Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 10.04.2026 р. № 2116/ІПК/99-00-21-03-03 ІПК

 

Державна податкова служба України відповідно до статті 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), керуючись підпунктом «в» підпункту 69.41.3 пункту 69.41 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу розглянула звернення Товариства щодо отримання індивідуальної податкової консультації та повідомляє наступне.

У зверненні Товариство зазначає, що здійснює господарську діяльність у сфері видобування декоративного та будівельного каменю.

При цьому, Товариство у своєму запиті повідомляє, що  у процесі господарської діяльності утворюються відпрацьовані оливи (нафтопродукти відпрацьовані), які були придбані для обслуговування транпортних засобів та класифікувались згідно з УКТ ЗЕД за кодами 2710 19 87 00, 2710 19 83 00. Частина таких відпрацьованих олив використовується Товариством для власних потреб, інша частина, яка є непридатною для подальшого використання за призначенням, переводиться у статус «Відходи» з класифікацією 13 02 08* - інші моторні, індустріальні та мастильні оливи. Товариство зазначає, що передбачається передача (продаж) відпрацьованих мастильних олив (класифікацією, як відходи за кодом 13 02 08*) від Товариства до іншого товариства з метою їх подальшої переробки та утилізації.

Товариство просить надати роз’яснення на питання:

1. Чи відносяться відпрацьовані оливи, що не придатні для використання за призначенням, та обліковуються Товариством, як «Відходи» (класифікація               13 02 08*) до підакцизних товарів у розумінні Податкового кодексу України?

          2. Чи має право Товариство, яке не зареєстроване платником акцизного податку, здійснювати продаж відпрацьованих олив (у статусі відходів) суб’єкту господарювання, який має ліцензію на право провадження господарської діяльності з управління небезпечними відходами?

3. Чи має право Товариство, яке не має ліцензії на поводження з небезпечними відходами, здійснювати продаж відпрацьованих мастильних олив (у статусі відходів), суб’єкту господарювання, який має ліцензію на право провадження господарської діяльності з управління небезпечними відходами?

 

Щодо питання 1

 

        Відповідно до Національного переліку відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2023 року № 1102 (із змінами) відходи інших моторних, індустріальних та мастильних олив класифікуються за кодом 13 02 08*.

Згідно з підпунктом 14.1.145 пункту 14.1 статті 14 Кодексу підакцизні товари (продукція) – товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які Кодексом встановлено ставки акцизного податку.

Підпунктом 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Кодексу встановлено перелік підакцизних товарів, що відповідають певним кодам товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД та їх описам згідно з УКТ ЗЕД, які є пальним.

Відповідно до підпункту 14.1.141¹ пункту 14.1 статті 14 Кодексу пальне – це нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Кодексу.

Відповідно до підпункту 213.1.1 пункту  213.1 статті 213 Кодексу об’єктом  оподаткування акцизним податком є операції з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції). При цьому, платник акцизного податку, відповідно до підпункту 212.1.1 пункту  212.1 статті 212 Кодексу є, зокрема, особа, яка виробляє підакцизні товари (продукцію) на митній території України.

Таким чином, визначальним щодо належності будь-яких товарів до підакцизних товарів, є визначення коду та опису зазначеного товару згідно з УКТ ЗЕД.

      Зазначаємо, якщо нафтопродукт, який підпадає під визначення «пальне» і класифікується за кодом та описом товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД, зазначеним у підпункті 215.3.4 пункті 215.3 статті 215 Кодексу (код має бути підтверджено відповідними документами), то у цьому випадку такий товар (продукція) належить до підакцизних  товарів.

        Щодо питань 2, 3

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня                   2019 року № 227 (далі – постанова № 227), ДПС є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою № 227 основними завданнями ДПС є реалізація державної податкової політики, здійснення в межах повноважень, передбачених законом, контролю за надходженням до бюджетів та державних цільових фондів податків, зборів, платежів, державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального, державної політики з адміністрування єдиного внеску, державної політики у сфері контролю за своєчасністю здійснення розрахунків в іноземній валюті в установлений законом строк, дотриманням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), проведення розрахункових операцій, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону.

Питання щодо поводження з відходами не належить до компетенції ДПС.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.