Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 23.03.2026 р. № 1729/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «_________» (далі – Товариство) щодо окремих питань оподаткування діяльності з роздрібної торгівлі пальним, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє. 

Згідно зі зверненням основним видом діяльності Товариства є роздрібна торгівля пальним. Товариством отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним. 

Як повідомляється на дату звернення фактично роздрібна торгівля пальним не здійснюється, реалізація пального відсутня, об’єкт роздрібної торгівлі пальним (автозаправна станція) фактично не введений в експлуатацію та не використовується для здійснення господарської діяльності.

Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію із таких запитань:

1. Що слід розуміти під терміном «платники податку на прибуток підприємств, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним» згідно з п. 137.12 ст. 137 Кодексу: чи означає це фактичне здійснення господарської діяльності з реалізації пального, чи достатнім є лише факт наявності ліцензії та внесення місця роздрібної торгівлі пальним до відповідного реєстру?

2. Чи виникає обов’язок зі сплати авансових внесків з податку на прибуток підприємств, передбачених п. 137.12 ст. 137 Кодексу, у разі якщо фактична роздрібна торгівля пальним не здійснюється, об’єкт торгівлі тимчасово не експлуатується, реалізація пального та отримання доходу від такої діяльності відсутні?

3. Чи вважається місцем роздрібної торгівлі пальним у розумінні п. 137.12 ст. 137 Кодексу об’єкт, який фактично не використовується, не експлуатується, не здійснює відпуск пального споживачам?

4. З якого моменту виникає обов’язок зі сплати авансових внесків з податку на прибуток підприємств, передбачених п. 137.12 ст. 137 Кодексу: з дати отримання ліцензії, з дати внесення місця роздрібної торгівлі пальним до відповідного реєстру, або з дати фактичного початку здійснення роздрібної торгівлі пальним?

5. Чи впливає на виникнення обов’язку зі сплати авансових внесків з податку на прибуток підприємств відсутність введення об’єкта в експлуатацію, тимчасове невикористання об’єкта, відсутність доходу від діяльності з роздрібної торгівлі пальним?

6. Чи впливає на виникнення обов’язку зі сплати авансових внесків з податку на прибуток підприємств факт реєстрації акцизного складу виключно для операцій зі скрапленим газом?

7. Чи є підставою для анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, виданої відповідно до Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання  виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами) (далі – Закон № 3817) такі обставини: відсутність фактичної діяльності; якщо тимчасово не експлуатується об’єкт; несплата авансових внесків з податку на прибуток підприємств?

 

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, як встановлено в п. 1.1 ст. 1 Кодексу, регулюються нормами цього Кодексу.

Відповідно до пунктів 5.1 – 5.3 ст. 5 Кодексу поняття, правила та положення, установлені Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених ст. 1 Кодексу. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення Кодексу. Інші терміни, що застосовуються у Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.      

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України, оптової і роздрібної торгівлі, зокрема, пальним, а також посилення боротьби у тому числі з його незаконним виробництвом та обігом на території України визначає Закон № 3817.

Частиною першою ст. 1 Закону № 3817 визначено, зокрема, що:

ліцензія – право суб’єкта господарювання на провадження відповідного виду (кількох видів) господарської діяльності (п. 40 частини першої                   ст. 1 Закону № 3817);

місце роздрібної торгівлі пальним – об’єкт нерухомого майна або єдиний (цілісний) майновий комплекс, на території якого розташоване технологічне обладнання, призначене для приймання, зберігання та роздрібної торгівлі пальним, який належить суб'єкту господарювання на праві власності або користування; нафтоналивний несамохідний морський/річковий бункерувальник (далі – бункерувальник); спеціалізований транспортний засіб для перевезення балонів із скрапленим вуглеводневим газом, з якого здійснюється роздрібна торгівля скрапленим вуглеводневим газом у балонах для побутових потреб населення та інших споживачів. Місце роздрібної торгівлі пальним вважається місцем зберігання пального, якщо зберігання пального здійснюється за таким місцем роздрібної торгівлі пальним (п. 52 частини першої статті 1 Закону № 3817);

припинення дії ліцензії – позбавлення суб’єкта господарювання права на провадження відповідного виду (видів) господарської діяльності, на який (які) йому надано ліцензію, у порядку, визначеному Законом № 3817 (п. 74 частини першої ст. 1 Закону № 3817);

роздрібна торгівля пальним – діяльність із придбання або отримання та подальшої реалізації або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з місць роздрібної торгівлі пальним через паливороздавальні колонки, газороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки, а також реалізація скрапленого вуглеводневого газу в балонах для побутових потреб населення та інших споживачів, а також заправлення з бункерувальника у водному просторі морських та річкових суден (п. 77 частини першої ст. 1 Закону № 3817).

   Згідно з частиною другою ст. 29 Закону № 3817 роздрібна торгівля пальним здійснюється суб’єктом господарювання за наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.

Відповідно до частини п’ятої ст. 29 Закону № 3817 суб’єкти господарювання отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.

Щодо запитань 1 – 6

Відповідно до п. 137.12 ст. 137 Кодексу платники податку на прибуток підприємств, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, зобов’язані сплачувати авансові внески з податку на прибуток підприємств за кожне місце роздрібної торгівлі пальним, інформація щодо якого внесена до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального станом на перше число поточного місяця.

Авансові внески та податок на прибуток підприємств, що підлягає сплаті до бюджету платниками податку на прибуток, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, визначаються у порядку, передбаченому п. 141.14 ст. 141 Кодексу.

Відповідно до абз. першого п.п. 141.14.1 п. 141.14 ст. 141 Кодексу платники податку, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, сплачують щомісяця не пізніше двадцятого числа поточного місяця авансовий внесок з податку на прибуток підприємств за кожне місце роздрібної торгівлі пальним, інформація щодо якого внесено до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального станом на перше число поточного місяця, у розмірі, визначеному підпунктом 141.14.2 п. 141.14 ст. 141 Кодексу. 

