Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 08.04.2026 р. № 2067/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення ПрАТ «» (далі – ПрАТ) щодо відображення в податковій звітності пені, нарахованої податковими органами та скасованої за рішенням суду, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

       Як зазначено у зверненні, ПрАТ є платником податку на прибуток на загальних підставах та платником ПДВ.

       У 2023 році податковим органом була проведена позапланова перевірка ПрАТ з питань дотримання законодавства у сфері ЗЕД. За результатами перевірки був складений акт та видане податкове повідомлення-рішення, що і стало предметом судового оскарження.

      «» окружним адміністративним судом 31.01.2025 було відкрито судову справу. За рішенням цього суду визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення в частині нарахування пені. В іншій частині задоволення позовних вимог – відмовлено.

       Податковий орган не погодився з рішенням суду першої інстанції і звернувся до «» апеляційного адміністративного суду з апеляцією на рішення «» окружного адміністративного суду.

        Постановою «» апеляційного адміністративного суду від 11.06.2025 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким в позові ПрАТ відмовлено.

        На виконання постанови «» апеляційного адміністративного суду ПрАТ було сплачено пеню, а в обліку та фінансовій звітності підприємство відобразило витрати у складі «Інших витрат» та у рядку 3.1.11 додатку PI Декларації з податку на прибуток за 2025рік, що збільшило показник рядка 04 «Об’єкт оподаткування» Декларації за 2025 рік.

        ПрАТ звернулося з касаційною скаргою на постанову «» апеляційного адміністративного суду до Верховного Суду  у складі Касаційного адміністративного суду.

        Верховний Суд  у складі Касаційного адміністративного суду 10.03.2026 касаційну скаргу ПрАТ задовольнив. Постанову «» апеляційного адміністративного суду скасував.

       Рішення «» окружного адміністративного суду залишено в силі.

ПрАТ просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких  питань:

1. Як відобразити в обліку та податковій звітності рішення Касаційного суду, оскільки нарахування податковим органом даної пені визнано судом неправомірним, а сума є суттєвою, варіанти:

       а) сторно рах. 948 – зменшення витрат у складі «Інших витрат» у фінансовій звітності за I квартал 2026 року, відобразивши показник рядка 3.1.11 додатку PI Декларації з податку на прибуток за I квартал 2026 року зі знаком «-»;

       б) провести через Дт 311 Кт 719, але тоді відбудеться збільшення дохідної частини фінансової звітності та безпідставне збільшення об’єкту оподаткування через нарахований дохід в Декларації з податку на прибуток за I квартал 2026 року, а це викривлює показники звітності та не відповідає суті операції. Чи можна використати рядок 4.2.14 або рядок 4.2.23 додатка PI для недопущення безпідставного збільшення показника рядків 03 та 04 Декларації (об’єкт оподаткування)?

        с) відповідно до НП(с)БО 6 відобразити виправлення результату 2025 року через нарахування по Кт 44 «нерозподілений прибуток, збиток». Подати уточнюючу Декларацію з податку на прибуток за 2025 рік, зменшивши показник рядка 3.1.11 додатку PI до Декларації. Оскільки рішення Апеляційного суду відповідно до якого проведено облікові записи та сплата пені скасовано та податкове повідомлення-рішення в частині нарахування пені визнано неправомірним та скасованим за рішенням суду, тобто відсутні підстави для нарахування та сплати.

2) Коли ПрАТ має відобразити в обліку та звітності:

        а) по даті набрання чинності постанови Верховного Суду  у складі Касаційного адміністративного суду чи

б) по даті зарахування повернутих з бюджету коштів.

 

Щодо питань 1, 2

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу  об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.

Підпунктом 140.5.11 п. 140.5 ст. 140 Кодексу встановлено, що фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, відшкодування збитків, компенсації неодержаного доходу (упущеної вигоди), нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів, у тому числі у сфері зовнішньоекономічної діяльності, на користь осіб, які не є платниками податку (крім фізичних осіб, які є платниками податку на доходи фізичних осіб), та на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до п. 44 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, а також на суму штрафів, пені, нарахованих контролюючими органами та іншими органами державної влади за порушення вимог законодавства.

Таким чином, у податковому обліку на суму штрафних (фінансових) санкцій та пені, нарахованих контролюючими органами та визнаних у складі витрат відповідно до правил бухгалтерського обліку, платник податку на прибуток збільшує фінансовий результат до оподаткування.

Водночас Кодексом не визначено різниць для зменшення фінансового результату до оподаткування на суму штрафних (фінансових) санкцій та пені.

Для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (п. 44.1 ст. 44 Кодексу).

Стосовно відображення ПрАТ в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності пені, скасованої за рішенням суду, доцільно звернутись до Міністерства фінансів України, оскільки, регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності
(абзац перший частини другої ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року
№ 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами)).

У Податковій декларації з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 25.10.2015 № 897 (зі змінами) (далі – Декларація) суми штрафних санкцій, пені, нарахованих контролюючими органами за порушення вимог законодавства відображаються у рядку 3.1.11 додатка РІ до рядка 03 РІ Декларації відповідно до вимог
п.п. 140.5.11 п. 140.5 ст. 140 Кодексу.

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 Кодексу якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Згідно з п. 46.4 ст. 46 Кодексу якщо платник податків вважає, що форма податкової декларації, визначена центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, збільшує або зменшує його податкові зобов’язання, всупереч нормам Кодексу з такого податку, він має право зазначити цей факт у спеціально відведеному місці в податковій декларації.

У разі необхідності платник податків може подати разом з податковою декларацією доповнення до такої декларації, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід’ємною частиною податкової декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).