Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 13.04.2026 р. № 2132/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення       щодо оподаткування ПДВ операцій з отримання особою, яка не зареєстрована як платник ПДВ, послуг від нерезидента та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство перебуває на спрощеній системі оподаткування, зокрема, є платником єдиного податку 3 групи за ставкою 5 відсотків доходу, без реєстрації платником ПДВ, та планує отримувати послуги від нерезидента, який не має в Україні постійного представництва.

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1) чи повинно Товариство сплачувати ПДВ при отриманні від нерезидента послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

2) чи повинно Товариство подавати розрахунок податкових зобов’язань з ПДВ при отриманні від нерезидента послуг, місцем постачання яких є митна територія України?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктом «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).

Пунктами 186.2 – 186.4 статті 186 розділу V ПКУ визначено категорії послуг, місце постачання яких визначається по місцю реєстрації постачальника або отримувача відповідних послуг або по місцю фактичного надання відповідних послуг.

Місцем постачання послуг, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2, 186.3 і 186.3¹ статті 186 розділу V ПКУ, є місце реєстрації постачальника (пункт 186.4 статті 186 розділу V ПКУ).

Отже, порядок оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг безпосередньо залежить від місця постачання таких послуг.

Датою виникнення податкових зобов'язань за операціями з постачання нерезидентами суб’єктам господарювання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, є дата списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг в оплату послуг або дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг нерезидентом, залежно від того, яка з подій відбулася раніше (пункт 187.8 статті 187 розділу V ПКУ).

Особливості оподаткування ПДВ послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, визначено у статях 180 і 208 розділу V ПКУ.

Згідно з пунктом 180.2 статті 180 розділу V ПКУ особою, відповідальною за нарахування та сплату податку до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг, крім випадків, встановлених статтею 208¹ розділу V ПКУ.

Відповідно до пунктів 208.2 – 208.4 статті 208 розділу V ПКУ отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує податок за основною ставкою податку або за ставкою 7 відсотків для послуг, визначених абзацами четвертим – шостим підпункту «в» пункту 193.1 статті 193 розділу V ПКУ, на базу оподаткування, визначену згідно з пунктом 190.2 статті 190 розділу V ПКУ, якою є договірна (контрактна) вартість таких  послуг з            урахуванням  податків  та  зборів, за винятком ПДВ, що включаються до ціни постачання відповідно до законодавства.

Згідно з пунктом 208.4 статті 208 розділу V ПКУ якщо отримувача послуг не зареєстровано як платника податку, то податкова накладна не складається. Форма розрахунку податкових зобов’язань такого отримувача послуг затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно з пунктом 208.5 статті 208 розділу V ПКУ отримувач послуг прирівнюється до платника податку для цілей застосування правил розділу V ПКУ щодо сплати податку, стягнення податкового боргу та притягнення до відповідальності за правопорушення у сфері оподаткування.

Форму та порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України                      від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за  № 159/28289 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 21).

Пунктом 5 розділу І Порядку № 21 визначено, що отримувачі послуг, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники ПДВ, на митній території України, які відповідно до пункту 180.2 статті 180 розділу V ПКУ є відповідальними за нарахування та сплату податку до бюджету і не зареєстровані як платники ПДВ, подають розрахунок податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник ПДВ, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податків, на митній території України (далі – Розрахунок податкових зобов'язань).

Щодо питань 1 – 2

Враховуючи викладене, отримувач послуг від нерезидента, місце постачання яких розташоване на митній території України, є податковим агентом такого нерезидента та, зокрема відповідальною особою у частині нарахування та сплати податку до бюджету за такою операцією.

При цьому, нормами статтей 180 та 208 розділу V ПКУ не передбачено виключень в частині обов’язку нарахування та сплати ПДВ у разі постачання нерезидентом послуг, місцем постачання яких є митна територія України, якщо отримувачем таких послуг є особа, яка перебуває на спрощеній системі оподаткування зі сплатою єдиного податку за ставкою 5 відсотків, без реєстрації платником ПДВ.

Таким чином, у разі, якщо послуги, які Товариство планує отримувати від нерезидента, відносяться до категорії послуг, місцем постачання яких згідно зі статтею 186 розділу V ПКУ вважається митна територія України, то для цілей оподаткування ПДВ операція з постачання таких послуг нерезидентом буде об’єктом оподаткування ПДВ. 

У цьому випадку Товариство, яке не зареєстроване як платник ПДВ,  виступаючи у якості податкового агента такого нерезидента, буде зобов’язане визначити податкові зобов’язання з ПДВ, а також скласти Розрахунок податкових зобов'язань за відповідний звітний (податковий) період та подати його до контролюючого органу, в якому перебуває на податковому обліку.

Разом з цим ДПС інформує, що наразі відсутня усталена правова позиція Верховного суду з вказаного питання. Слід зазначити, що Верховний суд залишає за собою право відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного суду (стаття 346 Кодексу адміністративного судочинства України).

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 роздiлу II ПКУ).