Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 01.04.2026 р. № 1907/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

 

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо оподаткування індустріальних парків, і, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Відповідно до наданої інформації, товариство є учасником Індустріального парку «Західноукраїнський промисловий ХАБ». Основним видом діяльності товариства є 10.84 «Виробництво прянощів та приправ». Підприємство також може здійснювати у межах індустріального парку i інші види діяльності, передбачені статутом та договором на здійснення діяльності у індустріальному парку, а саме:

46.19. Діяльність посередників у торгівлі товарами, широкого асортименту;

46.ЗЗ. Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями харчовими оліями та жирами;

46.39. Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами;

49.90. Неспеціалізована оптова торгівля;

49.41. Вантажний автомобільний транспорт;

10.41 Виробництво олії та тваринних жирів;

82.92 Пакування;

інші види діяльності, не заборонені чинним законодавством України.

Вся діяльність товариства здійснюється виключно в межах індустріального парку.

У товариства виникли питання:

1. Чи звільняється від оподаткування за правилами п. 142.4 ст. 142 Кодексу прибуток учасника індустріального парку, який отриманий від здійснення господарської діяльності в межах індустріального парку, включаючи прибуток, отриманий від здійснення допоміжних (другорядних) видів діяльності, що передбачені статутом товариства та договором на здійснення діяльності в індустріальному парку?

2. У разі якщо за правилами п. 142.4 ст. 142 Кодексу від оподаткування звільняється лише прибуток від видів діяльності, передбачених в абзаці першому п. 142.4 ст. 142 Кодексу, яким чином (за якими правилами) учасником індустріального парку здійснюється окремий облік та оподаткування основного виду діяльності, який підпадає під види діяльності, прибуток від здійснення яких учасником індустріального парку звільняється від оподаткування відповідно до п. 142.4 ст. 142 Кодексу, а також інших (допоміжних, другорядних) видів діяльності учасника індустріального парку?

3. Яким чином здійснюється визначення основного та допоміжних (другорядних) видів діяльності, які кількісні та вартісні показники необхідно приймати до уваги (контролювати)?

4. Чи може учасник індустріального парку розподіляти пропорційно питомій вазі доходу адміністративні та загально-виробничі витрати, які одночасно стосуються діяльності, звільненої від оподаткування, і діяльності, що оподатковується на загальних підставах?

Щодо питань 1 - 4

Відповідно до п. 3 частини першої ст. 1 Закону України від 21 червня 2012 року № 5018- VI «Про індустріальні парки» (далі – Закон № 5018) індустріальним (промисловим) парком (далі – індустріальний парк) вважається визначена ініціатором створення індустріального парку відповідно до містобудівної документації облаштована відповідною інфраструктурою територія, у межах якої учасники індустріального парку можуть здійснювати господарську діяльність у сфері переробної промисловості, переробки промислових та/або побутових відходів (крім захоронення відходів), альтернативної енергетики, зберігання енергії, а також науково-технічну діяльність, діяльність у сфері інформації і електронних комунікацій на умовах, визначених цим Законом та договором про здійснення господарської діяльності у межах індустріального парку.

На території індустріальних парків не може здійснюватися діяльність з виробництва підакцизних товарів (за виключенням виробництва біологічних видів палива (біопалива), виробництва біокомпонентів, вироблення енергії з альтернативних джерел енергії, виробництва автомобілів легкових, кузовів до них, причепів та напівпричепів, мотоциклів, транспортних засобів, призначених для перевезення 10 осіб і більше, транспортних засобів для перевезення вантажів) та господарська діяльність, що підпадає під ліцензування згідно з пунктами 18, 18¹, 20-22, 32 частини першої статті 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності».

При цьому учасник індустріального парку має здійснювати діяльність виключно у сфері переробної промисловості, переробки промислових та/або побутових відходів (крім захоронення відходів), а також науково-технічну діяльність, діяльність у сфері інформації і телекомунікацій лише на території (в межах) індустріального парку (п. 8 частини першої ст. 1 Закону № 5018).

Отже, відповідно до норм Закону № 5018 учасник індустріального парку має виключний перелік видів господарської діяльності, які можуть здійснюватися на території індустріального парку, а п. 1 частини другої ст. 30 Закону № 5018 встановлено, що істотними умовами договору про здійснення господарської діяльності у межах індустріального парку, зокрема, є види діяльності, роботи, послуги, які здійснюються за умовами договору про здійснення господарської діяльності у межах індустріального парку.

