Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 02.04.2026 р. № 1918/ІПК/20-40-24-07-06

Головне управління ДПС у Харківській області (далі – ГУ ДПС) за результатами розгляду звернення фізичної особи на отримання індивідуальної податкової консультації щодо практичного застосування норм податкового законодавства, та керуючись статтею 52 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами (далі – Кодекс), з урахуванням фактично викладених обставин, в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у зверненні повідомив, що є фізичною особою – резидентом України та володіє часткою в іноземній юридичній особі. Станом на попередній період частка платника в контрольованій іноземній компанії (далі - КІК) становила 50 відсотків. На підставі рішення загальних зборів учасників іноземної юридичної особи відбулося відчуження 5 відсотків частки платника у зв’язку зі збільшенням кількості учасників та перерозподілом статутного капіталу.

Станом на дату подання звернення структура володіння є такою:

платник податків – 45 відсотків;

інші учасники – нерезиденти – 40 відсотків, 10 відсотків і 5 відсотків відповідно.

Інші учасники не є резидентами України, не є пов’язаними особами у розумінні Кодексу, відсутні домовленості щодо спільного контролю. У зв’язку із зазначеними змінами виникла необхідність подання Повідомлення про набуття або відчуження частки у КІК.

Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи вважається, що у наведених обставинах платник втрачає фактичний контроль над іноземною юридичною особою у розумінні пункту 39².1.2 Кодексу, якщо частка платника становить менше 50 відсотків, інші учасники не є резидентами України, відсутні пов’язані особи та спільний контроль, але частка платника залишається найбільшою серед учасників?
2. У разі якщо фактичний контроль не припиняється, яку підставу подання повідомлення про КІК слід зазначати при відображені зміни частки, що не призводить до припинення контролю?
3. У разі якщо за результатами аналізу податковий орган дійде висновку про припинення фактичного контролю, чи виникає обов’язок подання звіту про КІК лише за звітний період, у якому відбулося припинення контролю, чи зберігається обов’язок подання звітності КІК у наступних податкових періодах?

Щодо першого – третього питань

КІК визнається будь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній державі або території, яка визнається такою, що знаходиться під контролем фізичної особи - резидента України або юридичної особи - резидента України (підпункт 39².1.1 пункту 39².1 статті 39² Кодексу).

Підпунктом 39²1.2 пункту 39².1 статті 39² Кодексу передбачено, що контролюючою особою є фізична особа або юридична особа – резиденти України, що є прямими або опосередкованими власниками (контролерами) КІК.

Зокрема, іноземна компанія визнається КІК, якщо фізична особа – резидент України або юридична особа – резидент України:

а) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 50 відсотків;

б) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 10 відсотків, за умови, що декілька фізичних осіб – резидентів України та/або юридичних осіб – резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відсотків;

в) окремо або разом із іншими резидентами України - пов’язаними особами здійснює фактичний контроль над іноземною юридичною особою.

Відповідно до підпункту 39².1.6 пункту 39².1 статті 39² Кодексу визначено, що особа вважається такою, що здійснює фактичний контроль над юридичною особою, у разі, якщо така особа має можливість здійснювати суттєвий або вирішальний вплив на рішення такої юридичної особи щодо укладення угод, розпорядження активами та прибутком, припинення діяльності незалежно від юридичного оформлення такого впливу.

Для цілей статті 39² Кодексу фактичний контроль встановлюється на підставі, зокрема, але не виключно, хоча б однієї з таких обставин:

а) надання особою зобов’язуючих вказівок органам управління юридичної особи;

б) ведення особою перемовин щодо укладення правочинів юридичною особою та узгодження суттєвих умов таких правочинів, які в подальшому лише формально затверджуються органами управління юридичної особи або виконуються органами управління юридичної особи без подальшого додаткового затвердження;

в) наявність у особи довіреності на здійснення суттєвих правочинів від імені юридичної особи, що видана на термін більш ніж один рік, та не передбачає попереднього погодження таких правочинів органами управління юридичної особи;

г) здійснення особою операцій за банківськими рахунками юридичної особи або наявність можливості блокувати операції за такими рахунками;

ґ) зазначення особи в якості засновника (бенефіціара, фактичного вигодонабувача) юридичної особи під час відкриття рахунків такою юридичною особою, крім випадків, якщо активи такої юридичної особи є частиною активів трасту, фонду, установи, іншого утворення без статусу юридичної особи, засновником (бенефіціаром, фактичним вигодонабувачем) якого є така особа.

