Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 30.03.2026 р. № 1840/ІПК/99-00-18-01-02 ІПК

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення ТОВАРИСТВА з ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ (далі – Товариство) на отримання індивідуальної податкової консультації з питань застосування показника, за яким визначається позитивна податкова історія платника податку на додану вартість (далі – Позитивна податкової історія) згідно з пунктом 5 додатку 2 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Порядок зупинення), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України
від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (зі змінами), та керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні Товариство повідомило, що роз’яснення необхідні з метою правильного застосування норм податкового законодавства та забезпечення можливості дотримання критерію, визначеного пунктом 5 Позитивної податкової історії, з метою мінімізації ризиків зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Реєстр) відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, Товариство просить надати роз’яснення з таких питань:

1. Які саме показники сплати податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) враховуються при визначенні відповідності платника критерію, визначеного пунктом 5 Позитивної податкової історії?;
2. Якщо підприємство має неуповноважені відокремлені підрозділи та подає за них окремі податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) з додатком 4 ДФ до такого Розрахунку за їх місцезнаходженням, чи підсумовуються показники сплати ПДФО по головному підприємству та таких підрозділах для цілей розрахунку зазначеного критерію?;
3. За який саме період здійснюється оцінка сплати ПДФО?

Зокрема, якщо податкова накладна, реєстрацію якої зупинено, була подана до Реєстру 10.02.2026, то для розрахунку критерію, визначеного пунктом 5 Позитивної податкової історії, має враховуватися період з січня 2025 по грудень 2025 року? Якщо ж така податкова накладна була подана 22.02.2026, то у такому випадку повинен враховуватися період з лютого 2025 по січень 2026 року?;

4. Чи враховується сплата ПДФО, здійснена платником як податковим агентом, та в якому обсязі?;
5. Чи впливають на відповідність зазначеному критерію наявні переплати з ПДФО або подання уточнюючих розрахунків?;
6. З якою періодичністю здійснюється перерахунок показника відповідності критерію, визначеного пунктом 5 Позитивної податкової історії, зокрема, у випадку, якщо реєстрація податкових накладних почала зупинятися з жовтня 2025 та продовжує зупинятися надалі?;
7. Де саме платник податків може ознайомитися з розрахунком показника відповідності критерію, визначеного пунктом 5 Позитивної податкової історії, а також чи передбачена можливість отримання такого розрахунку в деталізованому вигляді?;
8. У разі якщо, на думку Товариства, воно відповідає критерію, визначеним пунктом 5 Позитивної податкової історії, однак відповідна відмітка про відповідність не відображається в Електронному кабінеті платника податків і реєстрація податкових накладних продовжує зупинятися, до якого структурного підрозділу ДПС слід звернутися для перевірки правильності визначення та відображення такого показника в Електронному кабінеті платника податків?

Щодо питання 1, 2, 3, 4, 5.

Згідно з пунктом 5 Позитивної податкової історії середньомісячна сума сплаченого ПДФО в розрахунку на одну фізичну особу, якій нараховано дохід у вигляді заробітної плати, перевищує суму ПДФО, розраховану з подвійного розміру мінімальної заробітної плати у відповідному місяці, за умови, що середньомісячна чисельність працюючих за останні 12 місяців становить не менше п’яти осіб.

При цьому період 12 місяців обраховується від останнього звітного періоду, передбаченого для подання Розрахунку, граничний строк подання якого настав.

При визначенні відповідності платника податку критерію, визначеного пунктом 5 Позитивної податкової історії, враховується середньомісячна чисельність працюючих за останні 12 місяців, помісячний показник сплаченого ПДФО за останні 12 місяців та граничні строки подання Розрахунків.