При цьому, п. 142.4 ст. 142 Кодексу встановлено, що звільняється від оподаткування прибуток учасника індустріального парку, включеного до Реєстру індустріальних парків, від здійснення господарської діяльності у сферах переробної промисловості (розділ 10, клас 11.07 розділу 11, розділи 13 - 17, 20 - 33 КВЕД 009:2010, крім класу 24.10 розділу 24 КВЕД 009:2010 та крім виробництва підакцизних товарів, за виключенням виробництва автомобілів легкових, кузовів до них, причепів та напівпричепів, мотоциклів, транспортних засобів, призначених для перевезення 10 осіб і більше, транспортних засобів для перевезення вантажів); у сфері збирання, оброблення й видалення відходів; відновлення матеріалів (розділ 38 КВЕД 009:2010), крім захоронення відходів, або науково-дослідної діяльності (розділ 72 КВЕД 009:2010) виключно на території (в межах) індустріального парку, протягом 10 послідовних років, починаючи з першого числа першого місяця календарного кварталу, що визначений платником податку - учасником індустріального парку у поданій ним до контролюючого органу за місцем реєстрації такого платника податку складеній у довільній формі заяві про використання права на застосування передбаченого цим пунктом звільнення, але не раніше дня подання такої заяви.

Механізм використання вивільнених коштів у зв’язку із звільненням від оподаткування прибутку учасника індустріального (промислового) парку, включеного до Реєстру індустріальних (промислових) парків, від здійснення господарської діяльності у сферах та на строк, що визначені п. 142.4 ст. 142 Кодексу, виключно на території (в межах) індустріального парку, встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2022 № 1095 «Про затвердження Порядку використання учасником індустріального (промислового) парку вивільнених від оподаткування коштів на розвиток його діяльності в межах індустріального (промислового) парку».

Таким чином, Закон № 5018 встановлює обмеження діяльності учасників індустріального парку за певними видами, що мають здійснюватися на території індустріальних парків, а п. 142.4 ст. 142 Кодексу встановлює пільгове оподаткування для окремих з них.

Одночасно, перелік видів діяльності, який встановлений нормами Закону № 5018 є ширшим, ніж той, що визначений п. 142.4 ст. 142 Кодексу для пільгового оподаткування, і додатково дозволяє учасникам індустріального парку здійснювати господарську діяльність у сфері альтернативної енергетики та зберігання енергії.

Згідно з п. 4 Національного класифікатора України «Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010», затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 № 457 (далі - КВЕД), економічна діяльність - процес виробництва продукції (товарів і послуг), який здійснюють з використанням певних ресурсів: сировини, матеріалів, устаткування, робочої сили, технологічних процесів тощо. Економічну діяльність характеризують витрати на виробництво, процес виробництва та випуск продукції.

При цьому допоміжні види економічної діяльності - це види діяльності, які виконують переважно у сфері послуг, а їх результати використовує сам суб'єкт задля обслуговування його основного та другорядних видів економічної діяльності (керування підприємством, бухгалтерський облік, транспортування, складування, закупівля, збут, ремонт, технічне обслуговування тощо).

Другорядні види економічної діяльності - це будь-які інші (крім основного) види економічної діяльності суб'єкта з виробництва товарів або надання послуг.

Відповідно до п.п. 1 п. 3 Положення про Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.07.2025 № 903 (далі – Положення), основними завданнями Мінекономіки є забезпечення формування та реалізація державної політики щодо створення і функціонування індустріальних (промислових) парків,

Підпунктами 56, 58 п. 4 Положення встановлено, що Мінекономіки відповідно до покладених на нього завдань, зокрема забезпечує сприятливі умови для створення та функціонування індустріальних парків та забезпечує інформаційну та консультаційну підтримку ініціаторів створення індустріальних парків і керуючих компаній індустріальних парків та в інший спосіб сприяє залученню учасників індустріальних парків.

Отже, питання щодо дозволу на проведення допоміжних та другорядних видів діяльності учасниками індустріального парку на території такого індустріального парку відноситься до компетенції Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України.

Що стосується пільгового оподаткування прибутку учасників індустріального парку, то під таке звільнення підпадає прибуток від здійснення виключно тих видів діяльності, які встановлені п. 142.4 ст. 142 Кодексу.

При цьому, прибуток звільнений від оподаткування вказується у рядку 05 таблиці 1 Додатка ПЗ до рядка 05 ПЗ до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (із змінами та доповненнями), зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1415/27860 (далі – Додаток ПЗ), з відображенням підстави для застосування пільги у таблиці 2 Додатку ПЗ.

Що стосується обліку і відображення адміністративних та загально-виробничих витрат, які стосуються діяльності звільненої від оподаткування і діяльності, що оподатковується на загальних підставах (наприклад, альтернативна енергетика та зберігання енергії), то такі витрати обліковуються відповідно до правил бухгалтерського обліку.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Відповідно до Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375, Міністерство фінансів України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, державну політику зокрема у сфері бухгалтерського обліку та забезпечує формування і реалізацію єдиної державної податкової та митної політики.

Враховуючи вищезазначене, питання порядку формування витрат в бухгалтерському обліку відноситься до компетенції Міністерства фінансів України.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).