Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 31.03.2026 р. № 1887/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення        щодо визнання простроченої кредиторської заборгованості та дати такого визнання, коригування податкового кредиту з ПДВ та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

       Товариство 17.02.2022 отримало товар від контрагента із російської федерації згідно з зовнішньоекономічним Контрактом на міжнародну поставку від 03.02.2017 (в редакції Додаткової угоди від 01.04.2018 до Контракту на міжнародну поставку від 03.02.2017).

       За умовами зовнішньоекономічного Контракту на міжнародну поставку від 03.02.2017 Товариство мало оплатити отриманий товар на умовах відстрочки платежу відповідно до умов Контракту. Контракт підпорядковано російському праву.

       Жодних платежів за отриманий по вищезазначених документах товар Товариство не здійснювало, в результаті чого виникла кредиторська заборгованість та, як наслідок, питання щодо можливості її списання як простроченої.       

       Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

       1. Чи вірно, що у Товариства відсутні підстави для визнання простроченої  кредиторської заборгованості безнадійною за ознакою «а» п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, оскільки строк позовної давності до заборгованості по оплаті товару фактично ще не минув?

 

       2. З якої саме дати (за загальним правилом), з урахуванням строків позовної давності, буде вірним вважати, що у Товариства виникає право визнання простроченої кредиторської заборгованості по оплаті товару безнадійною за ознакою «а»                  п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу?

       3. Чи потрібно коригувати податковий кредит, сформований на підставі оформленої митної декларації за отриманими від нерезидента товарами, при списанні кредиторської заборгованості як безнадійної, а саме нарахувати податкові зобов’язання згідно з п. 198.5 ст. 198 Кодексу?

 

       Щодо питань 1 та 2

       Ознаки безнадійної заборгованості для цілей застосування положень Кодексу визначено п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

       При цьому, у разі відповідності заборгованості одній з ознак, наведених у            п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, така заборгованість визнаватиметься безнадійною.

       Безнадійною заборгованістю є, зокрема, заборгованість за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності (п.п. «а» п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

       Правові наслідки припинення зобов’язання та терміни позовної давності регламентовані Цивільним кодексом України (далі −ЦКУ).

       Згідно зі ст. 256 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ), позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

       Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (частина перша ст. 257 ЦКУ).

       Позовну давність обчислюють за загальними правилами визначення термінів, встановленими ст.ст. 253 – 255 ЦКУ.

       Водночас зазначаємо, що Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням короновірусної хвороби (СОVID-19)», були внесені доповнення до Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦКУ, а саме доповнено п. 12 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦКУ такого змісту:

       «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню короновірусної хвороби (СОVID-19), строки, визначенні статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

       Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами та доповненнями) карантин продовжено до 30.06.2023.

       Слід зазначити, що Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (далі – Закон № 2120-IX) були внесені доповнення до Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦКУ, а саме доповнено п. 19 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦКУ такого змісту:

       «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії».

       Законом України від 14 травня 2025 року № 4434-IX «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності», який набрав чинності з 04.09.2025, виключено п. 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦКУ.

       Саме цей пункт передбачав зупинення перебігу позовної давності, передбаченої ЦКУ, на період дії воєнного стану. Отже, з 04.09.2025 року поновлено перебіг позовної давності.

       Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Кодексу, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

       Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

       Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (п. 44.2 ст. 44 Кодексу).

       Отже, формування доходів на суму списаної кредиторської заборгованості після закінчення строку позовної давності за придбані в іноземного (російського) постачальника товари здійснюється згідно з правилами бухгалтерського обліку.

       Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу, об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

       Відповідно до п. 66 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення Кодексу», фінансовий результат до оподаткування зменшується, зокрема, на суму боргу, включеного до складу доходів звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, право вимоги за яким примусово вилучено як об’єкт права власності російської федерації та її резидентів відповідно до Закону України "Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності російської федерації та її резидентів" і який вважається погашеним з дня набрання чинності законом України, яким затверджено Указ Президента України про введення в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України про примусове вилучення відповідних об’єктів права власності російської федерації та її резидентів.

       Таким чином, у разі списання Товариством боргу перед контрагентом російської федерації, включеного до складу доходів у бухгалтерському обліку, право вимоги за яким примусово вилучено як об'єкт права власності російської федерації та її резидентів відповідно до Закону України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об'єктів права власності російської федерації та її резидентів» і який вважається погашеним, фінансовий результат до оподаткування зменшується відповідно до п. 66 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення Кодексу» на суму такої вилученої заборгованості.

 

       Щодо питання 3

       Підпунктом 14.1.13 п. 14.1 ст. 14 Кодексу передбачено, зокрема, що безоплатно надані товари, роботи, послуги:

       а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів;

       б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості.

        Згідно з п. 198.2 ст. 198 Кодексу, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

        - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

        - дата отримання платником податку товарів/послуг.

        Пунктом 198.3 ст. 198 Кодексу визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв’язку, зокрема, з ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

        Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

         Пунктом 198.5 ст. 198 Кодексу визначено, що платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в неоподатковуваних ПДВ операціях або в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених п. 189.9  ст. 189 Кодексу).

       Згідно з п.п.  «в» п. 185.1 ст. 185 Кодексу, об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з ввезення товарів на митну територію України.

       Відповідно до п. 187.8 ст. 187 Кодексу, датою виникнення податкових зобов’язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення

       Згідно з п. 190.1 ст. 190 Кодексу, базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III Митного кодексу України з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

       Пунктом 201.12 ст. 201 Кодексу визначено, що у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.

       Тобто, базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості,                             з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни таких товарів.

       Відповідно, платник податку відносить до податкового кредиту суми ПДВ, сплачені у зв’язку з імпортом товарів, виходячи з їх митної вартості.

       Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов’язаннями згідно з п. 187.8 ст. 187 Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України – дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (п. 198.2 ст. 198 Кодексу).

       Випадки, коли податковий кредит підлягає коригуванню, визначені п. 192.1         ст. 192 Кодексу.

       Враховуючи вище викладене, оскільки при списанні кредиторської заборгованості, яка виникла при імпорті товарів, розрахунки з постачальником-нерезидентом за які не проведено, митна вартість не коригується, об’єкта оподаткування в розумінні п. 185.1 ст. 185 Кодексу та підстав для нарахування податкових зобов’язань, визначених п. 198.5 ст. 198 Кодексу, не виникає, у даній ситуації податкові зобов’язання з ПДВ платником не нараховуються (як не підлягають коригуванню і суми податкового кредиту, сформовані при імпорті таких товарів).

       Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).