Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 26.03.2026 р. № 1783/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо порядку формування та подання податкової і фінансової звітності для юридичної особи – резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє таке.

Як зазначено у зверненні, товариство протягом звітного періоду не здійснювало виплату дивідендів; не надавало безповоротної фінансової допомоги; не здійснювало операцій з нерезидентами, що формують базу оподаткування; не мало перевищення 20 % витрат на послуги ФОП;  не здійснювало інших операцій, що відповідно до норм Податкового кодексу України є об’єктом оподаткування за ставкою 9 %.

У зв’язку з цим Товариство просить надати роз’яснення стосовно:

1. Чи виникає обов’язок подання податкової декларації платника податку на особливих умовах у разі відсутності об’єкта оподаткування?

 

2. Який порядок заповнення декларації у такому випадку (зокрема щодо відображення нульових показників по ПнВК але з доходом від господарської діяльності)?

3. Який порядок заповнення звіту про фінансові результати у такому випадку (зокрема щодо відображення нульових показників по ПнВК але з доходом від господарської діяльності, а саме заповнення рядків 2300 та 2310)?

4. Чи необхідно подавати фінансову звітність разом із декларацією за відсутності операцій, що формують базу оподаткування?

5. Чи впливає відсутність протягом звітного періоду операцій, що є базою для нарахування 9 % ПнВК, на статус резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах?

Щодо питань 1, 2, 4

Відповідно до п.п. 14.1.282 прим. 1 п. 14.1 ст. 14 Кодексу резидент Дія Сіті – платник податку, що сплачує податок на прибуток підприємств на особливих умовах (далі – резидент Дія Сіті – платник податку на особливих умовах), – резидент Дія Сіті, який у порядку, передбаченому п. 141.10 ст. 141 Кодексу, обрав або перейшов на відповідний режим оподаткування. Резиденти Дія Сіті, які не обрали (не перейшли) на відповідний режим оподаткування, сплачують податок на прибуток підприємств на загальних підставах та вважаються резидентами Дія Сіті, що не є платниками податку на особливих умовах.

Відповідно до п. 136.8 ст. 136 Кодексу під час провадження діяльності резидентами Дія Сіті – платниками податку на особливих умовах відповідно до Закону України від 15 липня 2021 року № 1667-IX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон № 1667) ставка податку встановлюється у розмірі 9 відс. бази оподаткування, визначеної відповідно до положень п. 135.2 ст. 135, п. 137.10 ст. 137 та п. 141.9 прим. 1 (крім підпунктів 141.9 прим. 1.2.16, 141.9 прим. 1.2.17, 141.9 прим. 1.3, 141.9 прим. 1.4) ст. 141 Кодексу.

Особливості обчислення та сплати податку на прибуток підприємств резидентами Дія Сіті – платниками податку на особливих умовах встановлено п. 137.10 ст. 137 Кодексу.

Зокрема, згідно з п.п. 137.10.1 п. 137.10 ст. 137 Кодексу резиденти Дія Сіті – платники податку на особливих умовах самостійно визначають суму податку, що підлягає сплаті до бюджету. Податок, що підлягає сплаті до бюджету резидентами Дія Сіті – платниками податку на особливих умовах, визначається з урахуванням положень, передбачених п. 135.2 ст. 135, п. 137.10 ст. 137 та п. 141.9 прим. 1 ст. 141 Кодексу. Резиденти Дія Сіті – платники податку на особливих умовах не визначають окремо об’єкт оподаткування, передбачений п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу.

Підпунктом 137.10.3 п. 137.10 ст. 137 Кодексу встановлено, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Відповідно до п. 36.1 ст. 36 Кодексу податковим обов’язком визнається обов’язок платника обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені Кодексом.

Виконанням податкового обов’язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов’язань у встановлений податковим законодавством строк (п. 38.1 ст. 38 Кодексу).

Пунктом 46.2 ст. 46 Кодексу визначено, що платник податку на прибуток  (крім платників податку на прибуток, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом) подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 Кодексу.

Платники податку на прибуток, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають разом з податковою декларацією за відповідний податковий (звітний) період звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), складені до перевірки фінансової звітності аудитором. Звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати) подаються платниками податку згідно з абзацом другим п. 46.2 ст. 46 Кодексу за формою, визначеною згідно з Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 Кодексу (абзац другий п. 46.2 ст. 46 Кодексу).

Фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються відповідно до п. 46.2 ст. 46 Кодексу, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку)  та її невід’ємною частиною.

Отже, у разі якщо у резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах відсутній об’єкт оподаткування, але господарська діяльність здійснюється, то такий платник податку повинен подати Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (далі – Декларація), і фінансову звітність, яка є невід’ємним додатком до Декларації.

