X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 10.04.2026 р. № 2098/ІПК/99-00-04-01-03 ІПК

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариства щодо справляння екологічного податку за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення (далі – Екологічний податок) та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі − Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Товариство повідомило про випадки викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря в наслідок пожеж, що виникли в результаті враження БПЛА та інших дій агресора.

Враховуючи викладене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з такого питання:

«Чи є об’єктом оподаткування неорганізовані викиди забруднюючих речовин або сумішей таких речовин в атмосферне повітря в наслідок дії воєнного стану?».

Відповідно до підпункту 240.1.1 пункту 240.1 статті 240 Кодексу платниками Екологічного податку є суб’єкти господарювання, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються, зокрема, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.

Термін «стаціонарне джерело забруднення» визначено у підпункті 14.1.223 пункту 14.1 статті 14 Кодексу як підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об'єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу та/або скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти.

Оскільки пожежа, що виникла в результаті враження БПЛА та інших дій агресора, не відповідає визначенню терміну «стаціонарне джерело забруднення», то у суб’єктів господарювання, під час провадження діяльності яких сталася така пожежа, не виникає обов’язку із справляння Екологічного податку.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).