Положення підпункту 39².1.6 пункту 39².1 статті 39² Кодексу не застосовуються до фізичної особи, яка виконує посадові обов’язки директора чи іншої посадової особи юридичної особи відповідно до її статутних документів, та/або до фахівців у галузі права, аудиту, бухгалтерського обліку, довірчого управління власністю, які діють на користь та в інтересах такої юридичної особи з дотриманням належних професійних стандартів (зокрема, але не виключно, адвокати, аудитори, трастові керуючі, протектори, гарантори, енфорсери, менеджери фондів, страховщики). У разі якщо зазначені в цьому абзаці особи діють на користь та в інтересах фізичної особи, виконуючи, при цьому, обов’язкові до виконання вказівки такої фізичної особи, вважається, що така фізична особа здійснює фактичний контроль над юридичною особою.

Підпунктом 39².5.5 пункту 39².5 статті 39² Кодексу визначено, що фізична особа - резидент України або юридична особа - резидент України зобов'язана повідомляти контролюючий орган про:

кожне безпосереднє або опосередковане набуття частки в іноземній юридичній особі або початок здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до визнання такої фізичної (юридичної) особи контролюючою особою відповідно до вимог статті 39² Кодексу;

заснування, створення або набуття майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи;

кожне відчуження частки в іноземній юридичній особі або припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до втрати визнання такої фізичної (юридичної) особи контролюючою особою відповідно до вимог статті 39² Кодексу;

ліквідацію або відчуження майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи.

Повідомлення надсилається до контролюючого органу протягом 60 днів з дня такого набуття (початку здійснення фактичного контролю) або відчуження (припинення фактичного контролю).

Вимоги підпункту 39².5.5 пункту 39².5 статті 39² Кодексу не застосовуються, якщо КІК є публічною компанією, вимоги до якої встановлені підпунктом 39².4.2.2 підпункту 39².4.2 пункту 39².4 статті 39² Кодексу.

Форма та порядок надсилання до контролюючого органу Повідомлення про набуття (початок здійснення фактичного контролю) або відчуження частки (припинення фактичного контролю) резидентом в іноземній юридичній особі або майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи (далі – Повідомлення) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2021 року № 512, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.11.2021 року за № 1525/37147.

У графі 5 Повідомлення зазначається причина повідомлення, обов’язкова графа (відмітка проставляється навпроти цифрового значення причини повідомлення (може зазначатися одна або декілька причин).

Отже, подання Повідомлення до контролюючого органу – це обов’язок фізичної особи – резидента України щодо повідомлення про набуття (відчуження) частки в іноземній юридичній особі або початок (припинення) здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до визнання (втрати визнання) такої особи контролюючою особою контрольованої іноземної компанії.

Крім того, згідно з підпунктом 39².5.2 пункту 39².5 статті 39² Кодексу контролюючі особи зобов’язані подавати Звіт про КІК до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний календарний рік засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

До звіту про КІК в обов'язковому порядку додаються завірені належним чином копії фінансової звітності КІК, що підтверджують розмір прибутку КІК за звітний (податковий) рік. Якщо граничні строки підготовки фінансової звітності у відповідній іноземній юрисдикції спливають пізніше граничних строків подання річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств, такі копії фінансової звітності КІК подаються разом із річною декларацією про майновий стан і доходи або податковою декларацією з податку на прибуток підприємств за наступний звітний (податковий) період.

Форма Звіту про КІК, скорочена форма Звіту КІК та порядок їх заповнення і подання затверджені наказом Міністерства фінансів України від 25.08.2022 року № 254 «Про затвердження форми Звіту про контрольовані іноземні компанії, скороченої форми Звіту про контрольовані іноземні компанії, Порядку заповнення Звіту про контрольовані іноземні компанії, скороченої форми Звіту про контрольовані іноземні компанії і подання до контролюючого органу та Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.10.2022 року за № 1219/38555.

Враховуючи вищезазначене, фізична особа - резидент України, що є прямим або опосередкованим власником (контролером) КІК, зобов'язана повідомляти контролюючий орган, зокрема, про відчуження частки в іноземній юридичній особі або припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до втрати визнання такої фізичної особи контролюючою особою.

Якщо відчуження частки в іноземній юридичній особі не призводить до втрати визнання такої фізичної особи контролюючою особою, в такому випадку у контролюючої особи не виникає обов’язку щодо подання Повідомлення відповідно до підпункту 39².5.5 пункту 39².5 статті 39² Кодексу.

При цьому, контролююча особа не звільняється від обов’язку подання до контролюючого органу у встановлені Кодексом терміни звіту про КІК одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи та належним чином завіреною копією фінансової звітності такої компанії за відповідний звітний період такої КІК.

Водночас, варто зазначити, що кожен конкретний випадок застосування положень Кодексу здійснюється на підставі аналізу деталізованої інформації та її документального підтвердження, з урахуванням усіх обставин та підстав.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

 

 

 

______________________________________________________________________________________________

Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.