Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 06.04.2026 р. № 1996/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

 

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо окремих питань оподаткування податку на додану вартість (далі – ПДВ) операцій за договором фінансового лізингу, і, керуючись статтею 52 глави 3 розділу II Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, відбулася заміна сторони договору фінансового лізингу.

Згідно з договірними умовами між Фондом гарантування вкладів фізичних осіб та Банком, відповідно до результатів проведеного відкритого конкурсу з метою виведення неплатоспроможного первинного кредитора (лізингодавця) з ринку, Банку (новому кредитору) передані права вимоги та права на об’єкт фінансового лізингу, об’єктом якого є приміщення, що було отримано первинним кредитором (лізингодавцем) внаслідок звернення стягнення на іпотечне майно в рахунок погашення заборгованості третьої особи.

На момент заміни сторони договору фінансового лізингу приміщення обліковувалися на балансі лізингоодержувача.

При передачі первинним кредитором (лізингодавцем) об’єкта фінансового лізингу первинному лізингоодержувачу у фінансовий лізинг були нараховані податкові зобов’язання з ПДВ, складені податкові накладні та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН):

без ПДВ – при постачанні майна придбаного внаслідок звернення стягнення на іпотечне майно (пункт 197.12 статті 197 розділу V ПКУ);

з ПДВ – на суму перевищення вартості заставного майна над вартістю оприбуткування такого майна на баланс.

Також у подальшому планується заміна сторони (лізингоодержувача) за договором фінансового лізингу.

Враховуючи зазначене, Банк просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1) чи правильно розуміє Банк (новий кредитор), що у разі якщо первинний кредитор (лізингодавець) при передачі об’єкта фінансового лізингу лізингоодержувачу нарахував податкові зобов’язання з ПДВ, склав та зареєстрував в ЄРПН податкові накладні, то операції з погашення лізингоодержувачем лізингових платежів Банку (новому кредитору) з остаточною передачею такому лізингоодержувачу об’єкта фінансового лізингу у власність, не буде для Банку (нового кредитора) об’єктом оподаткування ПДВ відповідно до абзацу другого підпункту 196.1.5 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ;

2) чи правильно розуміє Банк (новий кредитор), що у разі якщо відбудеться заміна сторони (заміна первинного лізингоодержувача на нового лізингоодержувача) за договором фінансового лізингу, то операції з погашення новим лізингоодержувачем лізингових платежів Банку (новому кредитору) з остаточною передачею новому лізингоодержувачу об’єкта фінансового лізингу у власність не буде для Банку (нового кредитора) об’єктом оподаткування ПДВ відповідно до абзацу другого підпункту 196.1.5 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Статтею 5 розділу I ПКУ встановлено, що поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу I ПКУ. У разі, якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Пунктом 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1               статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ.

Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку, який ведеться підприємством (частина друга статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями.

 Загальні правові та економічні засади фінансового лізингу визначено Законом України від 04 лютого 2021 року № 1201-ІХ «Про фінансовий лізинг» (далі – Закон № 1201).

Згідно з частиною першою статті 1 Закону № 1201 фінансовий лізинг - вид правових відносин, за якими лізингодавець зобов’язується відповідно до договору фінансового лізингу на строк та за плату, визначені таким договором, передати лізингоодержувачу у володіння та користування як об’єкт фінансового лізингу майно, що належить лізингодавцю на праві власності та набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем, або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, а також які передбачають при цьому додержання принаймні однієї з ознак (умов) фінансового лізингу, передбачених пунктами 1 - 4 частини першої статті 5 Закону № 1201.

Частиною першою статті 7 Закону № 1201 передбачено, що порядок та умови набуття лізингоодержувачем об’єкта фінансового лізингу у власність визначаються договором фінансового лізингу або зазначеним у такому договорі окремим договором купівлі-продажу (викупу) об’єкта фінансового лізингу, або іншим договором, визначеним договором фінансового лізингу.

Відповідно до підпункту 14.1.97 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ лізингова операція (крім операцій з фрахтування (чартеру) морських суден та інших транспортних засобів) - передача основних засобів у володіння та користування фізичним та/або юридичним особам (лізингоодержувачам) за плату та на визначений строк.

Лізинг вважається фінансовим за наявності хоча б однієї з таких умов:

об’єкт лізингу передається на строк, протягом якого амортизується не менш як 75 відсотків його первісної вартості, а лізингоодержувач зобов’язаний на підставі лізингового договору та протягом строку його дії придбати об’єкт лізингу з подальшим переходом права власності від лізингодавця до лізингоодержувача за ціною, визначеною у такому лізинговому договорі;

балансова (залишкова) вартість об’єкта лізингу на момент закінчення дії лізингового договору, передбаченого таким договором, становить не більш як 25 відсотків первісної вартості ціни такого об’єкта лізингу, що діє на початок строку дії лізингового договору;

сума лізингових платежів, зазначених у договорі лізингу на момент укладення такого договору, дорівнює первісній вартості об’єкта лізингу або перевищує її;

майно, що передається у лізинг, виготовлене за замовленням лізингоодержувача та після закінчення дії лізингового договору не може бути використаним іншими особами, крім лізингоодержувача, виходячи з його технологічних та якісних характеристик.

