Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 06.04.2026 р. № 2001/ІПК/99-00-04-03-03 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Селянського (фермерського) господарства  (далі - Господарство) про надання індивідуальної податкової консультації щодо особливостей застосування мінімального податкового зобов’язань (далі – МПЗ), керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні Господарство просить роз’яснити визначення МПЗ для податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи (далі – Декларація). За який рік має збільшувати Господарство суму єдиного податку в Декларації на позитивне значення різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок?

 

Щодо зазначеного питання.

Опис порушеного у зверненні питання не дає змоги в повній мірі ідентифікувати фактичну сутність операції, стосовно якої виникла практична необхідність отримання індивідуальної податкової консультації.

У зв’язку з цим надаємо роз’яснення загальних норм податкового законодавства щодо питань, які належать до компетенції ДПС.   

Відповідно до п.п. 14.1.114² п. 14.1 ст. 14 Кодексу МПЗ – це мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до Кодексу. Сума мінімальних податкових зобов’язань, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі – підприємцю, є загальним МПЗ.

При цьому МПЗ визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік (п.п. 38¹.1.4 п. 38¹.1 ст. 38¹ Кодексу).

Розрахунок МПЗ щодо земельних ділянок, нормативна грошова оцінка яких проведена та не проведена, обчислюється за формулами, встановленими пп. 38¹.1.1, 38¹.1.2 п. 38¹.1 ст. 38¹ Кодексу.

Особливості визначення загального МПЗ платників єдиного податку встановлено ст. 297¹ Кодексу.

Відповідно до абзацу першого п. 297¹.1 ст. 297¹ Кодексу платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального МПЗ у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.

У такому додатку, зокрема, зазначаються:

кадастрові номери земельних ділянок, які використовуються такими платниками для здійснення підприємницької діяльності, та для яких визначається МПЗ, їх нормативна грошова оцінка та площа таких земельних ділянок;

сума загального МПЗ, сума МПЗ щодо кожної земельної ділянки;

загальна сума сплачених платником єдиного податку податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, та визначених відповідно до пунктів 29712, 2971.3, 2971.4 або 2971.5 ст. 2971 витрат на оренду земельних ділянок (далі у цій статті - загальна сума сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок) протягом податкового (звітного) року;

різниця між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок.

При позитивному значенні різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок платник єдиного податку четвертої групи зобов’язаний збільшити визначену в податковій декларації за наступний за звітним податковий (звітний) рік суму єдиного податку, що підлягає сплаті до бюджету, на суму такого позитивного значення (абзац другий  п. 297¹.7  ст. 297¹ Кодексу).

Для платників єдиного податку четвертої групи сума такого збільшення розподіляється між відповідними місцевими бюджетами та перераховується пропорційно частці земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих на території відповідної територіальної громади, у загальній площі таких земельних ділянок, власником або користувачем яких є платник податку (абзац третій  п. 297¹.7 ст. 297¹ Кодексу).

При цьому з урахуванням пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Кодексу сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають, зокрема, не пізніше 20 лютого поточного року:

загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи).

Форма податкової Декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578, зі змінами та доповненнями.

Зокрема, додаток 3 "Розрахунок загального МПЗ за податковий (звітний) рік" є невід'ємною частиною Декларації (далі - Додаток 3) та подається як до звітної Декларації так і до загальної Декларації.

Згідно з приміткою до розділу «Розрахункова частина декларації для юридичних осіб» (далі – Розрахункова частина) Декларації та абзаців другого і третього п. 297¹.7 ст. 297¹ Кодексу платник єдиного податку четвертої групи зобов'язаний збільшити визначену в Декларації за наступний за звітним податковий (звітний) рік суму єдиного податку, що підлягає сплаті до бюджету, на суму позитивного значення різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок.

Тобто, наприклад Додаток 3 з розрахунком МПЗ за 2022 рік подається сільськогосподарськими товаровиробниками у складі Декларації на 2023 рік, Додаток 3 з розрахунком МПЗ за 2023 рік подається - у складі Декларації на
2024 рік.

До рядка 4 графи 7 «Позитивне значення різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок» розділу Розрахункова частина Декларації переноситься позитивне значення рядка 4 графи 3 «Різниця між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок» розділу II Додатка 3.

При від’ємному значенні різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок Додатку 3 до загальної Декларації таке значення не переноситься до рядка 4 Розрахункова частина Декларації.

Слід зазначити, що кожен конкретний випадок має розглядатись з урахуванням всіх суттєвих обставин та первинних документів.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).