Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 31.03.2026 р. № 1886/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо права на підписання бухгалтером первинних документів на підставі безстрокової довіреності та, керуючись ст. 52 та п.п. «в» п.п. 69.41.3 п.п. 69.41 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі– Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, директор Товариства, згідно з довіреністю, надає бухгалтеру право підписання первинних документів, що стосуються господарської діяльності, у сумі, що не перевищують 50 000,00 доларів США, враховуючи ПДВ, згідно офіційного курсу НБУ, на дату укладення/ для окремої угоди, договору тощо.

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з такого питання:

        1. Чи має право бухгалтер за наявності такої безстрокової довіреності на підписання первинних документів, завіреної директором Товариства, на постійній основі підписувати наказ, заяву, завдання на відрядження та затверджувати авансовий звіт підзвітної особи?

 

        Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Кодексу, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

       Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 Кодексу.

       Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток підприємств використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (абзац перший  п. 44.2 ст. 44 Кодексу).

        Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено Законом України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами та доповненнями) (далі– Закон № 996).

        Відповідно до частини першої ст. 9 Закону № 996, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

        Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов’язкові реквізити: назву документа (форми), дату складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

        Первинний документ – документ, який містить відомості про господарську  операцію (ст. 1 Закону № 996).

        Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

        Отже, документ, набуває статусу первинного документа, що засвідчує факт здійснення господарської операції, якщо такий документ містить усі обов’язкові реквізити відповідно до вимог Закону № 996.

        Організація бухгалтерського обліку на підприємстві передбачена статтею 8 Закону № 996.

        Відповідно до частини п’ятої ст. 8 Закону № 996, підприємство самостійно обирає форми його організації, зокрема:

        обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних;

        розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів;

        затверджує правила документообороту і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку.

       Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону № 996).

       Отже, питання порядку організації бухгалтерського обліку (в тому числі, в частині порядку підписання первинних документів на підставі безстрокової довіреності за встановлених умов) належить до компетенції Міністерства фінансів України.

       Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).