Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 08.04.2026 р. № 2045/ІПК/99-00-04-01-03 ІПК

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариства щодо справляння екологічного податку за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах (далі – Екологічний податок) та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі − Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомив, що у процесі діяльності Товариства утворюються, зокрема, побутові відходи, лампи люмінесцентні, відпрацьовані шини, мастила, акумулятор, будівельні відходи тощо (далі ‒ Відходи). Відходи, які утворюються, обліковуються у порядку, визначеному чинним законодавством.

Також Товариство поінформувало, що є лише утворювачем відходів та не має дозволу на їх видалення, розміщення, утилізацію чи захоронення. Відходи, які утворюються під час виробничого процесу, збираються і спеціально визначених місцях утворення та тимчасового зберігання відходів (у спосіб, що є небезпечним для здоров’я  людини  та навколишнього природного середовища) протягом одного року з моменту їх утворення. Товариство регулярно укладає договори зі спеціалізованими підприємствами, які мають відповідний дозвіл на збирання, транспортування та оброблення небезпечних відходів та відходів, що не є небезпечними. Надалі всі відходи Товариства передаються в межах таких договорів для їх транспортування та розміщення у спосіб, передбачений чинним законодавством та на який підприємство, з яким укладено договір, має дозвіл уповноваженого органу.

Товариство зазначає, що станом на дату написання запиту Товариство ще не має укладеного договору на послуги з управління відходами у звітному році, проте такий договір буде укладено протягом поточного року та всі відходи, утворені до моменту укладання договору, будуть передані спеціалізованому підприємству. У процесі своєї діяльності Товариство не здійснює розміщення відходів, що передбачає їх постійне (остаточне) перебування, та не має спеціального дозволу на здійснення такої господарської діяльності, водночас Товариство тимчасово зберігає відходи протягом не більше одного року з моменту їх утворення виключно для подальшої передачі суб’єктам господарювання у сфері управління відходами.

З огляду на викладене вище, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1. «Чи є Товариство платником екологічного податку у разі зберігання відходів у спеціально відведених для цього місцях, що утворились у процесі господарської діяльності до моменту укладання договору на послуги з управління відходами зі спеціалізованим підприємством та їх передачі такому підприємству, з урахуванням наявності таких укладених договорів у попередніх звітних періодах.
2. «Чи буде Товариство платником екологічного податку у разі зберігання відходів у спеціально відведених для цього місцях, що утворились у процесі господарської діяльності, якщо відходи зберігатимуться протягом більше одного року з моменту їх утворення до передачі їх спеціалізованим суб’єктам господарювання у сфері управління відходами, які мають відповідний дозвіл на розміщення відходів.».

Щодо питань 1-2

Відповідно до підпункту 240.1.3 пункту 240.1 статті 240 Кодексу платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються, зокрема, розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання).

Термін «розміщення відходів» визначено у підпункті 14.1.223 пункту 14.1 статті 14 Кодексу як постійне (остаточне) перебування або захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозволи уповноважених органів.

У Законі України від 20 червня 2022 року № 2320-IX «Про управління відходами» (далі – Закон) затверджено термін «захоронення відходів ‒ розміщення відходів на поверхні чи під поверхнею (підземне) землі у спосіб, що не становить загрози здоров’ю людей та навколишньому природному середовищу і не передбачає подальше оброблення відходів» (пункт 13 статті 1 Закону). Місцем захоронення відходів є полігони ‒ внутрішні місця для видалення відходів, на яких утворювач відходів - суб’єкт господарювання здійснює видалення власних відходів на місці утворення або постійні місця, на яких відходи розміщуються понад один рік (пункт 27 статті 1 Закону).

Суб’єкт господарювання, що здійснює управління полігоном, повинен мати дозвіл на здійснення операцій з оброблення відходів, яке включає, зокрема, операції з видалення відходів (статті 40 та 1 Закону).

Одним із видів операцій з видалення відходів є захоронення (код D1 додаток 1 до Закону).

Правовий зміст зазначених вище норм Закону та Кодексу ототожнює поняття «захоронення відходів» та «розміщення відходів».

Оскільки Товариство є утворювачем Відходів та не має дозволу на здійснення операцій з їхнього захоронення, то воно не підпадає під визначення платника Екологічного податку, та у нього не виникає податкового обов’язку зі сплати Екологічного податку.

Водночас перебування Відходів у спеціально відведених місцях понад  1 рік відповідає визначенню «полігон» (частина двадцять сьома статті 1 Закону) та підлягає оподаткуванню Екологічним податком у загальному порядку, встановленому Кодексом.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).