Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 31.03.2026 р. № 1883/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула Ваше звернення (   ) щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства та в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомляє, що звертався за отриманням індивідуальної консультації з питань практичного застосування норм ст. 39² та
ст. 170 Кодексу.

Отримана відповідь містить наступне:

«…Якщо дохід, отриманий контрольованою іноземною компанією (далі – КІК) у вигляді дивідендів безпосередньо від українських юридичних осіб, був оподаткований у порядку, визначеному п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, то сума таких дивідендів не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи – резидента України, ані при виплаті дивідендів юридичною особою резидентом України на користь контрольованої іноземної компанії (далі – КІК), ані при сплаті таких дивідендів від КІК фізичній особі – резиденту Україні, яка є засновником (акціонером) такої КІК. Тобто зазначений дохід не оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.

При цьому відповідно до п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу резидент, у тому числі фізична особа – підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб'єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу у, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у п.п. 141.4.4 - 141.4.5 та 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 Кодексу) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності».

Фактично, юридичні особи – резиденти України, здійснюючи виплату на користь контрольованої платником податків іноземної компанії , утримали податок з доходів нерезидентів у розмірі 5 відс, відповідно до ст. 10 Конвенції між Урядом України і Урядом Латвійської Республіки про уникнення подвійного оподаткування

та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно, ратифікованої 12.07.1996, а не 15 відсотків.

Враховуючи вищезазначене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання:

1. Чи повинен платник податків, як контролер КІК, включити зазначені дивіденди до свого загального (річного) оподатковуваного доходу та оподаткувати їх податком на доходи фізичних осіб та військовим збором, при тому, що резиденти України, здійснюючи виплату на користь контрольованої платником податків іноземної компанії, утримали податок з доходів нерезидентів у розмірі 5 відс., відповідно до ст. 10 Конвенції між Урядом України і Урядом Латвійської Республіки, а не 15 відсотків?

Відповідно до п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 Кодексу дивіденди - це платіж, що здійснюється юридичною особою, в тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв'язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

Для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюються також, зокрема платіж у грошовій чи негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв'язку з розподілом чистого прибутку (його частини).

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб врегульовано розділом IV Кодексу, згідно з п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платником податку є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Підпунктом 163.1.3 п. 163.1 ст. 163 Кодексу передбачено, що об'єктом оподаткування резидента є іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Також зазначені доходи є оподаткування військовим збором для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, є доходи, визначені ст. 163 Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Ставка військового збору становить, зокрема, для платників, зазначених
у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення»
Кодексу, – 5 відс. від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Оподаткування іноземних доходів встановлено п. 170.11 ст. 170 Кодексу.

Відповідно до п.п. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 Кодексу у разі, якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку - отримувача, який зобов'язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою 18 відс., визначеною п. 167.1 ст. 167 Кодексу, крім, зокрема:

в) прибутку КІК, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.13 ст. 170 Кодексу;

При цьому порядок оподаткування прибутку КІК визначено п. 170.13
ст. 170 Кодексу.

Відповідно до п.п. 170.13.1 п. 170.13 ст. 170 Кодексу платник податку - резидент, що визнається контролюючою особою щодо КІК, зобов’язаний визначити частину прибутку КІК відповідно до положень ст. 39² Кодексу та включити її до загального оподатковуваного доходу, що відображається в річній податковій декларації та оподатковується за ставкою, визначеною           п. 167.1 ст. 167 Кодексу.

Відповідно до п.п. 170.13.2 п. 170.13 ст. 170 Кодексу у разі, якщо КІК розподіляє прибуток або його частину на користь контролюючої особи, і така особа фактично отримує розподілені кошти (як безпосередньо, так і через ланцюг опосередкованого володіння), застосовуються такі правила:

у разі розподілу контролюючою особою прибутку КІК (його частини) до моменту подання звіту про КІК та включення зазначеної частини прибутку КІК до загального оподатковуваного доходу, що відображається в річній податковій декларації, до такого фактично отриманого (розподіленого) доходу застосовується ставка податку, визначена п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 Кодексу.

При цьому відповідна частина прибутку КІК не підлягає повторному включенню до загального оподатковуваного доходу після подання звіту про КІК  (п.п. 170.13.2.1 п.п. 170.13.2 п. 170.13 ст. 170 Кодексу);

у разі розподілу контролюючою особою прибутку КІК (його частини) після подання звіту про КІК та включення зазначеної частини прибутку КІК до загального оподатковуваного доходу, що відображається в річній податковій декларації, але до закінчення другого календарного року, наступного за звітним, здійснюється перерахунок податку із прибутку КІК, відображеного в податковій декларації, із застосуванням ставки податку визначеної п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 Кодексу. Контролююча особа - резидент України має право подати уточнюючу річну податкову декларацію, що відображає результати такого перерахунку. При цьому отримана частина прибутку КІК не підлягає повторному включенню до загального оподатковуваного доходу в календарному році, в якому вона фактично отримана (розподілена) (п.п. 170.13.2.2 п.п. 170.13.2 п. 170.13 ст. 170 Кодексу);