Середньомісячна чисельність працюючих обраховується як помісячний показник середньомісячної чисельності працюючих за останні 12 місяців виходячи з унікальних реєстраційних номерів облікової картки платників податків (далі – РНОКПП) у додатку 4 ДФ до Розрахунку, яким протягом звітного місяця нараховано доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов договору (контракту) (ознака «101»). Обрахунок здійснюється з урахуванням усіх чинних (звітні, звітні нові, уточнюючі) Розрахунків з додатками 4 ДФ до такого Розрахунку.

Помісячний показник сплаченого ПДФО за останні 12 місяців обраховується як сума показників ПДФО виходячи з унікальних РНОКПП у додатку 4 ДФ до Розрахунку, яким протягом звітного місяця нараховано доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов договору (контракту) (ознака «101»). Обрахунок здійснюється з урахуванням усіх чинних (звітні, звітні нові, уточнюючі) Розрахунків з додатками 4 ДФ до такого Розрахунку.

Період останніх 12 місяців обраховується від останнього звітного періоду, передбаченого для подання Розрахунку, граничний строк подання якого настав, тобто для податкової накладної, поданої на реєстрацію до Реєстру 10.02.2026, враховується період з січня 2025 по грудень 2025, а якщо ж така податкова накладна подана на реєстрацію до Реєстру 22.02.2026, то у такому випадку враховується період з лютого 2025 по січень 2026 року.

Згідно з підпунктом 164.2.1 пункту 164.2 статті 164 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).

Відповідно до пункту 167.1 статті 167 Кодексу ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 – 167.5 статті 167 Кодексу).

Підпунктом 168.1.1 пунктом 168.1 статті 168 Кодексу визначено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 Кодексу.

Відповідно до підпункту 168.4.1 пункту 168.4 статті 168 Кодексу податок, утриманий з доходів резидентів та нерезидентів, зараховується до відповідних бюджетів згідно з Бюджетним кодексом України (далі – БКУ).

Частиною другою статті 64 БКУ встановлено, що податок на доходи фізичних осіб (крім податку, визначеного абзацами п’ятим і шостим частини другої статті 64 БКУ), який сплачується (перераховується) податковим агентом – юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента – юридичної особи, зараховується до відповідного бюджету за їх місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах податку, нарахованого на доходи, що виплачуються фізичній особі.

Відповідно до підпункту 168.4.2 пункту 168.4 статті 168 Кодексу такий порядок застосовується всіма юридичними особами, у тому числі такими, що мають філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що розташовані на території іншої територіальної громади, ніж така юридична особа, а також відокремленими підрозділами, яким в установленому порядку надано повноваження щодо нарахування, утримання і сплати (перерахування) до бюджету податку (далі – відокремлений підрозділ).

У разі прийняття рішення про створення відокремленого підрозділу юридична особа повідомляє про це контролюючі органи за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням таких новостворених підрозділів у встановленому порядку.

Згідно з підпунктом 168.4.3 пункту 168.4 статті 168 Кодексу суми податку на доходи, нараховані відокремленим підрозділом на користь фізичних осіб, за звітний період перераховуються до відповідного бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.

У разі якщо відокремлений підрозділ не уповноважений нараховувати (сплачувати) податок на доходи фізичних осіб за такий відокремлений підрозділ, усі обов’язки податкового агента виконує юридична особа. Податок на доходи, нарахований працівникам відокремленого підрозділу, перераховується до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.

Відповідно до підпункту 168.4.4 пункту 168.4 статті 168 Кодексу якщо юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням не уповноважених сплачувати податок відокремлених підрозділів, відокремлений підрозділ, який уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) до бюджету податок, за своїм місцезнаходженням одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів, сплачує (перераховує) суми утриманого податку на відповідні рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, за місцезнаходженням відокремлених підрозділів, а у випадках, передбачених цим Кодексом, – за місцезнаходженням земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості).

Крім того, відповідно до підпункту «б» пункту 176.2 статті 176 Кодексу особи, які відповідно до Кодексу мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати у строки, встановлені Кодексом для податкового місяця, крім податкових агентів, які є фізичними особами – підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, Розрахунок, до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.

