Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 06.04.2026 р. № 2013/ІПК/99-00-04-03-03 ІПК

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариства з обмеженою відповідальністю  (далі – Товариство) про надання індивідуальної податкової консультації щодо відновлення юридичній особі статусу платника єдиного податку четвертої групи, повернення податку на прибуток підприємств та податків, сплата яких не передбачена для платників єдиного податку четвертої групи, у разі прийняття судом рішення на користь платника податків та керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні Товариство повідомило, що до 31.03.2025 воно мало  статус платника єдиного податку четвертої групи.

Контролюючим органом прийнято Рішення про анулювання реєстрації платником єдиного податку четвертої групи Товариства
№ 768/6/34-00-04-01-01 від 31.03.2025 (далі – Рішення), зазначеним Рішенням реєстрацію платником єдиного податку четвертої групи Товариства анульовано.

Рішення оскаржено Товариством до Вінницького окружного адміністративного суду. Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 07.07.2025 відкрито провадження у справі № 120/9219/25.

Товариство зазначає, що нормами ст. 56 Кодексу не передбачено зупинення дії рішення контролюючого органу про анулювання реєстрації платника єдиного податку на період адміністративного або судового оскарження. Виключення з реєстру платників єдиного податку передбачає перехід юридичної особи на сплату інших податків і зборів, визначених Кодексом, в тому числі сплату податку на прибуток підприємств.

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. У разі прийняття судом рішення на користь платника податків – юридичної особи, яким визнано противоправним Рішення, то з якої дати податковим органом буде відновлено такій юридичній особі статус платника єдиного податку четвертої групи та чи буде вважатися така юридична особа платником єдиного податку в період адміністративного або судового оскарження?
2. У разі прийняття судом рішення на користь платника податків – юридичної особи, яким визнано противоправним Рішення, протягом якого строку податковий орган має вчинити дії з повернення юридичній особі сплачених під час перебування на загальній системі оподаткування податку на прибуток підприємств, в тому числі сплачені авансові внески з податку на прибуток при виплаті дивідендів?
3. У разі прийняття судом рішення на користь платника податків – юридичної особи, яким визнано противоправним Рішення, протягом якого строку податковий орган має вчинити дії з повернення юридичній особі сплачених під час перебування на загальній системі оподаткування податку, сплата яких не передбачена для платників єдиного податку четвертої групи?

 

Щодо першого питання.

Згідно із ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтями 20 та 21 Кодексу визначено, що посадові особи органів ДПС зобов’язані дотримуватись Конституції та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами, забезпечувати виконання покладених на органи ДПС функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

Особливості застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності визначено главою 1 розділу XIV Кодексу.

Пунктом 291.3 ст. 291 Кодексу визначено, що зокрема, юридична особа може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. ХІV ПКУ, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному Кодексом.

Відповідно до п.п. 8 п. 299.10 ст. 299 Кодексу реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі, наявністі щодо платника податку та/або його засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийнятого у порядку, встановленому Законом України "Про санкції".

Виключення з реєстру платників єдиного податку передбачає перехід юридичної особи на сплату інших податків і зборів, визначених Кодексом.

Згідно п. 56.1 ст. 56 Кодексу рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Слід зазначити, що нормами Кодексу не передбачено зупинення дії рішення контролюючого органу про анулювання реєстрації платника єдиного податку – юридичної особи на період адміністративного або судового оскарження.

Відповідно до частини другої ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС)  судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об’єднаннями на всій території України.

Судове рішення, яке набрало законної сили, є обов’язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами (частина 1
ст. 370 КАС).

 

Щодо другого та  третього питань.

Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені визначено ст. 43 Кодексу та Порядком інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення (перерахування) платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 № 60 (далі – Порядок № 60) (із змінами).

Згідно з п. 43.1 ст. 43 Кодексу помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку, поданої до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення (абзац перший п. 1
розд. IІI Порядку № 60).

Так, відповідно до вимог п. 43.3 ст. 43 Кодексу та п. 1 розділу ІІІ
Порядку № 60, для здійснення повернення помилково та/або надміру  сплачених сум  грошових зобов’язань з податку на прибуток платник не обмежений в праві звернутися безпосередньо до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплачених сум з заявою на повернення коштів.

