Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 27.03.2026 р. № 1830/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

 

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення (…) щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства та в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомив, що є фізичною особою, якою (…) було укладено договір довгострокового страхування життя зі страховою компанією (…) строком на 20 років. Валютою страхування за договором є долар США.

Умовами договору передбачено щорічну сплату страхового внеску у розмірі (…) доларів США. За договором фізична особа є одночасно страхувальником, застрахованою особою та вигодонабувачем за страховим випадком «дожиття».

Загальна сума сплачених фізичною особою страхових внесків за період дії договору становить (…) доларів США.

Відповідно до інформації страхової компанії, страхова виплата разом із нарахованими бонусами становить (…) доларів США.

Таким чином, у валюті договору страхова виплата є меншою за суму сплачених страхових внесків, тобто фактично результатом виконання договору є від’ємна різниця між страховою виплатою та сумою внесків. Важливо зазначити, що відповідно до умов договору валютою страхування та валютою визначення страхових зобов’язань сторін є долар США.

Отже, розмір страхових внесків та розмір страхової виплати визначені саме в іноземній валюті. Перерахунок відповідних сум у гривню з ціллю оподаткування може здійснюватися лише після визначення факту отримання доходу.

Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи є правильним розуміння платником податку положень п.п. «а» п.п. 170.8.2 п. 170.8 ст. 170 Кодексу таким чином, що:

a) визначення величини перевищення страхової виплати над сумою сплачених страхових внесків здійснюється у валюті договору (доларах США);

b) перерахунок такої різниці у гривню за офіційним курсом Національного банку України на дату нарахування (виплати) страхової виплати відбувається лише після встановлення факту наявності такого перевищення?

2. Чи виникає об’єкт оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором у випадку, якщо різниця між страховою виплатою та сумою сплачених страхових внесків, визначена у валюті договору (доларах США), має від’ємне значення у наведених у цьому зверненні обставинах, попри зміну курсу гривні за цей період?

Частиною другою ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 19¹.1 ст. 19¹ Кодексу передбачено, що контролюючі органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів установлених Кодексом, а також надають індивідуальні податкові консультації з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Законом України від 18 листопада 2021 року № 1909-ІХ «Про страхування» (далі – Закон № 1909) передбачено, що страхувальник – це особа, яка уклала із страховиком договір страхування або є страхувальником відповідно до законодавства (п. 68 частини першої ст. 1 Закону № 1909).

При цьому вигодонабувач – це особа, яка має право на отримання страхової виплати згідно з умовами договору страхування та/або відповідно до законодавства (п. 4 частини першої ст. 1 Закону № 1909).

Згідно з частиною першою ст. 89 Закону № 1909 страхування здійснюється на підставі договору страхування, який укладається відповідно до загальних умов страхового продукту, якщо інше не визначено законодавством України.

У договорі страхування обов’язково зазначаються з урахуванням особливостей, визначених частиною третьою ст. 89 Закону № 1909, зокрема порядок розрахунку, умови та строки здійснення страхових виплат (п. 15 частини другої ст. 89 закону № 1909).

При цьому страхова виплата (страхове відшкодування) – грошові кошти, що виплачуються страховиком у разі настання страхового випадку відповідно до умов договору страхування та/або законодавства (п. 50 частини першої ст. 1 Закону № 1909).

Cтрахова сума – грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов’язаний провести виплату при настанні страхового випадку (п. 54 частини першої ст. 1 Закону № 1909).

Страхова премія (страховий платіж, страхова премія) – плата у грошовій формі за страхування, яку страхувальник зобов’язаний сплатити страховику згідно з договором (п. 53 частини першої ст. 1 Закону № 1909).

Відповідно до частини четвертої ст. 96 Закону № 1909 грошові зобов’язання сторін по договорах страхування життя за згодою сторін, можуть бути визначені у національній валюті України або і іноземній валюті чи у розрахункових величинах, що визначають фактичний розмір зобов’язань страховика на дату виникнення або на дату виконання зобов’язань.

Страхова виплата здійснюється у тій валюті, яка передбачена договором страхування, якщо інше не встановлено законодавством України (частина третя ст. 96 Закону № 1909).

Водночас ст. 533 Цивільного кодексу України передбачено, що грошове зобов’язання має бути виконане у гривнях.

Якщо у зобов’язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Договір довгострокового страхування життя – договір страхування життя строком на п’ять і більше років, який передбачає страхову
виплату одноразово або у вигляді ануїтету, якщо застрахована особа дожила до закінчення терміну дії договору страхування чи події, передбаченої у договорі страхування, або досягла віку, визначеного договором. Такий договір не може передбачати часткових виплат протягом перших п’яти років його дії, крім тих, що здійснюються у разі настання страхових випадків, пов’язаних із смертю чи хворобою застрахованої особи або нещасним випадком, що призвело до встановлення застрахованій особі інвалідності I або II групи чи встановлення інвалідності особі, яка не досягла вісімнадцятирічного віку. При цьому платник податку – роботодавець не може бути вигодонабувачем за такими договорами страхування життя  (п.п. 14.1.52 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV Кодексу, згідно з п.п. 164.2.15 п. 164.2 ст. 164 якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема, сума страхових виплат, що сплачуються платнику податку за договорами довгострокового страхування життя, у випадках та розмірах, визначених п.п. 170.8.2 п. 170.8 ст. 170 Кодексу.

Особливості оподаткування доходів, отриманих за договорами довгострокового страхування життя, передбачено п. 170.8 ст. 170 Кодексу, відповідно до п.п. «а» п.п. 170.8.2 якого податковий агент утримує та сплачує (перераховує) до бюджету податок за ставкою, визначеною у п. 167.1 ст. 167 Кодексу, з 60 відсотків суми, зокрема, одноразової страхової виплати за договором довгострокового страхування життя у разі досягнення застрахованою особою певного віку, обумовленого у такому страховому договорі, чи її доживання до закінчення строку такого договору.

Якщо вигодонабувач є страхувальником за договором, оподаткуванню підлягає величина перевищення страхової виплати над сумою внесених страхових платежів за правилами оподаткування доходів від розміщення коштів на депозитних рахунках.

Згідно з п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пп. 167.2 – 167.5 ст. 167 Кодексу).

Також об’єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених уп.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, є доходи, визначені ст. 163 Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Ставка військового збору, для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу становить 5 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1 п.п.1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу та військового збору у порядку, встановленому п.п. 1.4 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів (п. 164.4 ст. 164 Кодексу).

Враховуючи вищевикладене, сума одноразової страхової виплати, яка виплачується застрахованій особі, що дожила до закінчення строку договору довгострокового страхування життя, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків та оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотків та військовим збором за ставкою 5 відсотків.

Крім того, якщо вигодонабувач є страхувальником за договором довгострокового страхування життя, то оподаткуванню підлягає 60 відсотків суми величини перевищення страхової виплати над сумою внесених страхових платежів за правилами оподаткування доходів від розміщення коштів на депозитних рахунках.

Разом з тим, у разі якщо різниця між страховою виплатою та сумою сплачених страхових внесків, має від’ємне значення, тобто сума страхової виплати є меншою над сумою внесених страхових платежів, то об’єкт оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором не виникає.

При цьому сума виплат, що виражена в іноземній валюті під час нарахування такого доходу перераховується у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

________________________________________________________________________________________________________________________

Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.