Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 06.04.2026 р. № 1986/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ «_________» (далі – Компанія з управління активами) щодо окремих питань застосування ставки податку на прибуток підприємств фінансовими установами, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України  (далі – Кодекс), у межах компетенції  повідомляє.

Згідно зі зверненням Компанія з управління активами є професійним учасником ринку капіталу, має ліцензію, видану згідно з рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі ­– Комісія) на здійснення професійної діяльності на фондовому ринку. При цьому Компанія з управління активами як фінансова установа внесена до реєстру надавачів фінансових послуг, який ведеться Комісією, але не перебуває в реєстрі надавачів фінансових послуг, який ведеться Національним банком України (далі – НБУ).

Враховуючи викладене вище, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію із такого запитання:

яку ставку податку на прибуток підприємств має застосовувати Компанія з управління активами: 18 або 25 відсотків?

 

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, як встановлено в п. 1.1 ст. 1 Кодексу, регулюються нормами цього Кодексу.

Інші терміни, що застосовуються у Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами (п. 5.3 ст. 5 Кодексу).

Відповідно до п.п. 19¹.1.28 п. 19¹.1 ст. 19¹ Кодексу до функцій контролюючих органів належить, зокрема, надання індивідуальних податкових консультацій з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Підпунктом «а» п. 136.1¹ ст. 136 Кодексу встановлено, що для цілей оподаткування прибутку фінансової установи (крім страховика), визначеного відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу, базова (основна) ставка податку на прибуток становить 25 відсотків.

При цьому питання віднесення юридичної особи до фінансової установи                    не належить до компетенції ДПС.

Відповідно до частини першої ст. 2 Закону України від 14 грудня                2021 року № 1953-IX «Про фінансові послуги та фінансові компанії» (зі змінами) (далі – Закон № 1953) цей Закон:

 1) встановлює загальні засади функціонування ринку фінансових послуг, діяльності надавачів фінансових та/або супровідних послуг, державного регулювання та нагляду за такою діяльністю, а також захисту прав клієнтів;

 

2) визначає правовий статус фінансових компаній та ломбардів, організаційно-правові засади їх створення, діяльності, реорганізації та припинення діяльності з надання фінансових послуг, а також повноваження Регулятора щодо державного регулювання та нагляду за такими установами.

Регулятором згідно з п. 47 частини першої ст. 1 Закону № 1953 є НБУ або Комісія згідно з розподілом повноважень, визначеним цим Законом (далі – Регулятор).

Фінансовою установою є юридична особа, метою створення якої є здійснення діяльності з надання фінансових послуг, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг на підставі відповідної ліцензії, виданої Регулятором. Не є фінансовими установами надавачі супровідних послуг, які одночасно не надають також фінансові послуги, а також інші особи, які отримали ліцензію на здійснення діяльності з надання фінансових послуг без набуття статусу фінансової установи (п. 65 частини першої ст. 1 Закону № 1953).

Надавач фінансових послуг – фінансова установа, а у випадках, прямо визначених спеціальними законами, – інша юридична особа або філія іноземної юридичної особи, яка має право надавати фінансові послуги відповідно до  Закону № 1953 та спеціальних законів (п. 33 частини першої ст. 1 Закону № 1953).

Частиною першою ст. 4 Закону № 1953 визначено види фінансових послуг.

Так, до таких послуг відносяться:

1) страхування;

2) надання коштів та банківських металів у кредит;

3) залучення коштів та банківських металів, що підлягають поверненню;

4) фінансовий лізинг;

5) факторинг;

6) надання гарантій;

7) торгівля валютними цінностями;

8) фінансові платіжні послуги;

9) фінансові послуги, що надаються в межах професійної діяльності на ринках капіталу, передбаченої частиною другою ст. 41 Закону України                   від 23 лютого 2006 року № 3480-IV «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» (зі змінами) (далі – Закон № 3480).

Пунктом 6 частини другої ст. 13 Закону № 1953 встановлено, що виключно фінансові установи на підставі відповідної ліцензії, виданої Регулятором, крім випадків, встановлених спеціальними законами, здійснюють такі види діяльності з надання фінансових послуг, зокрема, діяльність на ринках капіталу відповідно до Закону № 3480 та інших спеціальних законів.

Тож для цілей оподаткування до фінансових установ належать юридичні особи, які здійснюють діяльність у сфері надання фінансових послуг, зокрема на підставі відповідної ліцензії, виданої Регулятором, надають одну чи декілька фінансових послуг відповідно до законодавства.

Отже, у разі якщо юридична особа має статус фінансової установи (крім страховика), то відповідно до норм Кодексу прибуток такої юридичної особи оподатковується за ставкою 25 відсотків.

Крім того зазначимо, що видача ліцензії – надання права на здійснення діяльності з надання фінансових послуг (певного виду фінансових послуг) на підставі відповідного рішення Регулятора та внесення відповідного запису про надавача фінансових послуг до Реєстру (п. 6 частини першої ст. 1 Закону № 1953).

При цьому Реєстр – це реєстр (перелік) надавачів фінансових або супровідних послуг, який ведеться Регулятором, а інформація з якого оприлюднюється у порядку, встановленому нормативно-правовими актами Регулятора (п. 48 частини першої ст. 1 Закону № 1953)

Частиною першою ст. 22 Закону № 1953 визначено, що державне регулювання та нагляд за діяльністю з надання фінансових послуг здійснюють:

1) щодо діяльності з надання фінансових послуг, визначених п. 9 частини першої ст. 4 Закону № 1953, та супровідних до них послуг ­– Комісія;

2) щодо діяльності з надання фінансових послуг, визначених пунктами 1 – 8 частини першої ст. 4 Закону № 1953, та супровідних до них послуг – НБУ.

Водночас для підтвердження статусу фінансової установи, доцільно звернутись до Комісії.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).