Порядок сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток при виплаті дивідендів визначено п. 57.1¹ ст. 57 Кодексу.

Відповідно до п.п. 57.1¹.1 п. 57.1¹ ст. 57 Кодексу у разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів платник податку на прибуток - емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними
ст. 137 Кодексу.

Підпунктом 57.1¹.2 п. 57.1¹ ст. 57 Кодексу визначено, що авансовий внесок розраховується з суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об'єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди, грошове зобов'язання щодо якого погашене. У разі наявності непогашеного грошового зобов'язання авансовий внесок розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті. Авансовий внесок обчислюється за базовою (основною) ставкою, встановленою статтею 136 цього Кодексу. Сума дивідендів, що підлягає виплаті, не зменшується на суму авансового внеску.

При цьому у разі якщо дивіденди виплачуються за неповний календарний рік, то для обрахунку суми зазначеного перевищення використовується значення об'єкту оподаткування, обчислене пропорційно кількості місяців, за які сплачуються дивіденди. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.

Авансовий внесок із податку на прибуток перераховують до бюджету на той же рахунок, що й податок на прибуток, при цьому у платіжному дорученні у полі «Призначення платежу» зазначається код сплати - «125» (для авансових внесків, нарахованих на суму дивідендів та прирівняних до них платежів). Наявна переплата з податку на прибуток підприємств не враховується в оплату авансового внеску з податку на прибуток під час виплати дивідендів.

Сума попередньо сплачених протягом податкового (звітного) періоду авансових внесків з податку на прибуток під час виплати дивідендів підлягає зарахуванню у зменшення нарахованого податкового зобов'язання з податку на прибуток, задекларованого у податковій декларації за такий податковий (звітний) період.

У разі якщо сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом звітного періоду, перевищує суму нарахованого податкового зобов'язання підприємством - емітентом корпоративних прав за такий податковий (звітний) період, сума такого перевищення переноситься у зменшення податкових зобов'язань наступних податкових (звітних) періодів до повного його погашення, а під час отримання від'ємного значення об'єкта оподаткування такого наступного періоду - на зменшення податкових зобов'язань майбутніх податкових (звітних) періодів до повного його погашення.

Сума сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів не підлягає поверненню платнику податків або зарахуванню в рахунок погашення грошових зобов'язань з інших податків і зборів (обов'язкових платежів).

Згідно з п.п. 57.1¹.5 п. 57.1¹ ст. 57 Кодексу авансовий внесок з податку на прибуток, сплачений у зв'язку з нарахуванням/сплатою дивідендів, є невід'ємною частиною податку на прибуток та не може розцінюватися як податок, який справляється під час репатріації дивідендів (їх сплаті на користь нерезидентів) відповідно до п. 141.4 ст. 141 Кодексу або міжнародних договорів України.

Отже, при виплаті дивідендів у Товариства на підставі п. 57.1¹
ст. 57 Кодексу виникає обов’язок задекларувати та сплатити до державного бюджету авансовий внесок з податку на прибуток, розрахований з усієї суми дивідендів, що підлягають виплаті. 

При цьому  надміру сплачена  сума авансового внеску з податку на прибуток по нарахованих але не виплачених дивідендах не враховується в рахунок сплати авансових внесків з податку на прибуток в наступних податкових періодах.

Звертаємо увагу, що сума сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів не підлягає поверненню платнику податків або зарахуванню в рахунок погашення грошових зобов'язань з інших податків і зборів (обов'язкових платежів).

Поряд з цим повідомляємо, що сума надміру  сплачених  авансових внесків з податку на прибуток нарахованих на суму дивідендів та прирівняних до них платежів підлягає зарахуванню в рахунок майбутніх нарахувань податкових та/або грошових зобов’язань та/або пені з податку на прибуток, зазначених у податковій декларації з податку на прибуток підприємств.

Слід зазначити, що кожен конкретний випадок має розглядатись з урахуванням всіх суттєвих обставин та первинних документів.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).