Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 27.03.2026 р. № 1814/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

 

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення (…), щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства та в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомив, що є фізичною особою – орендарем земельної ділянки комунальної власності площе (…) га, кадастровий номер (…), на підставі договору оренди земельної ділянки

На підставі згоди орендодавця між платником податків – орендарем та (…) укладено договір суборенди зазначеної земельної ділянки. Договір суборенди є чинним, нотаріально посвідченим, право суборенди зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Умовами договору суборенди передбачено, що орендна плата за користування земельною ділянкою сплачується суборендарем безпосередньо до бюджету, у строки та в порядку, визначеними законодавством.

Фактичне користування земельною ділянкою здійснюється суборендарем, при цьому орендна плата за землю щомісячно та у повному обсязі надходить до бюджету.

Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи покладається на суборендаря – (…) обов’язок зі сплати орендної плати за земельну ділянку комунальної власності у випадку, коли такий обов’язок прямо передбачений чинним та зареєстрованим договором суборенди і фактично виконується шляхом сплати коштів безпосередньо до бюджету?

2. Чи допускається Кодексом сплата орендної плати за землю безпосередньо суборендарем до бюджету за орендаря, якщо такий порядок сплати визначений договором суборенди та забезпечує своєчасне і повне надходження коштів до бюджету?

3. Чи виникає у орендаря земельної ділянки обов’язок повторної сплати орендної плати або інший податковий обов’язок у випадку, коли відповідні суми орендної плати фактично сплачені суборендарем до бюджету у повному обсязі?

4. Чи підлягають врахуванню при застосуванні норм Кодексу правові висновки, викладені у рішенні ДПС від 16.09.2021, за умови незмінності фактичних обставин та законодавчого регулювання?

Частиною другою ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 19¹.1 ст. 19¹ Кодексу передбачено, що контролюючі органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів установлених Кодексом, а також надають індивідуальні податкові консультації з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Використання землі в Україні є платним. Об’єктом плати за землю є земельна ділянка (частина перша ст. 206 Земельного кодексу України (далі – Земельний кодекс)).

Відносини, пов’язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом, Законом України «Про оренду землі» від 06 жовтня 1998 року № 161-ХІV «Про оренду землі» (далі – Закон № 161), іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ст. 1 Закону № 161 оренда землі – це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно з п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Кодексу плата за землю – це обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Орендна плата для цілей розділу XII Кодексу – це обов'язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди (п.п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Згідно з п.п. 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 Кодексу землекористувачі – це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які користуються земельними ділянками державної та комунальної власності:

на праві постійного користування;

на умовах оренди.

Відповідно до п.п. 269.1.2 п. 269.1 ст. 269 Кодексу платниками плати за землю є платники орендної плати – це землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.

Об'єктами оподаткування платою за землю, зокрема, є об'єкти оподаткування орендною платою – земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди (п.п. 270.1.2 п. 270.1 ст. 270 Кодексу).

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (абзац перший п. 288.1 ст. 288 Кодексу).

Згідно з частинами першою – третьою Закону № 161 орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця (крім випадків, визначених законом). Якщо протягом одного місяця орендодавець не надійшле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду.

Умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому.

Плата за суборенду земельних ділянок державної та комунальної власності не може перевищувати орендної плати, крім випадків передачі в суборенду земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, яка перебуває в оренді акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, 100 відсотків акцій (часток) у статутному капіталі якого належать державі, яке утворилося шляхом перетворення такого державного підприємства, на конкурентних засадах.

Орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою (абзац перший ст. 5 Закону № 161).

Таким чином, оскільки плата за землю справляється у формі земельного податку та орендної плати (іншої форми не передбачено), а платником орендної плати є землекористувач (фізична особа – орендар) земельної ділянки, то обов’язок зі сплати орендної плати за земельну ділянку комунальної власності виникає у Вас, як фізичної особи – орендаря, що орендує земельну ділянку комунальної власності.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

________________________________________________________________________________________________________________________

Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.