При цьому, у рядку 01 Декларації платниками податку на прибуток підприємств зазначається дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, отриманий протягом всього календарного року (з 01 січня по 31 грудня податкового (звітного) року). Показник рядка 01 Декларації має інформаційний характер для визначення податкового (звітного) періоду, який приймається до уваги у разі якщо резидент Дія Сіті - платник податку на особливих умовах прийме рішення про перехід на загальну систему оподаткування для визначення звітного періоду оподаткування (квартальний або річний).

Отже, резидент Дія Сіті – платник податку на особливих умовах заповнює рядок 01 Декларації та ставить «0» у рядку 06.3 Дія у разі відсутності об’єкту оподаткування. При цьому Додаток ДІЯ не подається.

Склад, елементи та форми фінансової звітності затверджені наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73 «Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності».

Формою Декларації передбачено подання форм фінансової звітності як додатка ФЗ до Декларації.

У формі Декларації передбачено відображення поданих до декларації форм фінансової звітності:

Баланс (Звіт про фінансовий стан);

Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід);

Звіт про рух грошових коштів;

Звіт про власний капітал;

Примітки до річної фінансової звітності.

Підтвердженням подання фінансової звітності, разом з Декларацією є позначка «+» в Декларації таблиці «Наявність додатків» та у таблиці «Наявність поданих до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств додатків – форм фінансової звітності» графи «ФЗ»:

у графі «НП(С)БО» - у разі складення за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку;

у графі «МСФЗ» - у разі складання за міжнародними стандартами фінансової звітності.

Платником податку проставляється позначка у тих графах таблиці, що відповідають назвам форм фінансової звітності, поданої разом з Декларацією.

Отже, фінансова звітність є невід’ємною частиною Декларації та має подаватися також до контролюючих органів за кожний звітний (податковий) період, за який подається така Декларація.

Щодо питання 3

Пунктом 44.1 ст. 44 Кодексу встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (абзац перший п. 44.2 ст. 44 Кодексу).

Частиною першою ст. 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996) встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку (частина 3 ст. 9 Закону № 996)

Відповідно до частини п’ятої ст. 9 Закону № 996 господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону № 996).

Відповідно до Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375, Міністерство фінансів України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, державну політику зокрема у сфері бухгалтерського обліку та забезпечує формування і реалізацію єдиної державної податкової та митної політики.

Враховуючи вищезазначене, питання порядку заповнення фінансової звітності відноситься до компетенції Міністерства фінансів України.

Щодо питання 5

Пунктом 9 частини першої ст. 1 Закону № 1667 встановлено, що правовий режим Дія Сіті – це сукупність  правових норм, якими визначаються права та обов’язки особи, що виникають, змінюються та припиняються у зв’язку із зверненням про набуття, набуттям та втратою статусу резидента Дія Сіті, а також особливості регулювання відносин за участю резидента Дія Сіті і щодо участі у його статутному капіталі.

Набуття статусу резидента Дія Сіті за цим Законом є добровільним. Для набуття статусу резидента Дія Сіті юридична особа має звернутися до уповноваженого органу із заявою в порядку, визначеному цим Законом.

При цьому юридична особа набуває статусу резидента Дія Сіті з дня внесення відповідного запису до реєстру Дія Сіті з урахуванням положень частини сьомої статті 2 цього Закону (частини перша та друга ст. 4 Закону № 1667).

Реєстр Дія Сіті - реєстр, який ведеться в електронній формі та містить інформацію про юридичних осіб, які перебувають або перебували у статусі резидента Дія Сіті (п. 10 частини першої ст. 1 Закону № 1667).

Уповноважений орган є відповідальним за збереження, коректне внесення та оброблення даних, внесених до реєстру Дія Сіті (частина шоста ст. 8 Закону № 1667).

Відповідно до п. 14 частини першої ст. 1 Закону № 1667 уповноважений орган – центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері цифрової економіки.

Відповідно до п. 1 Положення про Міністерство цифрової трансформації України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.09.2019 № 856, Мінцифри є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики: у сферах цифровізації, цифрового розвитку, цифрової економіки, цифрових інновацій та технологій, робототехніки та роботизації, електронного урядування та електронної демократії, розвитку інформаційного суспільства, інформатизації; у сфері впровадження електронного документообігу; у сфері розвитку цифрових навичок та цифрових прав громадян; у сферах відкритих даних, публічних електронних реєстрів, розвитку національних електронних інформаційних ресурсів та інтероперабельності, електронних комунікацій та радіочастотного спектра, розвитку інфраструктури широкосмугового доступу до Інтернету, електронної комерції та бізнесу; у сфері надання електронних та адміністративних послуг; у сферах електронних довірчих послуг та електронної ідентифікації; у сфері розвитку IT-індустрії; у сфері розвитку та функціонування правового режиму Дія Сіті.

Отже, питання щодо правомірності статусу резидента Дія Сіті, відноситься до компетенції Мінцифри.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).