Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 09.04.2026 р. № 2081/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо можливості надання благодійною організацією послуг з підвищення кваліфікації педагогічних та науково-педагогічних працівників та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Згідно з інформацією, наведеною у зверненні, Благодійна організація планує взяти участь у пілотному проєкті Платформа «___», що реалізується Міністерством освіти і науки України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №800 «Про затвердження Положення про національну платформу професійного розвитку педагогічних працівників».

У рамках цього проєкту передбачається, що Благодійна організація буде надавати послуги з підвищення кваліфікації педагогічним та науково-педагогічним працівникам, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері освіти та забезпечення якості освіти.

Як зазначено в зверненні, кошти, отримані за надання таких освітніх послуг, планується використовувати виключно на статутну діяльність Благодійної організації та відповідно до вимог законодавства.

Благодійна організація просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступного питання:

        1. Чи  може Благодійна організація, яка має статус неприбуткової відповідно до п. 133.4 ст. 133 Кодексу, стати суб’єктом  підвищення кваліфікації педагогічних та науково-педагогічних працівників відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №800 (у межах Платформи «____») та при цьому не втратити статус неприбутковості за умови, що кошти, отримані від надання таких послуг, не розподіляються між засновниками, працівниками чи пов’язаними особами, а використовуються виключно для фінансування статутної діяльності організації?

       

        Пунктом 133.4 ст. 133 Кодексу встановлено, що не є платниками податку на прибуток підприємств неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом.

        Згідно з п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу, неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

        утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

        установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу;

        установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельні кооперативи;

        внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр).

       Доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (абзац перший п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу).

       Водночас, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану           не вважається порушенням вимог п. 133.4 ст. 133 Кодексу здійснення неприбутковою організацією передачі майна, надання послуг, благодійної допомоги, використання доходів (прибутків) для фінансування видатків,                      не пов’язаних з реалізацією мети та напрямів діяльності, передбачених її установчими документами, на цілі, що визначені п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу.

       Перелік підприємств, установ та організацій, які за умови їх відповідності вимогам п. 133.4 ст. 133 Кодексу можуть бути віднесені до неприбуткових організацій, які не є платниками податку на прибуток підприємств, встановлено           п.п. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 Кодексу.

       Відповідно до п.п. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 Кодексу, до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 Кодексу і не є платниками податку на прибуток підприємств, зокрема, можуть бути віднесені благодійні організації.

       Загальні засади благодійної діяльності в Україні визначаються Законом України від 05 липня 2012 року № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» (зі змінами) (далі – Закон № 5073).

       Цілі та сфери, види благодійної діяльності встановлено відповідно ст. 3 та ст. 5 Закону № 5073.

       Відповідно до ст. 16 Закону № 5073, використання активів (доходів) та правочини благодійних організацій не повинні суперечити актам законодавства та цілям благодійної діяльності.

       Розмір адміністративних витрат благодійної організації не може перевищувати 20 відсотків доходу цієї організації у поточному році.

       Благодійні організації мають право здійснювати господарську діяльність без мети одержання прибутку, що сприяє досягненню їх статутних цілей.

       Відповідно до п. 1 ст. 2 Закону України від 9 січня 2025 року № 4196-IX «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб» (зі змінами), господарська діяльність, що здійснюється з метою одержання прибутку, є підприємництвом. Під некомерційною господарською діяльністю розуміється господарська діяльність, що здійснюється без мети одержання прибутку.

        Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року № 800 затверджено Порядок підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників (далі – Порядок). 

        Цей Порядок визначає процедуру, види, форми, обсяг (тривалість), періодичність, умови підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників закладів освіти і установ, інших суб’єктів освітньої діяльності усіх форм власності та сфер управління, включаючи механізм оплати, умови і процедуру визнання результатів підвищення кваліфікації.

        Відповідно до п. 9 Порядку, суб’єктом підвищення кваліфікації є заклад освіти (його структурний підрозділ), наукова установа, інша юридична особа чи фізична особа - підприємець, що провадить освітню діяльність із підвищення кваліфікації педагогічних та/або науково-педагогічних працівників відповідно до цього Порядку.

