалежно від місце-знаходження; 6 % – для Ділянок за межами населених пунктів, Оцінку яких не проведено), вважає, що зазначені ставки прийнято без врахування меж ставок, визначених у статтях 274 та 277 Кодексу, тобто з порушенням вимог пункту 12.3 статті 12 Кодексу.

Товариство запитує:

1. чи зобов’язано у 2026 році для обчислення податкових зобов’язань з  Податку за Ділянки застосовувати ставки, затверджені у додатку № 1 до  Рішення;
2. чи правомірне у 2026 році застосування граничних меж ставок, визначених у статтях 274 та 277 Кодексу (3 % – для Ділянок, Оцінку яких проведено незалежно від місцезнаходження; 5  % – для Ділянок за межами населених пунктів, Оцінку яких не проведено), для обчислення податкових зобов’язань з Податку за Ділянки;
3. чи правомірне застосування у 2026 році нульової ставки Податку для обчислення податкових зобов’язань за Ділянки, враховуючи те, що Товариство є суб’єктом господарювання державної форми власності та  вважає, що ставки визначені у додатку № 1 до Рішення затверджено з порушенням вимог пункту 12.3 статті 12 Кодексу.

Щодо питань 1 – 3

Ставки місцевих податків та зборів, у тому числі Податку, встановлюють органи місцевого самоврядування у своїх рішеннях з урахуванням меж ставок, визначених Кодексом, та виду цільового призначення землі (підпункт 12.4.1 пункту 12.4 статті 12 та пункт 284.1 статті 284 Кодексу).

Відповідно до частини першої статті 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті у межах наданих їм  повноважень, є обов’язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів, а також зміну розміру їх ставок, об’єкта оподаткування, порядку справляння чи надання податкових пільг або про внесення змін до таких рішень є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та  зборами, який набирає чинності з урахуванням строків, передбачених у  підпункті 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Кодексу (пункт 12.3 статті 12 Кодексу).

З огляду на викладене, для обчислення податкових зобов’язань з Податку за Ділянки Товариство має застосовувати ставки Податку, затверджені Рішенням Ради для земельних ділянок з цільовим призначенням «14.02 Для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об’єктів передачі електричної та теплової енергії», Оцінку яких проведено та не проведено, а саме: у розмірі 6 % – для Ділянок, Оцінку яких проведено незалежно від місце-знаходження; 6 % – для Ділянок за межами населених пунктів, Оцінку яких не проведено.

Відповідно до частини десятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Отже, суб’єкти господарювання, у разі незгоди з вимогами рішень органів місцевого самоврядування, мають право оскаржити такі рішення у судовому порядку.

Надання правової оцінки рішенням органів місцевого самоврядування щодо прийняття рішень про встановлення ставок зі сплати місцевих податків, у  тому числі ставок з Податку, не належить до повноважень контролюючих органів.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ця індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію