Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 08.04.2026 р. № 2071/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення щодо коригування фінансового результату до оподаткування на суму сторнованого доходу, від якого платник  відмовився внаслідок проведення акції, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

Згідно зі зверненням Товариство є небанківською фінансовою установою та складає фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності. Основним видом діяльності Товариства є надання фізичним особам споживчих кредитів на підставі ліцензії Національного банку України.

Товариство є платником податку на прибуток підприємств на загальних підставах.

Як повідомляється, відповідно до умов кредитного договору (далі – договір) Товариство надає позичальнику (далі – клієнт) грошові кошти у розмірі та на умовах, встановлених договором, а клієнт зобов’язується повернути кредит, сплатити проценти, комісію за надання кредиту та неустойку (штраф) у разі прострочення виконання зобов’язань. Умовами договору передбачено право Товариства запроваджувати програми лояльності, акційні пропозиції та інші стимулюючі заходи, спрямовані на заохочення належного виконання клієнтом своїх зобов’язань.

Товариством планується впровадження акції (далі – акція), відповідно до умов якої клієнту пропонується здійснити погашення заборгованості за договором у встановлений строк у сумі, що дорівнює заборгованості за «тілом кредиту» та частині нарахованих доходів. Після виконання зазначених умов Товариство здійснюватиме часткове прощення нарахованих процентів, комісій та штрафних санкцій відповідно до положень Цивільного кодексу України    (далі – ЦКУ). При цьому акція є управлінським інструментом підвищення ефективності управління дебіторською заборгованістю та спрямована на прискорення оборотності активів, покращення показників ліквідності та зниження витрат, пов’язаних із заходами щодо стягнення заборгованості. Зазначена акція розглядається як добровільна одностороння відмова Товариства від права вимоги частини нарахованого доходу. 

Враховуючи викладене вище, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких запитань:

1. Чи підлягає коригуванню фінансовий результат до оподаткування на суму сторнованого доходу, від якого Товариство відмовилося внаслідок проведення акції?

2. Чи підлягає коригуванню фінансовий результат до оподаткування у разі коригування (сторнування) резерву під очікувані кредитні збитки внаслідок проведення акції?

Щодо запитань 1 та 2

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, як встановлено в п. 1.1 ст. 1 Кодексу, регулюються нормами цього Кодексу.

Інші терміни, що застосовуються у Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами (п. 5.3 ст. 5 Кодексу).

Як встановлено ст. 605 ЦКУ, зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 Кодексу.

Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (абзац перший           п. 44.2 ст. 44 Кодексу).

Відповідно до абзацу першого п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.

Різниці, що виникають при формуванні резервів банків та небанківських фінансових установ встановлені п. 139.3 ст. 139 Кодексу.

Банки та небанківські фінансові установи, крім страхових компаній, недержавних пенсійних фондів, корпоративних інвестиційних фондів та адміністраторів недержавних пенсійних фондів, визнають для оподаткування резерв за активами згідно з вимогами міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням вимог підпунктів 139.3.2 – 139.3.4 п. 139.3 ст. 139 Кодексу (п.п. 139.3.1 п. 139.3 ст. 139 Кодексу).

Використання резерву у зв'язку із припиненням визнання активу згідно з вимогами міжнародних стандартів фінансової звітності не змінює фінансовий результат до оподаткування, крім випадків, визначених підпунктами 139.3.3 та 139.3.4 п. 139.3 ст. 139 Кодексу (п.п. 139.3.2 п. 139.3 ст. 139 Кодексу).

Відповідно до п.п. 139.3.3 п. 139.3 ст. 139 Кодексу фінансовий результат до оподаткування збільшується:

1) на суму використання резерву для списання (відшкодування) активу, який не відповідає ознакам, визначеним п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу;

2) на суму використання резерву у зв'язку із припиненням визнання активу при прощенні заборгованості фізичних осіб, які є пов'язаними з таким кредитором або перебувають з таким кредитором у трудових відносинах, або перебували з таким кредитором у трудових відносинах і період між датою припинення трудових відносин таких осіб та датою прощення їхньої заборгованості не перевищує три роки.

Сума використання резерву у зв'язку із припиненням визнання активу при прощенні кредитором заборгованості інших осіб, не визначених п.п. 2                    п.п. 139.3.3 п. 139.3 ст. 139 Кодексу, не змінює фінансовий результат до оподаткування.

Абзацом першим п.п. 140.5.10 п. 140.5 ст. 140 Кодексу встановлено, що фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) особам, що не є платниками податку (крім фізичних осіб, які є платниками податку на доходи фізичних осіб), платникам податку, які є пов’язаними особами (у разі якщо отримувачем фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) задекларовано від’ємне значення об'єкта оподаткування за податковий (звітний) рік, що передує року, в якому отримано таку безповоротну фінансову допомогу (безоплатно надані товари, роботи, послуги), за умови що така допомога була врахована у складі витрат при визначенні фінансового результату до оподаткування), та платникам податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до п. 44 підрозділу 4 розділу XX Кодексу, крім безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг), перерахованої неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг, для яких застосовується положення п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 Кодексу.

Отже, у разі прощення платником податку на прибуток, що є небанківською фінансовою установою, частини дебіторської заборгованості за наданими кредитами, та відповідного коригування (сторнування) за правилами міжнародних стандартів фінансової звітності нарахованих процентів, комісій та штрафних санкцій, на користь боржників – фізичних осіб, які є платниками податку на доходи фізичних осіб та не є особами, визначеними у п.п. 2                 п.п. 139.3.3 п. 139.3 ст. 139 Кодексу, різниці, встановлені п.п. 139.3.3 п. 139.3 ст. 139 та п.п. 140.5.10 п. 140.5 ст. 140 Кодексу, на суму такої прощеної заборгованості не виникають. Такі операції при визначенні фінансового результату до оподаткування та відповідно об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).