Абзацом другим п.п. 141.14.1 п. 141.14 ст. 141 Кодексу встановлено, зокрема, що термін «роздрібна торгівля пальним» вживається у значенні, наведеному у Законі № 3817.

Частиною п’ятою ст. 53 Закону № 3817 встановлено, зокрема, що  ліцензія на право роздрібної торгівлі пальним надається безстроково, а плата за неї справляється щорічно.

Згідно з підпунктами «а» – «в» п.п. 141.14.2 п. 141.14 ст. 141 Кодексу, авансовий внесок з податку на прибуток підприємств сплачується за кожне місце роздрібної торгівлі пальним, інформація щодо якого внесена до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального станом на перше число поточного місяця:

а) у розмірі 60 тисяч гривень за кожне місце, крім випадків, передбачених підпунктами «б» і «в» п.п. 141.14.2 п. 141.14 ст. 141 Кодексу;

б) для місця роздрібної торгівлі пальним, на якому здійснюється реалізація виключно скрапленого газу, – у розмірі 30 тисяч гривень за кожне місце;

в) для місця роздрібної торгівлі пальним, на якому здійснюється реалізація кількох видів пального і при цьому частка реалізації скрапленого газу в літрах, приведених до температури 15° C у загальному обсязі реалізованого протягом попереднього місяця пального, становить 50 і більше відсотків, – у розмірі              45 тисяч гривень за кожне місце.

Враховуючи викладене, критерієм для визначення переліку суб’єктів господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним та зобов’язані щомісячно сплачувати авансові внески з податку на прибуток підприємств за кожне місце роздрібної торгівлі пальним, є наявність ліцензії на право роздрібної торгівлі за кожне місце роздрібної торгівлі пальним,  інформацію щодо якого внесено до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального станом на перше число поточного місяця.

Отже, у разі якщо платник податку на прибуток підприємств отримав ліцензію на право здійснення роздрібної торгівлі пальним за визначеним місцем роздрібної торгівлі, інформація щодо якого внесена до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального станом на перше число поточного місяця, то в такому випадку у такого платника податку на прибуток виникатиме обов’язок зі сплати авансових внесків з податку на прибуток саме за таке місце роздрібної торгівлі пальним у розмірі, визначеному п.п. 141.14.2 п. 141.14 ст. 141 Кодексу, незалежно від того здійснюється, чи ні роздрібна торгівля пальним та інша господарська діяльність за цим місцем.

Крім того, як встановлено п.п. 141.14.3 п. 141.14 ст. 141 Кодексу, авансові внески з податку на прибуток підприємств, сплачені відповідно до п. 141.14          ст. 141 Кодексу, є невід’ємною частиною податку на прибуток.

Сплачена протягом звітного (податкового) періоду сума авансових внесків з податку на прибуток підприємств зменшує податкові зобов’язання з податку на прибуток підприємств, розраховані за результатами такого звітного (податкового) періоду за базовою (основною) ставкою, визначеною                           ст. 136 Кодексу, у сумі, що не перевищує суму нарахованого податкового зобов’язання за такий податковий (звітний) період.

У разі якщо сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом звітного (податкового) року, перевищує суму нарахованого податкового зобов’язання за такий податковий (звітний) рік, сума такого перевищення            не переноситься у зменшення податкових зобов’язань наступних податкових (звітних) періодів.

Сума сплачених авансових внесків з податку на прибуток не підлягає поверненню платнику податку як надміру та/або помилково сплачені податкові зобов’язання, не може бути зарахована в рахунок інших податків і зборів (обов’язкових платежів) та на неї не поширюється дія положення ст. 43  Кодексу.

Щодо запитання 7

Згідно з частиною першою ст. 46 Закону № 3817 дія ліцензії припиняється шляхом прийняття органом ліцензування, який надав відповідну ліцензію, рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності.

Відповідно до частини другої ст. 46 Закону № 3817 підставами для прийняття органом ліцензування рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, зокрема, є:

наявність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань даних про державну реєстрацію припинення юридичної особи або припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця (у тому числі припинення юридичної особи/припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, уповноваженої на ведення обліку результатів діяльності за договорами про спільну діяльність без утворення юридичної особи), крім випадків перетворення державного підприємства/акціонерного товариства в інше господарське товариство, – з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи або припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця (п. 2 частини другої ст. 46 Закону № 3817);

припинення діяльності представництва іноземного суб’єкта господарської діяльності (п. 3 частини другої ст. 46 Закону № 3817);

зняття з обліку в податковому органі договору про спільну діяльність без утворення юридичної особи (п. 4 частини другої ст. 46 Закону № 3817);

факт відсутності ліцензіата за місцезнаходженням та/або за місцем провадження діяльності, що зазначені в Єдиному реєстрі ліцензіатів та місць обігу пального та/або Єдиному реєстрі ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, факт відсутності уповноваженої особи за місцем зберігання, яке внесено до Єдиного реєстру місць зберігання за договорами про надання послуг із складського зберігання, встановлений контролюючим органом у ході перевірки та зафіксований у відповідному акті про відсутність ліцензіата та/або його уповноважених осіб (п. 10 частини другої ст. 46 Закону № 3817);

несплата суб’єктом господарювання, що отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним, авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного п. 141.14 ст. 141 Кодексу за податковий (звітний) період, або авансового внеску з податку на доходи фізичних осіб, визначеного п.п. 177.5.11 п. 177.5 ст. 177 Кодексу за податковий (звітний) період (п. 46 частини другої ст. 46 Закону № 3817).

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).