Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 13.04.2026 р. № 2137/ІПК/99-00-09-04-03 ІПК

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду              звернення товариства з обмеженою відповідальністю (далі – Товариство) на отримання індивідуальної податкової консультації щодо практичного застосування окремих норм законодавства стосовно зберігання пального, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні Товариство зазначає, що використовує електрогенераторну установку для забезпечення безперервної роботи об’єктів підприємства. З метою її експлуатації Товариство здійснює зберігання дизельного пального в обсязі до 2 000 літрів на кожному окремому об’єкті, виключно для власних потреб, без реалізації або передачі пального третім особам.

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. Чи підлягає ліцензуванню відповідно до Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового,  спиртових  дистилятів,  біоетанолу,  алкогольних  напоїв,  тютюнових

виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817) зберігання дизельного пального в обсязі до 2 000 літрів на об’єкті виключно для заправлення електрогенераторної установки у період дії воєнного стану?

2. Чи виникає у Товариства обов’язок отримання будь-яких дозвільних документів або проходження інших адміністративних процедур у разі такого зберігання пального?
3. Чи виникають у підприємства податкові зобов’язання, обов’язок реєстрації акцизного складу або інші податкові наслідки у разі зберігання дизельного пального виключно для власних потреб у зазначених обсягах?

Щодо питань 1, 2

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України, оптової і роздрібної торгівлі, зокрема, пальним, а також посилення боротьби з їх незаконним виробництвом та обігом на території України визначає № 3817.

Згідно з п. 32 частини першої ст. 1 Закону № 3817 зберігання пального – надання послуг та/або діяльність, пов'язана із здійсненням операцій приймання, навантаження, розвантаження, розміщення та/або видавання пального (власного чи отриманого від інших осіб).

Відповідно до частини першої ст. 28 Закону № 3817 зберігання пального здійснюється суб'єктами господарювання за наявності ліцензії на право зберігання пального або на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки.

Пунктом 24 розділу XIII «Перехідні положення» Закону № 3817 встановлено тимчасові, на період дії воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та протягом 30 днів з дня його припинення або скасування, норми щодо порядку зберігання пального, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки, а саме:

1)  суб'єкт господарювання має право зберігати пальне, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі до 2000 літрів на кожному об'єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, без отримання дозвільних документів (документів дозвільного характеру, ліцензії на право зберігання пального, результатів надання інших адміністративних послуг);

2) зберігання пального,  яке  споживається для  заправлення    електрогенераторної установки в обсязі понад 2000 літрів на кожному об'єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, здійснюється суб'єктом господарювання на підставі декларації про провадження господарської діяльності із зберігання пального (далі - Декларація), яка безоплатно подається до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Декларація складається у довільній формі та подається в паперовій або електронній формі у порядку, встановленому статтею 42 Податкового кодексу України.

Право на зберігання пального, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі понад 2000 літрів на кожному об'єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, набувається з моменту подання декларації до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Отже, якщо Товариство у період дії воєнного стану та протягом 30 днів з дня його припинення або скасування зберігатиме пальне, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі до 2000 літрів, на кожному об’єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, обов’язок щодо отримання ліцензії на право зберігання пального не виникатиме.

У разі зберігання у період дії воєнного стану та протягом 30 днів з дня його припинення або скасування пального для заправлення електрогенераторної установки в обсязі понад 2000 літрів на кожному об'єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, у суб’єкта господарювання виникатиме обов’язок подання декларації про провадження господарської діяльності зі зберігання пального без отримання документів дозвільного характеру (ліцензій).

У разі якщо у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого          2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого             2022 року № 2102-IX, та протягом 30 днів з дня його припинення або скасування контролюючим органом буде виявлено факти зберігання суб’єктом господарювання пального в обсягах понад 2000 літрів без отримання ліцензії на право зберігання пального та за відсутності належним чином поданої декларації, до такого суб’єкта господарювання застосовується відповідальність за зберігання пального без ліцензії на право зберігання пального, передбачена статтею 73 цього Закону.

Відповідно до п. 36 частини другої ст. 73 Закону № 3817 у разі зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки без наявності ліцензії на право зберігання пального до суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу в таких розмірах:

за перше порушення - 4 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року;

за друге порушення - 8 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року;

за третє та наступні порушення - 85 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

Щодо обов’язку отримання документів дозвільного характеру або проходження інших адміністративних процедур у разі зберігання пального

Індивідуальна податкова консультація – роз’яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій (п. п. 14.1.172 ¹. п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Тому пропонуємо конкретизувати отримання роз’яснення щодо практичного використання яких саме окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, потребує Товариство.