у разі розподілу контролюючою особою прибутку КІК (його частини) після моменту подання звіту про КІК та включення зазначеної частини прибутку КІК до загального оподатковуваного доходу, що відображається в річній податковій декларації, після закінчення календарного другого року, наступного за звітним, перерахунок податку не здійснюється. При цьому отримана частина прибутку КІК не підлягає повторному включенню до загального оподатковуваного доходу в календарному році, в якому вона фактично отримана (розподілена) (п.п. 170.13.2.3 п.п. 170.13.2 п. 170.13 ст. 170 Кодексу);

сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті з прибутку КІК (як розподіленого, так і не розподіленого), зменшується на суму корпоративного податку або іншого аналогічного податку, що стягується згідно із законодавством іноземних держав, та фактично сплаченого КІК, включаючи податки, що були утримані у джерела виплати із суми доходу, отриманого КІК.

Сума такого податку визначається як загальна сума податку, що була фактично КІК за результатами відповідного звітного (податкового) періоду (корпоративного податку або іншого аналогічного податку, що стягується згідно із законодавством іноземних держав, - сплачена протягом звітного періоду) пропорційна частці контролюючої особи в такій КІК, відображеній у звіті про КІК.

Платник податків має право скористатися таким зменшенням за умови документального підтвердження фактичної сплати. Копії документів, що підтверджують факт такої сплати, подаються платником податків разом із податковою декларацією.

При цьому сума зменшення податку на доходи фізичних осіб, визначеного абзацом першим цього підпункту, не може перевищувати суму податкового зобов'язання фізичної особи щодо прибутку такої КІК                   (п.п. 170.13.2.4 п.п. 170.13.2 п. 170.13 ст. 170 Кодексу).

Так, відповідно до п.п. 170.13.3 п. 170.13 ст. 170 Кодексу сума прибутку КІК, отримана у вигляді дивідендів від юридичних осіб України (як безпосередньо, так і опосередковано через ланцюг підконтрольних юридичних осіб) відповідно до п.п. 39².3.2.7 п.п. 39².3.2 п. 39².3 ст. 39² Кодексу, вважається сумою дивідендів, отриманих від українських юридичних осіб безпосередньо контролюючою особою. Така сума включається до складу загального оподатковуваного доходу контролюючої особи звітного періоду, протягом якого КІК отримано дивіденди, і підлягає оподаткуванню при отриманні від юридичних осіб України – платників податку на прибуток (крім інститутів спільного інвестування) за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 Кодексу.

При цьому така сума не враховується під час визначення частини прибутку КІК згідно з п.п. 39².3.2.7 п.п. 39².3.2 п. 39².3 ст.39² Кодексу, не підлягає оподаткуванню відповідно до п.п. 170.13.1 п.170.13 ст.170 Кодексу, а також не підлягає подальшому оподаткуванню під час її фактичної виплати на користь контролюючої особи відповідно до п.п. 170.13.2 п. 170.13 ст. 170 Кодексу (абзац п’ятий п.п. 170.13.3 п. 170.13 ст. 170 Кодексу).

Порядок оподаткування доходів КІК визначено п. 170.13¹ ст. 170 Кодексу.

Відповідно п.п. 1 п. 170.13¹ ст. 170 Кодексу не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку дивідендів, які вважаються отриманими платником податку відповідно до абзацу першого п.п.170.13.3 п. 170.13 ст. 170 Кодексу, раніше оподатковані на рівні юридичної особи України в порядку визначеному п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

При цьому відповідно до п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу резидент, у тому числі фізична особа – підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб'єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу у, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у п.п. 141.4.4 - 141.4.5 та 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 Кодексу) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України.

Відповідно до п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу доходи, отримані нерезидентами із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку та ставками, визначеними ст. 141 Кодексу. Для цілей цього пункту такими доходами є, зокрема, дивіденди, які сплачуються резидентом.

Крім того, згідно з п.п. 1.7 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV Кодексу та підрозділом 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у п.п. 165.1.36 п. 165.1 ст. 165, пп. 3 і 4
п. 170.13¹ ст. 170 Кодексу та п. 14 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Відповідно до ст. 3 Кодексу, якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

В українсько-латвійських податкових відносинах наразі діє Конвенція між Урядом України і Урядом Латвійської Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доход і на майно, ратифікована Законом України № 331/96-ВР від 12.07.1996, яка є чинною з 21.11.1996 (далі – Конвенція).

Згідно зі ст. 1 (Особи, до яких застосовується Конвенція) положення Конвенції застосовуються до «осіб, які є резидентами однієї або обох Договірних Держав».

Існуючими податками, на які поширюється Конвенція, зокрема в Україні є, «податок на прибуток підприємств» та «прибутковий податок з громадян» (п. 3 ст. 2 Конвенції).

