Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 31.03.2026 р. № 1873/ІПК/99-00-04-01-04 ІПК

 

Державна податкова служба України на звернення Товариства щодо  застосування положень рішення LXIII сесії VIII скликання Сколівської міської ради Львівської області від 26.06.2025 № 5663 «Про встановлення ставок та пільг зі сплати земельного податку на 2026 рік» (далі – Рада, Рішення), керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

Товариство поінформувало, що користується на праві постійного користування 3-ма земельними ділянками (кадастрові номери 0000000000:00:000:0000; 0000000000:00:000:0000; 0000000000:00:000:0000) загальною площею 00,00 га (00,00 га, 0,00 га та 0,00 га) з цільовим призначенням «11.01. Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та  споруд підприємствами, що пов’язані з користуванням надрами для виробничих потреб» (далі – Ділянки).

Товариство зауважило, що не відноситься до переліку юридичних осіб, які відповідно до статті 92 Земельного кодексу України можуть набути право постійного користування земельними ділянками.

Відповідно до пункту 1 Рішення з 01.01.2026 на території Сколівської міської ради встановлено ставки земельного податку (далі – Податок) (додаток  1 до Рішення).

Зокрема у додатку № 1 до Рішення для земельних ділянок, які перебувають у постійному користуванні суб’єктів господарювання (крім державної та  комунальної форм власності), встановлено ставку Податку у розмірі 12 % від нормативно грошової оцінки.

Товариство просить надати роз’яснення щодо поширення з 01.01.2026 вимог Рішення (12 % від нормативно грошової оцінки) або положень пункту  274.1 статті 274 Кодексу (1 % від нормативно грошової оцінки) для обчислення податкових зобов’язань з Податку за Ділянки.

Ставки місцевих податків та зборів, у тому числі Податку, встановлюють органи місцевого самоврядування у своїх рішеннях з урахуванням меж ставок, визначених Кодексом, та виду цільового призначення землі (підпункт 12.4.1 пункту 12.4 статті 12 та пункт 284.1 статті 284 Кодексу).

Відповідно до частини першої статті 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті у межах наданих їм  повноважень, є обов’язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів, а також зміну розміру їх ставок, об’єкта оподаткування, порядку справляння чи надання податкових пільг або про внесення змін до таких рішень є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та  зборами, який набирає чинності з урахуванням строків, передбачених у  підпункті 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Кодексу (пункт 12.3 статті 12 Кодексу).

З огляду на викладене, для обчислення податкових зобов’язань з Податку за Ділянки Товариство має застосовувати ставку Податку, затверджену Рішенням Ради для земельних ділянок, які перебувають у постійному користуванні суб’єктів господарювання (крім державної та комунальної форм власності), – 12 % від нормативно грошової оцінки.

Відповідно до частини десятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Отже, суб’єкти господарювання, у разі незгоди з вимогами рішень органів місцевого самоврядування, мають право оскаржити такі рішення у судовому порядку.

Надання правової оцінки рішенням органів місцевого самоврядування щодо прийняття рішень про встановлення ставок зі сплати місцевих податків, у  тому числі ставок з Податку, не належить до повноважень контролюючих органів.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ця індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію