Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 16.03.2026 р. № 1554/ІПК/99-00-04-01-04 ІПК

 

Державна податкова служба України розглянула звернення Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги ….» ….. міської ради (далі – Підприємство)  щодо отримання індивідуальної податкової консультації з питання застосування пільги зі сплати земельного податку             (далі – Податок) та, керуючись статтею  52 Податкового кодексу України            (далі − Кодекс),  в межах компетенції повідомляє.

Підприємство поінформувало, що на підставі рішення Криворізької міської ради (далі – Рада) від  28.02.2018 №  … «Про реорганізацію шляхом перетворення в комунальні некомерційні підприємства комунальних установ «Центр первинної медико-санітарної допомоги №  1, 2, 3 ,4, 5, 6, 7 …. міської ради» (далі – рішення Ради) реорганізовані в комунальні некомерційні підприємства, «…що здійснюватимуть господарську діяльність, спрямовану на досягнення соціальних та інших результатів, без мети одержання прибутку,...», та які є правонаступниками всіх прав та обов’язків комунальних установ (пункти  1, 2 рішення Ради).

Підприємство 21 жовтня 2019 року включене до Реєстру неприбуткових установ  та  організацій  з  ознакою  неприбутковості  «0048 – інші юридичні особи,

Підприємство просить надати роз’яснення щодо:

1, 3.  виникнення обов’язку сплати Податку за Ділянку та у разі виникнення такого обов’язку – який порядок обчислення та розмір податкових зобов’язань за Ділянку;

2. можливості застосування пільги зі сплати Податку відповідно до статей  281 та 282 Кодексу, з урахуванням статусу Підприємства як закладу охорони здоров’я та характеру здійснення господарської діяльності.

Питання  1 - 3.

Правом на звільнення від сплати Податку можуть скористатися, зокрема, заклади охорони здоров’я, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів (підпункт  282.1.4 пункту  282.1 статті  282 Кодексу (далі – підпункт  282.1.4 Кодексу)).

Статтею 4 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» (далі – Закон) передбачено, що програмою медичних гарантій визначаються перелік та обсяг медичних послуг, лікарських засобів та медичних виробів, оплата яких гарантується за рахунок коштів Державного бюджету України. Медичні послуги, лікарські засоби та медичні вироби, не включені до програми медичних гарантій, не підлягають оплаті за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на реалізацію програми медичних гарантій, але можуть покриватися за рахунок коштів місцевих бюджетів, медичного страхування, юридичних і фізичних осіб та з інших джерел, не заборонених законодавством (частина третя статті  4 Закону).

Некомерційні медичні заклади у 2026 році отримують фінансування за рахунок коштів програм державного бюджету, реалізація якої визначена Національною службою здоров’я шляхом укладення договорів про медичне обслуговування населення у Порядку реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від  31 грудня 2025 року № 1808 (далі – Порядок).

Випадки, за яких юридичні і фізичні особи здійснюють оплату додаткових медичних послуг за програмою медичних гарантій, включені до Переліку випадків, відповідно до яких заклади охорони здоров’я державної та комунальної форми власності можуть провадити додаткову (господарську) діяльність з надання послуги з медичного обслуговування населення за самостійно встановленою платою від юридичних і фізичних осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 липня 2024 року № 781 «Деякі питання надання послуг з медичного обслуговування населення за плату від юридичних і фізичних осіб» (пункт  6 розділу І Порядку).

З огляду на зазначене, звільнення від сплати Податку, встановлене підпунктом 282.1.4 Кодексу, поширюватиметься на Підприємство виключно за умови його повного утримання за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, з урахуванням того, що на підставі наведених положень законодавства у контролюючих органів відсутня можливість ідентифікувати відповідність укладених договорів про надання медичних послуг за програмою медичних гарантій, визначених у Порядку.

Враховуючи те, що можливість звільнення Підприємства від сплати Податку не підтверджена, у Підприємства виникає податковий обов’язок з обчислення, декларування та сплати Податку в порядку і строки, визначені Кодексом (пункт  36.1 статті  36 Кодексу).

Підставою для нарахування Податку є дані Державного земельного кадастру, дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, (підпункти  «а», «б» пункту  286.1 статті  286 Кодексу).

Відповідно до підпункту  271.1.1 пункту  271.1 статті  271 Кодексу базою оподаткування Податком є нормативна грошова оцінка (далі – Оцінка) земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого статтею  289 Кодексу.

Платник плати за землю має використовувати для обчислення своїх податкових зобов’язань Оцінку земельної ділянки, яка з підстав, визначених законодавством, внесена державним кадастровим реєстратором до відомостей Державного земельного кадастру для кожної окремої земельної ділянки.

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею  46 Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про Оцінку, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової Оцінки (пункт  286.2 статті 286 Кодексу).

При обчисленні податкових зобов’язань з Податку за користування Ділянкою має застосовуватися чинна Оцінка Ділянки на дату декларування податкових зобов’язань, з за ставкою Податку, встановленою відповідним рішенням органу місцевого самоврядування у розмірі згідно з її цільовим призначенням.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт  52.2 статті  52 Кодексу).

 

Ця індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.