Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 14.04.2026 р. № 2146/ІПК/99-00-07-03-01 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення фізичної особи – підприємця (далі – Підприємець) від  № (вх. ДПС № від) на отримання індивідуальної податкової консультації, керуючись положеннями статті 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє таке.

Відповідно до змісту звернення Підприємець здійснює діяльність у сфері послуг. Розрахунки за надані послуги Підприємець проводить виключно в безготівковій формі за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

Враховуючи викладене вище, Підприємець просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань (в контексті звернення):

1. Чи підтверджує ДПС, що надходження коштів на Підприємця розрахунковий рахунок ІВАN з технічних/транзитних рахунків банківських та небанківських установ (зокрема, але не виключно:2600, 2620, 2654, 2902, 2909, 2920, 2924, 6732, 6740) за наданні послуги є безготівковою операцією, яка не потребує застосування РРО / ПРРО?

2. Чи зобов’язаний Підприємець застосовувати РРО / ПРРО, якщо клієнт самостійно ініціює платіж готівкою через термінал (ПТКС) небанківської фінансової установи, а Підприємець отримує ці кошти від фінансової установи у безготівковій формі на свій рахунок IBAN?

3. Чи звільняється Підприємець від обов’язку застосування РРО / ПРРО при отриманні оплати за послуги, якщо такі розрахунки здійсненні за допомогою сервісів переказу коштів (у т. ч. через транзитні рахунки типу 2924, 2654, 6732, 6740), за умови, що послуги надаються дистанційно?

4. Чи покладається на Підприємця обов’язок застосовувати РРО / ПРРО у разі, якщо банківська установа самостійно обирає транзитний рахунок для перерахування коштів на Підприємця рахунок IBAN, на якій Підприємець, як отримувач, не має технічного спливу?

 

Перед наданням відповіді на поставлені податковому органу питання звертаємо увагу, що вказання у зверненні про «надходження коштів на Підприємця розрахунковий рахунок IBAN» є некоректним, оскільки Підприємець в розумінні Закону України «Про платіжні послуги» може мати лише поточні (відкриті у банках) та платіжні рахунки (відкриті у небанківських надавачів платіжних послуг).

При цьому відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України структура номера як банківського так і платіжного рахунку користувача формуються відповідно до положень Національного стандарту України «Фінансові операції. Правила формування міжнародного номера банківського рахунку (IBAN) в Україні (IBAN Registry:2009, NEQ) ДСТУ-Н 7167:2010», затверджені наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11 жовтня 2010 року № 454.

Отже, не зважаючи на той факт, що структура номера банківського (поточного) та платіжного рахунку користувача формується за стандартом IBAN, на відміну від поточних рахунків, які обслуговуються виключно банками, платіжні рахунки обслуговуються небанківськими надавачами платіжних послуг.

Таким чином, єдиною нормою в наведених у зверненні обставинах, яка дозволяє не застосовувати реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО / ПРРО), є пункт 14 статті 9 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265).

При цьому наголошуємо, що ДПС не уповноважена підтверджувати або спростовувати розуміння податкового та іншого законодавства суб’єкта господарювання (далі – СГ) та/або організовувати його господарську діяльність, а є лише контролюючим органом, який здійснює контроль за дотриманням СГ вимог податкового та іншого законодавства, а також надає йому роз’яснення з практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, щодо застосування яких у СГ виникли питання.

Оскільки, поставлені податковому органу запитання 1-4 за своєю суттю є подібними та стосуються права не застосовувати реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО / ПРРО) встановлене пунктом 14 статтею 9 Закону № 265, тому відповідь на них надається одночасно.

Правові засади застосування РРО / ПРРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені в Законі № 265 та нормативно-правових актах, прийнятих на його виконання.

Звертаємо увагу, що дія Закону № 265 поширюється на усіх СГ, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) СГ, які здійснюють розрахунки у готівковій та/або безготівковій формі у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а порядок проведення таких розрахунків встановлено в розділі ІІ Закону № 265.

Зокрема, у статті 3 Закону № 265 встановлено обов’язок СГ проводити розрахунки як у готівковій, так і в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо), на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО / ПРРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів.

Обов’язок застосування РРО / ПРРО залежить не від форми розрахунків, а виникає виключно за наявності обставин, що супроводжують господарські операції СГ, які чітко визначені у законодавстві, у тому числі у нормах його прямої дії, які встановлюють винятки із загальних правил.

До таких винятків належить, зокрема, встановлене у пункті 14 статті 9 Закону № 265 право не застосовувати РРО / ПРРО при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

Враховуючи викладене вище, та як відповідь на питання 1–4, повідомляємо, що в описаних у зверненні способах розрахунків Підприємець може скористатися правом не застосовувати РРО / ПРРО, надане пунктом 14 статті 9 Закону № 265, за умови проведення розрахунків за надані послуги виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

При цьому таке право не застосовувати РРО / ПРРО втрачається у випадку проведення розрахунків за послуги у спосіб відмінний від зазначеного в пункті 14 статті 9 Закону № 265.

В контексті звернення додатково повідомляємо, що визначальним для застосування пункту 14 статті 9 Закону № 265 є саме проведення розрахунків за наданні послуги за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування або сервісів переказу коштів, а не будь які інші обставини наведенні у зверненні.

Також слід зазначити, що ідентифікація джерел надходження коштів належить виключно до компетенції самого Підприємця.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер, діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.