Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 14.04.2026 р. № 2143/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

 

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення (…) щодо практичного застосування норм чинного законодавства і в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків зазначив, що є фізичною особою -громадянкою України, податковим резидентом України (далі – «Дружина») перебуває у зареєстрованому шлюбі з фізичною особою – громадянином України, який є податковим резидентом Князівства Монако (далі – «Чоловік»).

Подружжя планує розірвання шлюбу. До моменту розірвання шлюбу сторони мають намір здійснити поділ майна, набутого під час шлюбу, шляхом укладення відповідних договорів відповідно до вимог Сімейного кодексу України (далі – СКУ).

Наслідками укладення зазначених договорів можуть бути:

1) Поділ в натурі спільного сумісного майна подружжя, зокрема, передача Дружині майна, яке раніше було зареєстровано як об’єкт права власності Чоловіка, або навпаки, а також передача Дружині від Чоловіка частини спільних коштів подружжя, зокрема тих, які до моменту укладення договорів перебували на банківських рахунках Чоловіка

та/або

2) Здійснення Чоловіком на користь Дружини грошових виплат, визначених сторонами як аліментні зобов’язання.

Платник податку просить надати індивідуальну податкову консультацію
та підтвердити розуміння, що:

1. Передача Дружині майна або грошових коштів в процесі поділу спільного сумісного майна подружжя, яка здійснюється на підставі договору відповідно до положень СКУ, не призводить до виникнення у Дружини оподаткованого доходу для цілей оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.

2. Аліментні виплати від Чоловіка на користь Дружини відповідно до рішення суду або добровільної угоди сторін, не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу для цілей оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором, незалежно від податкового резидентства платника таких аліментів.

3. Той факт, що Чоловік є податковим резидентом Князівства Монако,
не впливає на звільнення від оподаткування операцій з поділу спільного сумісного майна подружжя та/або аліментних виплат на користь Дружини, оскільки такі операції прямо зазначені в Кодексі як такі, що не створюють
доходу для платника податків (п. 165.1. ст. 165 Кодексу), тож доходи з іноземним джерелом в такій ситуації також не можуть виникнути.

Згідно з частиною другою ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Пунктом 19¹.1 ст. 19¹ Кодексу передбачено, що контролюючі органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів установлених цим Кодексом, а також надають індивідуальні податкові консультації з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Кодексом (п. 1.1 ст. 1 Кодексу).

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексом, відповідно до п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платником податку є фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження
в Україні, так і іноземні доходи.

Відповідно до п. 163.1 ст. 163 Кодексу об’єктом оподаткування резидента
є, зокрема:

загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (п.п. 163.1.1 п. 163.1
ст. 163 Кодексу);

іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України (п.п. 163.1.3 п. 163.1 ст. 163 Кодексу).

Статтею 165 Кодексу визначено перелік доходів, які не включаються
до розрахунку загального (місячного) річного оподатковуваного доходу платника податків, зокрема:

кошти або вартість майна (нематеріальних активів), які надходять платнику податку за рішенням суду в результаті поділу спільної сумісної власності подружжя у зв’язку з розірванням шлюбу чи визнанням його недійсним або
за добровільним рішенням сторін з урахуванням норм СКУ (п.п. 165.1.13 п. 165.1 ст. 165 Кодексу);

аліменти, що виплачуються платнику податку згідно з рішенням суду або
за добровільним рішенням сторін у сумах, визначених згідно із СКУ, у тому числі аліменти, що виплачуються нерезидентом (п.п. 165.1.14 п. 165.1 ст. 165 Кодексу).

Підпунктом 1.7 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу передбачено, що звільняються від оподаткування військовим збором доходи, які згідно з розділом IV Кодексу та підрозділом 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у п.п. 165.1.36 п. 165.1 ст. 165, п.п. 3 і 4
п. 170.13¹ ст. 170 Кодексу та п. 14 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Особливості оподаткування іноземних доходів передбачено п. 170.11 ст. 170 Кодексу, відповідно до п.п. 170.11.1 якого у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача,
який зобов’язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується
за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 Кодексу, крім випадків, зазначений цим підпунктом.

Згідно з п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у п.п. 167.2 – 167.5 ст. 167 Кодексу).

Також зазначені доходи є об’єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Ставка військового збору для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, становить
5 відсотків об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16¹
підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету визначено ст. 168 Кодексу та п.п. 1.4 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів (п. 164.4 ст. 164 Кодексу).

Так, відповідно до п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 Кодексу платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок і військовий збір з таких доходів.

При цьому особою, яка не є податковим агентом, вважається нерезидент або фізична особа, яка не має статусу суб’єкта підприємницької діяльності або
не є особою, яка перебуває на обліку у контролюючих органах як особа,
що провадить незалежну професійну діяльність (п.п. 168.2.2 п. 168.2 ст. 168 Кодексу).

Порядок подання річної декларації про майновий стан і доходи (податкової декларації) та строки сплати податків передбачено ст. 179 Кодексу, згідно з
п. 179.1 якої платник податку зобов’язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи(податкову декларацію) (далі – Декларація) відповідно до Кодексу.

Форма Декларації та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Інструкція), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859, зі змінами. При цьому додатки є складовою частиною податкової декларації. Додатки заповнюються та подаються виключно за наявності доходів (витрат), розрахунок яких міститься
у цих додатках (п. 2 розділу II Інструкції).

Декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платника податку на доходи фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб, – до 01 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV Кодексу (п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Кодексу).

Фізична особа зобов’язана самостійно до 01 серпня року, що настає
за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації (п. 179.7 ст. 179 Кодексу).

Щодо оподаткування аліментів

Якщо фізична особа – резидент України отримує доходи у вигляді аліментів, що виплачуються платнику податку згідно з рішенням суду або за добровільним рішенням сторін у сумах, визначених згідно із СКУ, у тому числі аліменти,
що виплачуються нерезидентом, то такі доходи не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків, а отже
не оподатковуються податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.

Щодо оподаткування коштів, які зберігалися на банківських рахунках Чоловіка

У разі якщо фізичною особою – резидентом України отримуються від фізичної особи – резидента України доходи у вигляді коштів, які зберігалися
на банківських рахунках Чоловіка за рішенням суду в результаті поділу спільної сумісної власності подружжя, у зв’язку з розірванням шлюбу або
за добровільним рішенням сторін, з урахуванням норм СКУ та положень
п.п. 165.1.13 п. 165.1 ст. 165 Кодексу та п.п. 1.7 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, то такі доходи не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків, а отже
не оподатковуються податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.

Разом з тим, у разі якщо фізичною особою – резидентом України отримується зазначений дохід від фізичної особи – нерезидента України,
то такий дохід включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податків як іноземний дохід та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах.

При цьому фізична особа зобов’язана подати Декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок (військовий збір) з таких доходів.

Водночас зауважуємо, будь-які висновки щодо оподаткування доходів фізичних осіб, можуть надаватися за результатами перевірки умов, суттєвих обставин здійснення відповідних операцій та всіх первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались, шлюбний договір або інший договір, укладений між подружжям тощо.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.