Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 02.04.2026 р. № 1935/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

 

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення (…) (далі – Підприємство) (…) щодо практичного застосування норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у зверненні повідомив, що Підприємство (…) згідно з підписаним договором купівлі-продажу нового транспортного засобу продало автомобіль (…), вартість якого складала (…) гривень. Кошти були попередньо сплачені покупцем в повному обсязі. Гарантійний строк товару три роки від дати продажу, тобто (…).

В листопаді (…) року, під час дії гарантійного строку, вищевказаний автомобіль покупця згорів.

(…) покупець звернувся до суду з позовом про розірвання договору купівлі-продажу, стягнення та відшкодування моральної шкоди, посилаючись на істотні несправності та дефекти, допущені заводом виробником, які призвели до пожежі належному йому автомобіля.

Станом на (…), згідно діючого прайс-листа Підприємства, вартість автомобіля (…) становила (…) гривень.

Покупець звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив суд стягнути з продавця – Підприємства кошти за автомобіль в розмірі (…) грн, а також моральну шкоду – (…) гривень.

Рішенням Оболонського районного суду від (…) позовні вимоги покупця задоволено.

Київський апеляційний суд (…) залишив рішення Оболонського районного суду без змін.

Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи відповідає вартість товару (…) грн, визначена судом до стягнення (компенсації) з Підприємства на користь покупця в наслідок розірвання договору купівлі-продажу вимогам п.п. 165.1.12 п. 165.1 ст. 165 Кодексу?

2. Чи виникає об’єкт оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором при виплаті відшкодування на користь покупця моральної шкоди згідно з рішенням суду в розмірі (…) гривень? Якщо так, то в якій сумі?

3. Якщо вищевказані суми є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором, то чи є Підприємство податковим агентом відносно них та чи має утримати податки(збори) у джерела виплати, якщо виплата позивачу сплачується самостійно за рішенням суду, тобто в добровільному порядку без примусового стягнення?

4. Якщо Підприємство є податковим агентом відносно таких виплат, то під яким кодом доходу вони мають бути відображені у Додатку 4 ДФ до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платникiв податкiв – фiзичних осiб, i сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок).

Частиною другою ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 19¹.1 ст. 19¹ Кодексу передбачено, що контролюючі органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів установлених Кодексом, а також надають індивідуальні податкові консультації з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Статтею 129¹ Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання.

Статтею 67 Конституції України передбачено, зокрема, що кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Кодексу дохід з джерелом його походження з України – це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом ІV Кодексу.

Відповідно до п. 162.1 ст. 162 Кодексу платником податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Статтею 165 Кодексу встановлено перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Так, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків не включається, зокрема, вартість товарів, які надходять платнику податку як гарантійна заміна у порядку, встановленому законом, а також грошова компенсація вартості товарів, надана платнику податку в разі їх повернення продавцю або особі, уповноваженій таким продавцем здійснювати їх гарантійне обслуговування (заміну) протягом гарантійного строку, але не вище ніж ціна придбання таких товарів (п.п. 165.1.12 п. 165.1 ст. 165 Кодексу).

Підпунктом 1.7 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу передбачено, що звільняються від оподаткування військовим збором доходи, які згідно з розділом IV Кодексу та підрозділом 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у п.п. 165.1.36 п. 165.1 ст. 165, п.п. 3 і 4 п. 170.13¹ ст. 170 Кодексу та п. 14 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Водночас п. 164.2 ст. 164 Кодексу визначено перелік доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Так, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків включається, зокрема:

дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров'ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом (п.п. «а» п.п. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 Кодексу);

інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Кодексу (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Відповідно до п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у п.п. 167.2 – 167.5 ст. 167 Кодексу).

Також вказаний дохід для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Ставка військового збору становить, зокрема, для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, – 5 відсотків від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу та п.п. 1.4 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

При цьому податковий агент, поняття якого наведено у п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 Кодексу, та ставку військового збору, встановлену в п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу та п.п. 1.4 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Податковим агентом визнається особа, на яку Кодексом покладається обов’язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків (п. 18.1 ст. 18 Кодексу).

При цьому відповідно до п. 18.2 ст. 18 Кодексу податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов’язки, встановлені Кодексом для платників податків.

Щодо першого питання

Дохід у вигляді грошової компенсації, яка виплачується юридичною особою на підставі рішення суду про розірвання договору купівлі-продажу автомобіля у період дії гарантійного обслуговування (строку) не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такої фізичної особи у розмірі ціни придбання зазначеного автомобіля, тобто (…) гривень.

Разом з тим, якщо зазначена сума компенсації перевищує вказаний розмір, то сума такого перевищення включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків як інший дохід з відповідним оподаткуванням.

Щодо другого питання

Якщо виплата моральної шкоди за рішенням суду здійснюється податковим агентом на користь фізичної особи – платника податків в розмірі, що перевищує чотирикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року, то сума такого перевищення оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах.

Щодо третього питання

Юридична особа, яка здійснює нарахування та виплати на підставі рішення суду, яке набрало чинності, як податковий агент зобов’язана виконати усі функції, визначені Кодексом, зокрема, щодо нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб і військового збору, незалежно від того, яким чином здійснюється виконання рішення суду.

Щодо четвертого питання

Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, зі змінами, затверджені форма Розрахунку та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового Розрахунку (далі – Порядок).

Згідно з п. 4 розділу IV Порядку в Додатку 4 ДФ до Розрахунку у графі 6 «Ознака доходу» зазначається ознака доходу, наведена у розділі 1 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» Додатку 2 до Порядку, яка визначається відповідно до нарахованого доходу.

Отже, дохід, отриманий платником податку відображається у Додатку 4 ДФ до Розрахунку за ознакою доходу, зокрема:

«120» - дохід, отриманий платником податків у вигляді відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди (п.п. «а» п.п. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 Кодексу);

«127» - інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Кодексу (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Кодексу);

«138» - грошова компенсація вартості товарів, надана платнику податку в разі їх повернення продавцю або особі, уповноваженій таким продавцем здійснювати їх гарантійне обслуговування (заміну) протягом гарантійного строку, але не вище ніж ціна придбання таких товарів (п.п. 165.1.12 п. 165.1 ст. 165 Кодексу).

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.