Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 02.04.2026 р. № 1941/ІПК/99-00-07-04-02 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариства про надання індивідуальної податкової консультації керуючись абзацами другим та третім пункту 53.2 статті 53 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє наступне.

У зверненні Товариство зазначає, що має зовнішньоекономічний контракт на постачання електричної енергії з нерезидентом – покупцем.

У межах зазначеного зовнішньоекономічного контракту у Товариства виникла дебіторська заборгованість нерезидента за експортовану електричну енергію та кредиторська заборгованість Товариства перед тим же нерезидентом за неустойку за невиконання обсягів поставки електричної енергії.

Товариство має намір погасити заборгованість у встановлений граничний строк розрахунків відповідно до частини першої статті 13 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIIІ «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон № 2473) шляхом проведення заліку зустрічних однорідних вимог, термінів виконання яких настав і щодо яких відсутній спір між сторонами в сумі, що перевищує 400 000 гривень.

Враховуючи викладене вище, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1) Чи відповідає залік зустрічних однорідних вимог за експорт електричної енергії та вимог сплатити неустойки за невиконання зобов’язань з поставки електричної енергії, що планує провести Товариство, положенням підпункту 5 пункту 10 розділу III Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління Національного банку України (далі – НБУ) від 2 січня 2019 року № 7?

2) Чи підлягає застосуванню контролюючим органом пеня відповідно до частини п’ятої статті 13 Закону № 2473 при проведенні до настання граничного строку розрахунку (365 днів) заліку зустрічних однорідних вимог за поставлену електричну енергію i неустойку за неповну поставку електричної енергії?

До свого звернення Товариство не надавало копії контракту на поставку товару та первинних документів до нього за яким виникла дебіторська заборгованість, а також копій первинних документів стосовно кредиторської заборгованості за неустойку за невиконання обсягів поставки товару нерезиденту, у зв’язку з чим відповідь надається виходячи із загальних вимог валютного законодавства.

Відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, регулюються Конституцією України, Законом № 2473, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами Національного банку України, прийнятими відповідно до цього Закону.

Закон № 2473 визначає правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов’язки суб’єктів валютних операцій.

Відповідно до частини першої статті 13 Закону № 2473 Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Згідно з частиною другою статті 13 Закону № 2473 у разі встановлення граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України.

Національним банком України постановою від 02.01.2019 № 5 встановлено граничний строк розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, який становить 365 календарних днів.

Разом з тим постановою Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі – Постанова № 18) з 05.04.2022 граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів встановлено у розмірі 180 календарних днів.

Щодо питання 1.

Загальний порядок та підстави завершення банками валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків врегульовано розділом ІІІ Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року № 7» (далі – Інструкція № 7).

Відповідно до підпункту 5 пункту 10 розділу III Інструкції № 7 банк має право завершити здійснення валютного нагляду, зокрема, на підставі документів про припинення зобов’язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Але необхідно враховувати, що пунктом 14-6 Постанови № 18 (у редакції, що набрала чинності 06.09.2022) передбачено, що банк не має права завершити здійснення валютного нагляду за операціями з експорту та імпорту товарів на підставі документів про припинення зобов’язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Таким чином, можливість завершення банком валютного нагляду у разі припинення зобов’язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог залежить від визначеного НБУ періоду здійснення відповідної операції.

Зокрема:

у період до 06.09.2022 Інструкція № 7 передбачала можливість завершення валютного нагляду банком на підставі документів про припинення зобов’язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог;

починаючи з 06.09.2022 відповідно до пункту 14-6 Постанови № 18 банк не має права завершити валютний нагляд за такими операціями на підставі документів про припинення зобов’язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Питання відповідності конкретних вимог критерію однорідності, а також правомірності припинення зобов’язань шляхом їх зарахування визначається з урахуванням умов договору, характеру відповідних грошових зобов’язань та документів, що підтверджують їх виникнення.

Звертаємо увагу, що НБУ в Інструкції № 7 не уповноважує податкові органи здійснювати завершення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, а надає право лише уповноваженому банку здійснити завершення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за наявності певних підстав визначених у пункті 10 розділу ІІІ цієї Інструкції.

Таким чином, питання відповідності заліку зустрічних однорідних вимог за експорт електричної енергії та вимог сплатити неустойки за невиконання зобов’язань з поставки електричної енергії відповідно до положень Інструкції № 7 відноситься до компетенції НБУ та уповноваженого банку.

Щодо питання 2.

Відповідно до частини п’ятої статті 13 Закону № 2473 порушення резидентами граничного строку розрахунків, установленого відповідно до цієї статті, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів.

Згідно з частиною восьмою статті 13 Закону № 2473 центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику уповноважено, за результатами перевірки стягувати у встановленому порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п’ятою цієї статті.

Отже, у разі якщо за операцією з експорту товарів у встановлений законодавством граничний строк на рахунок резидента в уповноваженому банку не надійшли грошові кошти від нерезидента, у контролюючого органу можуть виникнути підстави для застосування відповідальності, передбаченої частиною п’ятою статті 13 Закону № 2473.

При цьому наявність або відсутність підстав для нарахування пені, за результатами документальної перевірки,  визначається з урахуванням фактичних обставин здійснення конкретної зовнішньоекономічної операції, умов договору та документів, що підтверджують припинення зобов’язань.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податку, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).