Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 26.03.2026 р. № 1792/ІПК/99-00-21-03-01 ІПК

 

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо відображення помилково складеної податкової накладної у податковій звітності з податку на додану вартість (далі – ПДВ) та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Підприємством було помилково складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податкові накладні без факту здійснення господарської операції, до яких датою виявлення помилки складено та зареєстровано в ЄРПН розрахунки коригування кількісних і вартісних показників (далі – розрахунки коригування). Такі документи складено та зареєстровано в ЄРПН в різних звітних (податкових) періодах, що призвело до виникнення розбіжностей між показниками в інформаційно-комунікаційних системах ДПС (ЄРПН, системи електронного адміністрування ПДВ) та податкової звітності з ПДВ за відповідні періоди. Пояснення щодо причин виникнення таких розбіжностей також було надано до контролюючого органу за місцем обліку у відповідь на його запит.

Додатково Підприємство повідомляє про реєстрацію в ЄРПН податкової накладної з правильними показниками, складену на дату здійснення операції, обсяги постачання за якою відображені у податковій звітності з ПДВ за відповідний звітний (податковий) період.

Враховуючи зазначене Підприємство просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1) який порядок дій платника податку щодо виправлення помилки у складеній та зареєстрованій податковій накладній у обов’язкових реквізитах індивідуального податкового номера (ІПН) не на того платника податку без факту здійснення господарських операцій?

2) якою датою можна скласти розрахунок коригування та подати на реєстрацію до ЄРПН для анулювання помилкової податкової накладної?

3) який код причини коригування вказується у розрахунку коригування до податкової накладної, складеної та зареєстрованої в ЄРПН не на того платника ПДВ в ІПН без факту здійснення господарських операцій?

4) чи підлягають відображенню у податковій декларації з ПДВ помилкова податкова накладна та розрахунок коригування до неї?

5) чи зобов’язаний платник податку відкоригувати показник ∑_{Перевищ} податкового зобов’язання шляхом подання уточнюючих розрахунків до податкової декларації з ПДВ для включення помилкових податкових накладних та включенням розрахунків коригування до них?

6) чи виникає зобов’язання у платника податку подавати уточнюючі розрахунки до податкових декларацій з ПДВ для включення помилкових накладних та розрахунків коригування до них для усунення розбіжності між даними ЄРПН, системи електронного адміністрування ПДВ та податкової звітності з ПДВ, яка виникла внаслідок реєстрації в ЄРПН податкової накладної та розрахунку коригування до неї у різних періодах?

7) які дії платника податку в разі розбіжності між даними ЄРПН, системи електронного адміністрування ПДВ та податкової звітності з ПДВ, яка виникла внаслідок реєстрації податкової накладної і розрахунку коригування до неї у різних періодах?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 розділу І Кодексу).

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які визначені Кодексом.

У пункті 44.1 статті 44 розділу І Кодексу визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені в абзаці першому пункту 44.1 статті 44 розділу І Кодексу.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V, підрозділами 2, 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу та міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з підпунктами «а», «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів / послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V Кодексу розташоване на митній території України.

На дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VII  «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», зі змінами, та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений Кодексом термін (пункт 201.1 статті 201  розділу V Кодексу).

Відповідно до пункту 192.1 статті 192 розділу V Кодексу якщо після постачання товарів / послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів / послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість,  затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зі змінами (далі – Порядок № 21), до податкової декларації з ПДВ вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку.

Платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає в податковій звітності з ПДВ. Дані, наведені в податковій звітності з ПДВ, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника
(пункт 6 розділу ІІІ Порядку № 21).

У випадку помилкового складання податкової накладної без факту здійснення господарської операції та реєстрації її в ЄРПН, платник податку, з метою виправлення допущеної помилки, має право згідно з пунктом 192.1
статті 192 розділу V Кодексу скласти розрахунок коригування до такої помилкової податкової накладної. Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН покупцем (отримувачем) товарів / послуг, з дотриманням визначених у Кодексі термінів реєстрації. 