        Інформація про суб’єктів підвищення кваліфікації (крім нерезидентів України), їх програми підвищення кваліфікації та видані документи вноситься ними до державної інформаційно-комунікаційної системи підтримки та забезпечення професійного розвитку педагогічних і науково-педагогічних працівників (далі - інформаційна система), положення про яку затверджує Міністерство освіти і науки України.

        Інформація про наявні у суб’єктів підвищення кваліфікації ліцензії на провадження освітньої діяльності у сфері післядипломної освіти (за видом освітньої діяльності - підвищення кваліфікації) та/або акредитовані освітні програми, а також видані ними документи протягом 15 робочих днів з дати їх видачі вноситься до інформаційної системи відповідними суб’єктами підвищення кваліфікації або шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиною державною електронною базою з питань освіти та інформаційною системою (у разі наявності технічної можливості).

        Згідно з п. 10 Порядку, програма підвищення кваліфікації затверджується суб’єктом підвищення кваліфікації та повинна містити інформацію про її розробника (розробників), найменування, мету, напрям, зміст, обсяг (тривалість), що встановлюється в годинах та/або в кредитах ЄКТС, форму (форми) підвищення кваліфікації, перелік компетентностей, що вдосконалюватимуться/набуватимуться (загальні, фахові тощо).

        Зауважуємо, що програма також може містити інформацію, зокрема, про вартість (у разі встановлення) або про безоплатний характер надання освітньої послуги.

        Відповідно до п. 32 Порядку, джерелами фінансування підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників є кошти державного, місцевих бюджетів, кошти фізичних та/або юридичних осіб, інші власні надходження закладу освіти та/або його засновника, інші джерела, не заборонені законодавством.

        У разі підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників за рахунок коштів державного або місцевого бюджету, інших коштів, затверджених у кошторисі закладу освіти на підвищення кваліфікації, укладення договору між керівником закладу освіти та суб’єктом підвищення кваліфікації із зазначенням джерела фінансування підвищення кваліфікації є обов’язковим.

        Згідно з п. 36 Порядку, факт підвищення кваліфікації педагогічного або науково-педагогічного працівника підтверджується актом про надання послуги з підвищення кваліфікації, який складається в установленому законодавством порядку, підписується керівником закладу освіти або уповноваженою ним особою та суб’єктом підвищення кваліфікації. Такий акт є підставою для оплати послуг суб’єкта підвищення кваліфікації згідно з укладеною угодою щодо підвищення кваліфікації.

        Тож всі конкретні та суттєві умови надання такою благодійною організацією послуг з підвищення кваліфікації педагогічних або науково-педагогічних працівників за визначених обставин (у межах Платформи «____») (зміст, вид, обставини виникнення, строк, оплата/безоплатність та інші) повинні бути відображені у відповідному договорі, з дотриманням вимог чинного законодавства та зазначеного Порядку.

        Зауважуємо, що відповідно до частини другої ст. 43 Закону України від 05.09.2017 року №2145-VIII «Про освіту» (зі змінами) освітня діяльність провадиться на підставі ліцензії, що видається органом ліцензування відповідно до законодавства. 

        Таким чином, враховуючи те, що благодійна організація у статусі неприбуткової організації може здійснювати господарську діяльність без мети одержання прибутку для досягнення своїх статутних цілей, то така благодійна організація може залучатись до підвищення кваліфікації педагогічних або науково-педагогічних працівників за визначених обставин згідно з Порядком, виключно за умови, що це передбачено установчими документами благодійної організації та така діяльність має некомерційний характер відповідно до положень Закону № 5073,          з дотриманням вимог, встановлених п. 133.4 ст. 133 Кодексу.

       У разі недотримання неприбутковою організацією вимог, встановлених                 п. 133.4 ст. 133 Кодексу (з урахуванням положень п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу), така неприбуткова організація підлягає виключенню з Реєстру та зобов’язана визначити податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств відповідно до підпунктів 133.4.3 та 133.4.4 п. 133.4 ст. 133 Кодексу.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).