X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 13.04.2026 р. № 2125/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо формування податкового кредиту та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

У зверненні платником повідомлено про отримання від постачальника низку податкових накладних з датою складання вересень, листопад, грудень 2024 року та які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) після сплину 365 календарних днів з дати їх складання (лютий 2026 року).

Платник просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання: чи має право платник, у випадку описаному у звернені, включити суми податку на додану вартість (далі – ПДВ) до  податкового кредиту шляхом подання уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок  до податкової декларації з ПДВ за лютий 2026 року, або до податкової декларації з ПДВ за кожен період складання податкових накладних?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Пунктом 44.1 статті 44 розділу ІІ ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 розділу ІІ ПКУ.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V,              підрозділами 2 та 10 розділу XX ПКУ.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 розділу V ПКУ на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін. Терміни реєстрації в ЄРПН податкових накладних / розрахунків коригування встановлено пунктом 201.10 статті 201 розділу V ПКУ.

Правила формування податкового кредиту встановлено статтею 198 розділу V ПКУ.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 розділу V ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 розділу V ПКУ.

Податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної / розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні / розрахунки коригування до таких податкових накладних в ЄРПН, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Згідно з пунктом 50.1 статті 50 розділу ІІ ПКУ у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 розділу ІІ ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених статтею 50 розділу ІІ ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Платник податку суми ПДВ, відображені у податкових накладних, які були зареєстровані в ЄРПН та які не були включені до складу податкового кредиту протягом строку, визначеного пунктом 198.6 статті 198 розділу V ПКУ, може  включити до податкового кредиту шляхом подання уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок  (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Кодексу), за той звітний (податковий) період, у якому таку податкову накладну було складено (якщо податкова накладна була вчасно зареєстрована в ЄРПН) або зареєстровано в ЄРПН (якщо податкові накладні були зареєстровані з порушенням строків, визначених ПКУ для її реєстрації).

Водночас, якщо на дату реєстрації в ЄРПН постачальником відповідних податкових накладних терміни, встановлені пунктом 198.6 статті 198 розділу V ПКУ, минули, покупець втрачає право на формування податкового кредиту на підставі такої податкової накладної.

Згідно зі статтею 36 розділу І ПКУ платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність ПКУ здійснюваних ними операцій

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).