У разі, якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, податковий розрахунок за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за основним місцем обліку.

Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 «Про затвердження форми Податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску і Порядку заповнення та подання податковим агентами Податкового розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за № 111/26556, затверджено, зокрема, Порядок заповнення та подання податковим агентами Податкового розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок заповнення Розрахунку).

Пунктом 1 розділу III Порядку заповнення Розрахунку визначено, що заголовна частина Розрахунку містить інформацію щодо обраного платником типу Розрахунку, інформацію про податкового агента та платника єдиного внеску, а також інформацію про додатки, що є невід’ємною частиною Розрахунку та у рядках цієї частини зазначаються, зокрема:

рядок 32 – зазначається код Кодифікатора за місцезнаходженням платника або його відокремленого підрозділу, якщо Розрахунок подається податковим агентом за його відокремлений підрозділ, або нотаріусом за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса;

рядок 33 – зазначаються дані про відокремлений підрозділ юридичної особи (повне найменування відокремленого підрозділу), якщо Розрахунок подається податковим агентом за відокремлений підрозділ.

Згідно з Довідником ознак доходів фізичних осіб, наведених у додатку 2 до Порядку заповнення Розрахунку, за ознакою доходу «101» відображається дохід у вигляді заробітної плати, нарахований (виплачений) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).

Враховуючи викладене, дохід у вигляді заробітної плати, який нараховується (виплачується) працівнику Товариством, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого працівника та оподатковується податком на доходи фізичних осіб на загальних підставах, а також відображається у додатку 4 ДФ до Розрахунку під ознакою доходу «101».

Таким чином, платник податку відповідає критерію, визначеного пунктом 5 Позитивної податкової історії, у разі коли по кожному з останніх 12 місяців середньомісячна чисельність працюючих становить не менше п’яти осіб та сума сплаченого ПДФО в розрахунку на одну фізичну особу, якій нараховано дохід у вигляді заробітної плати, перевищує суму ПДФО, розраховану з подвійного розміру мінімальної заробітної плати у відповідному місяці.

При цьому, для визначення відповідності розміру суми сплаченого ПДФО із заробітної плати кожної фізичної особи умовам пункту 5 Позитивної податкової історії, враховується сума нарахованого ПДФО, відображена у додатку 4 ДФ до Розрахунку.

Щодо питання 6, 7.

Відповідно до пункту 9 Порядку зупинення платник податку отримує розраховані показники позитивної податкової історії через електронний кабінет.

Показник, визначений пунктом 5 Позитивної податкової історії, розраховуються кожного календарного місяця станом на 1-ше число та після обрахунку стає доступними для платника податку в приватній частині електронного кабінету. Порядком зупинення не передбачена можливість отримання розрахунку показників Позитивної податкової історії в деталізованому вигляді.

Щодо питання 8.

Відповідно до підпункту 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Кодексу платник податків має право безоплатно отримувати у контролюючих органах, у тому числі і через мережу Інтернет, інформацію про податки та збори і нормативно-правові акти, що їх регулюють, порядок обліку та сплати податків та зборів, права та обов’язки платників податків, повноваження контролюючих органів та їх посадових осіб щодо здійснення податкового контролю.

З метою реалізації законних прав платників податків створено Офіси податкових консультантів, де фахівці допоможуть розібратися у складних податкових питаннях, надати поради щодо правильного виконання вимог законодавства та запобігання можливим порушенням, у тому числі з питань щодо показників Позитивної податкової історії. Адреси розташування, графік роботи та контактні номера телефонів розміщено на офіційному веб-сайті ДПС. У разі необхідності отримання письмової відповіді платники податків можуть звернутися до ДПС та її територіальних органів зі зверненням, яке буде спрямоване до відповідних підрозділів в залежності від характеру питань та розглянуто у межах компетенції.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податку, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).