Правові основи функціонування системи електронного адміністрування ПДВ регулюються статтею 200¹ розділу V, пунктами 33, 34 і 34¹ підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу та регламентуються Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість», зі змінами (далі – Порядок № 569).

Платники ПДВ мають право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН на суму, обчислену за формулою, встановленою пунктом 200¹.3 статті 200¹ розділу V Кодексу та пунктом 9 Порядку № 569 (далі – реєстраційна сума).

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН – це обов’язок платників податків, який є невід’ємною частиною процесу функціонування системи електронного адміністрування ПДВ та покладений в основу формули для розрахунку реєстраційної суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН.

Величина кожного із показників, що є складовими формули, за якою здійснюється обрахунок реєстраційної суми, формується автоматично та змінюється у міру надходження до системи електронного адміністрування ПДВ інформації, зокрема, щодо зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних та/або розрахунків коригування до них, митних декларацій та аркушів коригування до них, додаткових декларацій, зарахованих на рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ коштів, поданої податкової звітності з ПДВ та іншої інформації, визначеної пунктом 200¹.3 статті 200¹ розділу V Кодексу, яка впливає на показники складової формули.

Однією із складових зазначеної формули є загальна сума перевищення податкових зобов’язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН (∑_{Перевищ}).

Показник ∑_{Перевищ} розраховується щоразу після прийняття звітності від платника податку, реєстрації в ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування та при обрахунку позитивного значення вказаного показника на таке значення зменшується реєстраційна сума такого платника податку.

Загальна сума перевищення (∑_{Перевищ}) визначається за кожний звітний (податковий) період наростаючим підсумком (пункт 9 Порядку № 569).

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм Кодексу, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Щодо питання 1–3

Якщо платником податку-постачальником було складено і зареєстровано в ЄРПН податкову накладну без факту здійснення господарської операції (помилково), то такий постачальник на дату виявлення помилки може скласти розрахунок коригування до такої податкової накладної, який підлягає реєстрації в ЄРПН платником податку – покупцем.

У такому розрахунку коригування в розділі Б зі знаком «–» зазначаються показники щодо усіх зазначених в помилково складеній податковій накладній товарів / послуг (виводяться в «0») та у графі 2.1 вказується код причини коригування «103».

Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН платником податку – покупцем товарів / послуг, на якого була складена помилкова податкова накладна.

Щодо питання 4

В податковій звітності з ПДВ платником податку зазначаються дані, вказані в складеній на підставі первинних документів податковій накладній. Тому, обсяги постачання товарів / послуг та сума ПДВ, вказанні в помилковій податковій накладній і розрахунку коригування до неї, не підлягають відображенню в податковій звітності з ПДВ.

Щодо питання 5–7

Суми ПДВ, зазначені у помилковій податковій накладній, складеній без факту здійснення господарської операції, та розрахунку коригування до неї, при їх реєстрації в ЄРПН, враховуються у відповідних обсягах при обчисленні реєстраційної суми, а отже, і впливають на значення показника ∑_{Перевищ}.

Норми Кодексу не передбачають обов’язку платника податку здійснювати уточнення показників податкової звітності з ПДВ виключно з метою усунення розбіжностей між даними ЄРПН, системи електронного адміністрування ПДВ.

Обов’язок подання уточнюючих розрахунків виникає виключно у випадках, коли платником податку самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлено помилки у раніше поданій податковій звітності з ПДВ.

Оскільки помилково складені податкові накладні та розрахунки коригування до них не підлягають відображенню у податковій     звітності з ПДВ, підстави для подання уточнюючих розрахунків відсутні.

Важливо, для забезпечення правильності ведення податкового обліку та уникнення непорозумінь в частині розрахунку показника ∑_{Перевищ} платникам податків необхідно чітко дотримуватись норм чинного законодавства з питань оподаткування та правил ведення бухгалтерського обліку, у тому числі при складанні та реєстрації в ЄРПН податкових накладних.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).