Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 27.03.2026 р. № 1801/ІПК/99-00-21-02-03 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення щодо надання індивідуальної податкової консультації з питань застосування довідки, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом держави (території), з якою Україною укладено міжнародний договір про уникнення подвійного оподаткування та документу, який підтверджує сплату таким нерезидентом податку на прибуток (корпоративного податку) у відповідній державі у періоді здійснення операції та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс) в межах компетенції повідомляє.

Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи може довідка, яка підтверджує, ще нерезидент є резидентом держави (територій), з якою укладено відповідний міжнародний договір України виступати документом, який підтверджує сплату нерезидентом, організаційно-правові форма якого включена до переліку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 4 липня 2017 року № 480 «Про затвердження переліку організаційно-правових форм», зі змінами (далі – Перелік № 480), податку на прибуток (корпоративного податку) у відповідній державі у період здійснення операції?

2. Які обов’язкові реквізити та інформація повинна міститися в документі, який підтверджує сплату нерезидентом, організаційно-правові форма якого включена до Переліку № 480 податку на прибуток (корпоративного податку) у відповідній державі у періоді здійснення операції?

3. Чи може вважатися належним підтвердженням статусу податкового резидента (відповідно до пункту 103.4 статті 103 розділу II Кодексу) довідка про резидентство, оформлена в електронній формі та підписана кваліфікованим електронним підписом, що була видана відповідно до законодавства Польщі, та з урахуванням положень статті 15 Договору про правову допомогу?

4. Чи визнається в Україні кваліфікований електронний підпис, виданий відповідно до законодавства Польщі, для цілей підтвердження документів, які подаються в межах застосування міжнародних угод?

5. Чи є якійсь додаткові вимоги (зокрема щодо перекладу, легалізації тощо), які необхідно виконати для прийняття українськими податковими органами довідки про податкове резидентство, яка оформлена в електронній формі та підписана кваліфікованим електронним підписом, та видана компетентним податковим органом Польщі, з урахуванням положень статті 15 Договору про правову допомогу?

 

Відповідь на зазначені питання вже було надано платнику податків у індивідуальній податковій консультації, яка зареєстрована у Єдиному реєстрі  за                    № 6467/ІПК/99-00-21-02-03 від 04.12.2025 зокрема, відповідь на питання 6 та 3 відповідно.

 З приводу наведеного у зверненні платника податків посилання на положення статті 15 Договору між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах щодо спрощення процедури легалізації документів, інформуємо про таке.

Договір між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах підписаний 24.05.1993 та набув чинності 14.08.1994 (далі – Договір).

Преамбулою Договору визначено, що його укладено з метою поглиблення і вдосконалення взаємного співробітництва в галузі правових відносин.

Статтею 1 Договору визначено, що його положення розповсюджуються на відносини, пов’язані із кримінальним та цивільним правом.

Конвенція між Урядом України і Урядом Республіки Польща про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження податкових ухилень   підписана 12.01.1993 та набула чинності 11.03.1994 (далі – Конвенція).

Преамбулою Конвенції визначено, що Конвенцію укладено для  цілей уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження податкових ухилень.

Конвенція застосовується до «осіб, які є резидентами одної або обох Договірних Держав» (стаття 1 Конвенції)  та до податків, на які поширюється дія цієї Конвенції, одним з яких, зокрема в Україні, є «податок на прибуток (доходи) підприємств» (пункт 3 статті 2 Конвенції).

Конвенція регулює податкові аспекти, але не містить положень щодо спрощення процедури легалізації документів.

Відповідно до пункту 1 статті 2 Конвенції  «ця  Конвенція застосовується до податків на доходи і на майно, що стягуються від імені Договірної Держави або її політико-адміністративного підрозділу, або місцевої влади, незалежно від способу їх стягнення».

Отже, положення Конвенції розповсюджуються на документи, що застосовуються для цілей уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження податкових ухилень, тоді як Договір –  на документи, пов’язані із кримінальним та цивільним правом.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу II Кодексу).