Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 10.04.2026 р. № 2114/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

 

Державна податкова служба України розглянула звернення                             щодо порядку формування податкового кредиту з ПДВ, виникнення податкового зобов’язання та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні Товариством було здійснено попередньо оплату за товар при цьому сума такої попередньої оплати була списана з банківського рахунку Товариства в один день, а зарахована на банківський рахунок Постачальника наступного дня. При отримані попередньої оплати Постачальник склав дві податкові накладні на отриману попередню оплату.  

Враховуючи вищезазначене Товариство просить надати роз’яснення на наступні питання:

1) за якою датою (09.02.2026 чи 10.02.2026) у Товариства виникає право на формування податкового кредиту за вище вказаною операцією?

2) за якою датою (09.02.2026 чи 10.02.2026) у Постачальника виникає  податкове зобов’язання, відповідно, обов’язок скласти податкові накладні?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами  ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Пунктом 44.1 статті 44 ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені в абзаці першому пункту 44.1 статті 44 ПКУ.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділами 2, 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V ПКУ.

Пунктом 187.1 статті 187 розділу V ПКУ встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

дата зарахування коштів від покупця / замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, – дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України № 996-XIV, незалежно від дати накладення електронного підпису.

Згідно з пунктами 201.1, 201.7 та 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Правила формування податкового кредиту встановлено статтею 198 розділу V ПКУ.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 розділу V ПКУ датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, – дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів/послуг, що  підлягають

постачанню, на електронний гаманець постачальника;
         дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.6 статті 198 розділу V ПКУ визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 розділу V ПКУ.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Щодо питань 1-2

Право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту виникає у Товариства на підставі податкових накладних, складених з дотриманням норм ПКУ та зареєстрованих в ЄРПН постачальником на Товариство на дату виникнення податкових зобов’язань, показники яких відповідають первинним (бухгалтерським) документам, складеними за фактом здійснення господарської операції.

У ситуації, описаній у зверненні (отримання попередньої оплати однією сумою), постачальник повинен скласти одну податкову накладну на дату зарахування коштів (попередньої оплати, отриманої від Товариства) на його банківський рахунок та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін. Така зареєстрована в ЄРПН податкова накладна є підставою для покупця включити суму ПДВ, зазначену у ній, до податкового кредиту (за умови дотримання інших правил формування податкового кредиту, визначених ПКУ).

При цьому суми ПДВ, зазначені в такій податковій накладній, можуть бути включені до податкового кредиту покупця:

у разі своєчасної реєстрації податкової накладної в ЄРПН — у тому податковому (звітному) періоді, у якому вона складена, або будь-якого наступного звітного періоду протягом 365 календарних днів з дати складання такої податкової накладної;

у разі несвоєчасної реєстрації податкової накладної в ЄРПН — у тому податковому (звітному) періоді, у якому вона зареєстрована в ЄРПН, або в будь-якому наступному звітному періоді, але не пізніше 365 календарних днів з дати складання такої податкової накладної.

Складені за операцією з отримання попередньої оплати однією сумою дві податкові накладні є такими, що складені з порушенням положень статті 201    розділу V ПКУ та не можуть бути  підставою для формування податкового кредиту.

При здійсненні платником податку операцій з постачання послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 ПКУ розташоване на митній території України, датою виникнення податкових зобов'язань з ПДВ згідно з пунктом 187.1 статті 187 розділу V ПКУ є дата зарахування коштів на банківський рахунок або дата належним чином оформленого первинного документу, що засвідчує факт постачання послуг, в залежності від того, яка з цих подій відбулася раніше.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).