Щодо питання 3

Відповідно до п. п. 14.1.6 п.14.1 ст.14 Кодексу, акцизний склад - це приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Згідно з п. п. б п. п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу не є акцизним складом, зокрема:

б) приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб'єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

Критерій, визначений цим підпунктом, щодо загальної місткості ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не застосовується до ємностей суб'єктів господарювання, які є розпорядниками хоча б одного акцизного складу;

г) паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або обладнанні чи пристрої;

ґ) приміщення або територія, у тому числі платника податку, де зберігається або реалізується виключно пальне у споживчій тарі ємністю до 5 літрів включно, отримане від виробника або особи, яка здійснила його розлив у таку тару.

Разом з тим, згідно з п. 47 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року                      № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого                       2022 року № 2102-IX, та протягом 30 днів з дня його припинення або скасування, а для випадків, передбачених абзацом третім цього пункту щодо зберігання пального у ємностях загальною місткістю від 2000 літрів до 5000 літрів, – до визначеної дати припинення можливості бойових дій або дати завершення бойових дій, на доповнення до критеріїв, визначених підпунктом 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 ПКУ, не є акцизним складом:

приміщення або територія, у тому числі платника акцизного податку з реалізації пального, у кожному (на кожній) з яких загальна місткість розташованих ємностей для зберігання пального, що використовується виключно для заправлення електрогенераторних установок, не перевищує                2000 літрів;

приміщення або територія, у тому числі платника акцизного податку з реалізації пального (за винятком платників, які здійснюють діяльність з виробництва, оптової та роздрібної торгівлі пальним, його зберігання (крім зберігання виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки), які розташовані/знаходяться на територіях можливих бойових дій (для яких не визначена дата припинення можливості бойових дій), територіях активних бойових дій (для яких не визначена дата завершення бойових дій), включених до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, у кожному (на кожній) з яких загальна місткість розташованих ємностей для зберігання пального, що використовується виключно для заправлення електрогенераторних установок, не перевищує 5000 літрів. Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку;

приміщення або територія, у тому числі платника акцизного податку з реалізації пального, у кожному (на кожній) з яких виконуються умови, визначені абзацами другим і третім цього пункту, та одночасно зберігається або реалізується пальне у споживчій тарі ємністю до 5 літрів включно, отримане від виробника або особи, яка здійснила розлив пального у таку тару.

Положення абзаців другого і третього цього пункту застосовуються за умови:

забезпечення суб’єктом господарювання використання зазначених обсягів пального виключно для заправлення електрогенераторних установок та ведення окремого обліку пального, яке отримано та використано для їх заправлення;

здійснення розрахунків за придбане для таких потреб пальне виключно у безготівковій формі.

За умови дотримання вимог, визначених цим пунктом, отримане для заправлення електрогенераторних установок пальне не враховується при застосуванні визначеного підпунктом 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 ПКУ критерію щодо неперевищення 1000 кубічних метрів обсягів отримання пального таким суб’єктом господарювання протягом календарного року.

Відповідно до підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Кодексу реалізація пального або спирту етилового для цілей розділу VI цього Кодексу - будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального або спирту етилового з переходом права власності на таке пальне або спирт етиловий чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу / акцизного складу пересувного: до акцизного складу; до акцизного складу пересувного; для власного споживання чи промислової переробки; будь-яким іншим особам.

Не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України:

у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками;

при використанні пального суб’єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу/акцизного складу пересувного, що передано (відпущено, відвантажено) платником акцизного податку таким суб’єктам господарювання виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки.

Платником акцизного податку є, зокрема, особа (у тому числі юридична особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи), постійне представництво, які реалізують пальне або спирт етиловий (п. п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу).

Згідно із підпунктом 212.3.4 пункту 212.3 статті 212 Кодексу особи, які здійснюватимуть реалізацію пального або спирту етилового, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, постійних представництв, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового.

Отже, якщо Товариство здійснює зберігання пального виключно для потреб власного споживання і не здійснює операції, які є операціями з реалізації пального в розумінні п. п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, а приміщення або територія, на яких знаходиться пальне, не є акцизним складом у розумінні                  п. п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу з урахуванням вимог п. 47  підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, відповідно таке Товариство не є розпорядником акцизного складу, не є платником акцизного податку з реалізації пального і у нього відсутній обов’язок щодо реєстрації акцизного складу.

Щодо інших податкових наслідків зберігання пального для заправлення електрогенераторних установок в обсязі до 2000 літрів, в межах компетенції повідомляємо.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Згідно з підпунктами «а» – «г» пункту 185.1 статті 185 розділу V Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є:

операції платників ПДВ з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V Кодексу розташоване на митній території України;

ввезення товарів на митну територію України;

вивезення товарів за межі митної території України.

Таким чином, зберігання пального суб’єктом господарювання для власних потреб, без реалізації або передачі іншим особам, не підпадає під об’єкт оподаткування ПДВ, отже податкові наслідки з ПДВ у цьому випадку відсутні.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).