Під терміном «строк фінансового лізингу» слід розуміти передбачений лізинговим договором строк, який розпочинається з дати передання ризиків, пов’язаних із зберіганням або використанням майна, чи права на отримання будь-яких вигод чи винагород, пов’язаних з його використанням, або будь-яких інших прав, що слідують з прав на володіння, користування або розпоряджання таким майном, лізингоодержувачу та закінчується строком закінчення дії лізингового договору, включаючи будь-який період, протягом якого лізингоодержувач має право прийняти одноосібне рішення про продовження строку лізингу згідно з умовами договору.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділами 2, 10 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V ПКУ, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об’єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об’єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. При цьому постачанням товарів також вважається фактична передача матеріальних активів іншій особі на підставі договору про фінансовий лізинг (повернення матеріальних активів згідно з договором про фінансовий лізинг) чи іншої домовленості, відповідно до якої оплата відстрочена, але право власності на матеріальні активи передається не пізніше дати здійснення останнього платежу (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).

Пунктом 187.6 статті 187 розділу V ПКУ визначено, що датою виникнення податкових зобов’язань лізингодавця (орендодавця) для операцій з фінансового лізингу (фінансової оренди) є дата фактичної передачі об’єкта фінансового лізингу (фінансової оренди) у володіння та користування лізингоодержувачу (орендарю).

Відповідно до абзацу другого підпункту 196.1.5 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з переходу права власності на об’єкт фінансового лізингу до лізингодавця (нового кредитора) від лізингодавця (первинного кредитора) із збереженням прав та обов’язків сторін за договором фінансового лізингу в разі, коли лізингодавцем (первинним кредитором) під час передачі лізингоодержувачу такого об’єкта фінансового лізингу нараховані та відображені у податковій звітності за відповідний звітний (податковий) період податкові зобов’язання з податку.

Згідно з абзацом другим пункту 197.12. статті 197 розділу V ПКУ звільняються від оподаткування ПДВ операції банків та інших фінансових установ з постачання майна, набутого ними у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно. Звільнення від оподаткування ПДВ стосується тієї частини вартості майна, за якою воно було набуте у власність в рахунок погашення зобов’язань за договором кредиту (позики).

Пунктом 189.15 статті 189 розділу V ПКУ визначено, що у разі постачання (продажу, відчуження іншим способом) банками та іншими фінансовими установами майна, набутого ними у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно, базою оподаткування є позитивна різниця між ціною постачання та ціною придбання такого майна. Ціна придбання визначається як вартість майна, за якою таке майно набуте у власність. У разі придбання майна у платника податку ціна придбання визначається з урахуванням податку на додану вартість.

Якщо за таким майном суми податку були включені до складу податкового кредиту банком, іншою фінансовою установою, застосовуються положення пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ.

Отже, у випадку передачі у фінансовий лізинг майна, набутого банками або іншими фінансовими установами внаслідок звернення стягнення на таке майно, такі банки та інші фінансові установи:

- застосовують режим звільнення від оподаткування податком на додану вартість на підставі абзацу другого пункту 197.12 статті 197 розділу V ПКУ до частини вартості майна, за якою таке майно було набуте у власність в рахунок погашення зобов’язань за договором кредиту (позики);

- нараховують податкові зобов’язання з податку на додану вартість виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, у разі якщо під час придбання банком такого майна суми податку на додану вартість були включені до складу податкового кредиту;

- нараховують податкові зобов’язання з податку на додану вартість виходячи з бази оподаткування, визначеної як позитивна різниця між ціною постачання та ціною придбання такого майна з урахуванням вимог, визначених пунктом 189.15 статті 189 розділу V ПКУ.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів, зазначених вище, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

 

Щодо питання 1

 

Нормами абзацу другого підпункту 196.1.5 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ передбачено, що не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з переходу права власності на об’єкт фінансового лізингу до лізингодавця (нового кредитора) від лізингодавця (первинного кредитора) із збереженням прав та обов’язків сторін за договором фінансового лізингу (при дотриманні відповідних умов, визначених у такому абзаці), а не операції з погашення лізингоодержувачем лізингових платежів лізингодавцю (новому кредитору).

Водночас, якщо лізингодавцем (первинним кредитором) на дату передачі об’єкта фінансового лізингу лізингоодержувачу були нараховані та відображені у податковій звітності за відповідний звітний (податковий) період податкові зобов’язання з ПДВ, то безпосередньо при погашенні лізингоодержувачем лізингових платежів лізингодавцю (новому кредитору) з остаточною передачею такому лізингоодержувачу об’єкта фінансового лізингу у власність, податкових наслідків з ПДВ у лізингодавця (нового кредитора) не виникає.

 

Щодо питання 2

 

Наявної у зверненні інформації недостатньо для надання відповіді на питання 2, а тому у разі необхідності, Банк може повторно звернутися до контролюючого органу із відповідним зверненням, що міститиме більш детальний опис та відповідні матеріали щодо розглянутої ситуації.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 ПКУ).