Відповідно до п. 4 ст. 2 Конвенції «ця Конвенція застосовується також до будь-яких ідентичних або подібних по суті податків, які стягуються однією з Договірних Держав після дати підписання цієї Конвенції, в доповнення до або замість існуючих  податків».

У розумінні Конвенції термін «особа» включає фізичну особу, компанію або будь-яке інше об’єднання осіб; термін «компанія» означає будь-яке корпоративне об’єднання або будь-яку організацію, що розглядається з метою оподаткування як корпоративне об’єднання (п. 1 ст. 3 Конвенції).

Критерії для встановлення резиденції осіб, на яких поширюються положення Конвенції, визначено ст. 4 (Резидент), згідно з п. 1 якої «при застосуванні цієї Конвенції вираз «резидент Договірної Держави» означає особу, яка за законодавством цієї Держави підлягає оподаткуванню в ній на підставі місця  проживання, постійного місця перебування,  місця знаходження керівного органу, місця реєстрації або іншого аналогічного критерію. Цей термін також включає сам Уряд цієї Держави, його політико-адміністративні підрозділи і місцеві органи влади та будь-яке агентство або організацію, що повністю належать такій Державі, політико-адміністративному підрозділу або місцевому органу влади, які створені за законодавством цієї Держави. Цей термін, разом з тим, не включає особу, яка підлягає оподаткуванню в цій Державі, тільки якщо ця особа одержує доходи з джерел у цій Державі або стосовно майна, що в ній знаходиться».

Статтею 10 (Дивіденди)  Конвенції, зокрема, визначено:

«1. Дивіденди, що сплачуються компанією, яка є резидентом Договірної Держави, резиденту другої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у цій другій Державі.

2. Однак такі дивіденди можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, резидентом якої є компанія, що сплачує дивіденди, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо одержувач фактично має право на дивіденди, податок, що стягується, не повинен перевищувати:

а) 5 процентів загальної суми дивідендів, якщо право на дивіденди фактично має компанія (на відміну від товариства) і ця компанія є власником принаймні
25 процентів капіталу компанії, яка сплачує дивіденди;

b) 15 процентів загальної суми дивідендів у інших випадках.

Цей пункт не зачіпає оподаткування компанії стосовно прибутку, з якого виплачуються дивіденди.

3. Термін «дивіденди» при використанні в цій статті означає доход від акцій чи інших прав, які не є борговими вимогами, що дають право на участь у прибутку, також як доход від інших корпоративних прав, який підлягає такому ж  оподаткуванню, як доходи від акцій відповідно до податкового законодавства Держави, резидентом якої є компанія, що розподіляє прибуток».

Слід зазначити, що відповідно до п. 2 ст. 3 Конвенції «при  застосуванні цієї Конвенції Договірною Державою будь-який термін, не визначений у Конвенції, має те значення, яке надається законодавством цієї Держави щодо податків, на які поширюється ця Конвенція, якщо з контексту не випливає інше».

Таким чином, згідно з положеннями ст. 10 Конвенції при виплаті особою, яка у розумінні Конвенції є «компанією» і резидентом України, доходів, що відповідають визначенню «дивіденди», на користь особи, яка у контексті Конвенції є резидентом Латвії, «компанією», відмінної від товариства (партнерства), та фактичним (бенефіціарним) власником отриманих дивідендів, у разі виконання цією особою - отримувачем дивідендів умови щодо володіння принаймні 25 відсотками капіталу української компанії, яка сплачує дивіденди, в Україні застосовується ставка оподаткування, яка зазначена у п.п. «а» п. 2
ст. 10 Конвенції, що не має перевищувати 5 відсотків від загальної суми дивідендів. У всіх інших випадках, застосовується ставка оподаткування
15 відс., встановлена п.п. «b» п. 2 ст. 10 Конвенції.

Також звертаємо увагу, що порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України встановлено ст. 103 розділу ІІ «Адміністрування податків, зборів, платежів» Кодексу.

Враховуючи викладене, у разі якщо дохід, отриманий КІК у вигляді дивідендів від юридичної особи – резидента України, були оподатковувані у порядку, визначеному п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, а саме за ставкою, визначеною положеннями Конвенції, то сума таких дивідендів не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи – резидента України, ані при виплаті дивідендів юридичною особою резидентом України на користь КІК, ані при сплаті таких дивідендів від КІК фізичній особі – резиденту Україні, яка є засновником (акціонером) такої КІК. Тобто зазначений дохід не оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.

Одночасно зауважуємо, що з огляду на інформацію, наведену у Вашому зверненні, яке розглядається, ДПС у межах компетенції щодо застосування положень міжнародного договору надала загальний порядок оподаткування (без відносного вирішення питань щодо попереднього встановлення: податкового та організаційно-правового статусу осіб, які виплачують/отримують дивіденди; порядку контрольованості іноземної компанії та статусу осіб, під контролем яких знаходиться ця компанія) доходів у вигляді дивідендів, які виплачуються юридичною особою - резидентом України на користь резидента Латвії.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.