Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У М.КИЄВІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 26.03.2026 р. № 1777/ІПК/26-15-24-01-14-05

Головне управління ДПС у м. Києві за результатами розгляду звернення щодо практичного застосування норм чинного законодавства, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування (платник ПДВ) звертається за роз’ясненнями стосовно визначення витрат, які можна включити в декларацію про майновий стан і доходи відповідно до наведеної ситуації.

Фізичною особою – підприємцем 1 грудня 2023 року було отримано товар, за який платник податків розрахувався 20 грудня 2023 року, про що свідчить відповідна накладна та платіжний документ.

Але за підсумками звітного року за такою накладною було реалізовано не весь товар, дещо залишилось на остатку.

 У зв’язку з чим, платник податку просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. Чи може фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування (платник ПДВ) включити до складу витрат 2023 року  всю суму, зазначену у накладній, якщо розрахунок з контрагентом та отримання товару сталося у грудні 2023 року, але частина товару не була продана у звітному році та залишилась на остатку у платника податків?
2. Якщо не можна включити до витрат 2023 року повністю платіж, який був здійснений у грудні 2023 року, у зв’язку з наявністю залишку нереалізованого товару, то чи можна такі витрати врахувати у наступному звітному році та включити до декларації за 2024 рік, і як?

            Щодо першого та другого питань.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV ПКУ, відповідно до п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ якого об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Підпунктом 164.1.3 п. 164.1 ст. 164 ПКУ визначено, що загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із ст. 177 ПКУ

При цьому, базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської діяльності є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до п. 177.2 ст. 177 ПКУ (абзац четвертий п. 164.1 ст. 164 ПКУ).

Згідно з п. 177.2 ст. 177 ПКУ об’єктом оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців на загальній системі оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.

Перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою – підприємцем, визначений п. 177.4 ст. 177 ПКУ, до якого включається, зокрема, вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат (п.п. 177.4.1 п. 177.4 ст. 177 ПКУ).

Пунктом 177.10 ст. 177 ПКУ передбачено, що фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування зобов’язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.

Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 № 261 (далі – Порядок № 261).

Пунктом 1 розділу І Порядку № 261, зокрема, визначено, що фізичні особи - підприємці зобов'язані вести облік доходів і витрат відповідно до п. 177.10 ст. 177 на підставі первинних документів за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід / понесено витрати, здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати.

Згідно з пп. 2, 3, та 6 п. 1 розділу ІІ Порядку № 261:

у графі 1 зазначається дата запису. Записи ведуться в хронологічному порядку;

у графі 2 відображається сума доходу, отриманого від здійснення господарської або незалежної професійної діяльності, зокрема, кошти, що надійшли на поточний рахунок, у касу платника податків та/або отримано готівкою, сума заборгованості, за якою минув строк позовної давності, вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг);

інформація про документально підтверджені витрати, пов'язані з господарською діяльністю або провадженням незалежної професійної діяльності, зазначається у графах 5 - 10, відповідно:

у графі 5 зазначаються реквізити документа, який підтверджує понесені витрати, що безпосередньо пов'язані з отриманим доходом / пов'язані з провадженням незалежної професійної діяльності. Документами, які підтверджують витрати, можуть бути, зокрема, платіжне доручення, прибутковий касовий ордер, квитанція, фіскальний чек, акт закупки (виконаних робіт, наданих послуг) та інші первинні документи, що засвідчують факт оплати товарів (робіт, послуг);

у графі 6 відображається вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей, що реалізовані/використані у виробництві продукції, товарів (наданні робіт, послуг), або для використання під час провадження незалежної професійної діяльності.

Відповідно до п.п. 7 п. 1 розділу ІІ Порядку № 261, у графі 11 «Сума чистого оподаткованого доходу» зазначається сума чистого оподаткованого доходу, яка розраховується як різниця між загальною сумою отриманого доходу, яка підлягає декларуванню (графа 4) та сумою документально підтверджених витрат, пов’язаних з господарською діяльністю або провадженням незалежної професійної діяльності (графи 6, 7, 8, 9, 10).

Водночас, п. 44.1 ст. 44 ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Фізичні особи - підприємці подають річну податкову декларацію у строк, визначений п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст.  49 ПКУ, - до 1 травня року, що настає за звітним, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого на доходи від підприємницької діяльності в розмірах, визначених відповідно до закону (п. 177.11 ст. 177 ПКУ).

Форма податкової декларації про майновий стан і доходи (далі - Декларація) та Інструкція щодо її заповнення затверджена наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859, із змінами.

Враховуючи наведене вище, при розрахунку чистого оподатковуваного доходу, отриманого протягом звітного року, фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування враховує документально підтверджені витрати, пов’язані з отриманням доходу у такому звітному періоді.

Якщо частина товарів, придбання та оплата яких підтверджені накладною та розрахунковими документами звітного року,  реалізується у наступному році, то витрати, понесені на її придбання враховуються частково у наступному році на підставі таких підтверджуючих документів.

Таким чином, якщо платник податків отримав та оплатив товар у 2023 році,  про що свідчить відповідна накладна та платіжний документ, але продав лише частину такого товару, то у Декларації за 2023 рік для розрахунку чистого оподатковуваного доходу враховуються витрати, понесені на придбання лише частини проданих товарів.

При цьому дохід від реалізації залишку товарів у 2024 році відображається у Декларації за 2024 рік разом з частиною витрат на їх придбання, понесених у 2023 році.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

 

_____________________________________________________________________________________________

Ця індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.