Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 24.03.2026 р. № 1763/ІПК/99-00-07-03-01 ІПК

Державна податкова служба України у зв’язку із надходженням звернення фізичної особи – підприємця (далі – Підприємець) від … (вх. ДПС № … від …) на отримання індивідуальної податкової консультації, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє таке.

Відповідно до звернення Підприємець надає послуги у сфері спорту.

У господарській діяльності не використовує готівкові розрахунки та не приймає оплату через фізичні платіжні термінали (POS-термінали).

Розрахунки відбувається виключно в безготівковій формі за наступним алгоритмом:

1. Клієнт обирає послугу на сайті та здійснює повну передоплату 100% за допомогою сервісу «L».

2. Оплата відбувається не пізніше, ніж за 1 день до отримання послуги.

3. Кошти зараховуються на мій поточний рахунок від платіжного сервісу («L»).

У зв’язку з цим Підприємець просить надати роз’яснення:

1. Чи вважається операція з перерахування коштів через платіжний сервіс («L») «розрахунковою операцією» (за надану послугу) у розумінні Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265)?

2. Чи звільняється Підприємець від обов’язку застосування реєстратора розрахункових операцій чи програмного реєстратора розрахункових операцій  (далі – РРО / ПРРО) при отриманні оплати виключно через систему дистанційного банківського обслуговування (інтернет-еквайринг), зважаючи на положення пункту 14 статті 9 Закону № 265, за надану послугу, яку надав офлайн?

Щодо питання 1

Правові засади застосування РРО / ПРРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон № 265. Його дія поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до статті 2 Закону № 265 розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Для цілей цього Закону розрахунки при організації та проведенні азартних ігор є розрахунковими операціями.

Відповідно до пунктів 1 та 2 статті 3 Закону № 265, визначено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані, зокрема:

проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Звертаємо увагу, що наведені вище положення статтей 2 та 3 Закону № 265 містять слово «тощо», яке прямо вказує на невичерпність наведеного переліку.

Враховуючи викладене та як відповідь на питання 1 повідомляємо, що описаний у зверненні спосіб розрахунків між Підприємцем та покупцями його послуг містять ознаки розрахункових операцій.

Щодо питання 2

Незважаючи на позитивну відповідь на питання 1, звертаємо увагу Підприємця, що статтею 9 Закону № 265 визначено умови за яких застосування РРО / ПРРО та розрахункових книжок не є обов’язковими.

Однією із таких умов є пункт 14 статті 9 Закону № 265 відповідно до якого РРО / ПРРО та розрахункові книжки можуть не застосовуватись суб’єктами господарювання при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

Враховуючи викладене вище, як відповідь на питання повідомляємо, що проведення розрахунків за надані Підприємцем послуги виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів, зокрема і того що вказаний у зверненні, не потребує обов’язкового застосування РРО / ПРРО.

При цьому Підприємець втрачає право на використання пункту 14 статті 9 Закону № 265 у випадку проведення розрахунків за послуги, у спосіб відмінний від зазначеного в пункті 14 статті 9 Закону № 265 .

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер, діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

________________________________________________________________________________

Індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію