Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 14.04.2026 р. № 2156/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернень ДП «» (далі – ДП) щодо  особливостей оподаткування податком на прибуток державного підприємства, що реорганізується шляхом перетворення у товариство з обмеженою відповідальністю (далі – ТОВ) та сплати частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у звернені, ДП є платником податку на прибуток на загальних підставах. ДП є державним комерційним підприємством, яке засноване на державній власності та належить до сфери управління Державної судової адміністрації України (далі – Уповноважений орган управління).

Наказом Уповноваженого органу управління від 26.02.2026 № «» «Про перетворення державного підприємства «» у відповідності до норм статей 105,107 та 108 Цивільного кодексу України, Закону України «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб» на виконання п. 97 Політики державної власності, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2024 № 1369 «Деякі питання Політики державної власності», Плану заходів з перетворення державних унітарних підприємств, які перебувають у сфері управління Державної судової адміністрації України у товариства відповідно до вимог Порядку перетворення державного підприємства в акціонерне товариство, товариство з обмеженою відповідальністю, 100 відсотків акцій (часток) якого належать державі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2025 № 1104, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 28.10.2025 № 412, з урахуванням листа Міністерства економіки України від «» № «», припинено державне підприємство «» в результаті реорганізації шляхом перетворення в ТОВ «», 100 відсотків часток у статутному капіталі якого належать державі.

За останній річний звітний період 2025 року річний дохід ДП, визначений за правилами бухгалтерського обліку за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) – не перевищив 40 млн. гривень.

Фінансову звітність за звітний період, що завершився 31 грудня 2025 року, підприємством підготовлено відповідно до національних загально прийнятих принципів бухгалтерського обліку та надано разом з Податковою декларацією з податку на прибуток підприємств за 2025 рік.

ДП просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1. Чи є достатнім для ДП, яке припинено в результаті реорганізації шляхом перетворення в ТОВ, подання заяви в довільній формі до податкового органу у першому кварталі 2026 року про зміну звітного базового періоду декларування (враховуючи, що за 2025 рік дохід склав менше 40,0 млн. грн) з квартального на річний та подання Податкової декларації з податку на прибуток підприємств не щоквартально, а один раз за підсумками року?

2. Чи є достатнім для ДП, яке припинено в результаті реорганізації шляхом перетворення в ТОВ, подання заяви в довільній формі, надісланої як додаток до  податкового органу у першому кварталі 2026 року про зміну звітного базового періоду декларування (враховуючи, що за 2025 рік дохід склав менше 40,0 млн.грн) з квартального на річний та подання Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку не щоквартально, а один раз за підсумками року?

3. Чи є достатнім для ДП запису державного реєстратора від 02.03.2026, внесеного до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань для зміни звітного базового періоду декларування (у т.ч. враховуючи, що за 2025 рік дохід склав менше                 40,0 млн. грн) з квартального на річний та подання Податкової декларації з податку на прибуток підприємств не щоквартально, а один раз за підсумками року?

4. Чи є достатнім для ДП запису державного реєстратора від 02.03.2026, внесеного до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, для зміни звітного базового періоду декларування (у т.ч. враховуючи, що за 2025 рік дохід склав менше                 40,0 млн. грн) з квартального на річний та подання Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку не щоквартально, а один раз за підсумками року?

5. Чи має ДП не нараховувати та не сплачувати авансові внески з податку на прибуток за перший квартал 2026 року, враховуючи те, що за 2025 рік було сплачено податок на прибуток та те, що у першому кварталі 2026 року ДП перебувало у стадії реорганізації та отримало збиток, визначений за правилами бухгалтерського обліку?

6. Чи має ДП не нараховувати та не сплачувати авансові внески з дивідендів за перший квартал 2026 року, враховуючи те, що за 2025 рік було сплачено дивіденди на державну частку та те, що у першому кварталі 2026 року ДП перебувало у стадії реорганізації та отримало збиток, визначений за правилами бухгалтерського обліку?

7. Чи потрібно подавати форму 8-ОПП (додаток № 14 «Заява про ліквідацію або реорганізацію платника податків» до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588) при перетворенні ДП в ТОВ разом з планом реорганізації з метою отримання відомості про узгодження реорганізації юридичної особи за формою 31-ОПП, якщо при перетворенні податковий номер та код ЄДРПОУ не змінюються, та ТОВ буде правонаступником майна, прав та обов’язків ДП?

 

Щодо питань 1, 3

Відповідно до частини першої ст. 104 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов’язки переходять до правонаступників.

Порядок припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення визначений ст. 107 ЦКУ.

Відповідно до частини першої та другої ст. 108 ЦКУ перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми.

У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення (частина п’ята ст. 104 ЦКУ).

Згідно з частиною першою ст. 106 ЦКУ злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади.

Частинами другою та третьою ст. 107 ЦКУ встановлено, що після закінчення строку для пред’явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов’язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами.

Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини шостої ст. 4 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» у разі перетворення юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичної особи, що припиняється у результаті перетворення, та державна реєстрація новоутвореної юридичної особи. Перетворення вважається завершеним з дати державної реєстрації новоутвореної юридичної особи.

До моменту затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає податковим органам, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період (частина сьома ст. 111 ЦКУ).

Отже, реорганізація шляхом перетворення передбачає припинення однієї юридичної особи та створення нової.

Згідно з п. 137.4 ст. 137 Кодексу податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5 ст. 137 Кодексу, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду.

Якщо платник податку ліквідується (у тому числі до закінчення першого податкового (звітного) періоду), останнім податковим (звітним) періодом вважається період, на який припадає дата ліквідації (п.п. 137.4.3 п. 137.4 ст. 137 Кодексу).

Отже, платник податку на прибуток підприємств, який прийняв рішення про реорганізацію шляхом перетворення та припиняється подає останню Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств, затверджену наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (зі змінами) (далі – Декларація) до дати перетворення.

У полі 10 «Особливі відмітки» Декларації платник податку, який подає останню Декларацію, проставляє позначку «платника податку, що подає декларацію за останній податковий (звітний) рік у періоді, на який припадає дата його ліквідації».

Разом з Декларацією платник податку подає фінансову звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), яка є додатком до Декларації та її невід’ємною частиною (п. 46.2 ст. 46 Кодексу).

Відповідно до норм п.п. «а», «в» п. 137.5 ст. 137 Кодексу річний податковий (звітний) період встановлюється для таких платників податку:

платників податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році;

платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний період, не перевищує 40 мільйонів гривень. При цьому до річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Перший податковий (звітний) період розпочинається з дати, на яку припадає початок такого обліку, і закінчується останнім календарним днем такого податкового (звітного) періоду (п.п. 137.4.2 п. 137.4 ст. 137 Кодексу).

Згідно п.п. 49.18.3, п.п. 49.18.6 ст. 49 Кодексу податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом 49.18.4 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

календарному року для платників податку на прибуток (у тому числі платників частини чистого прибутку (доходу)), для податкової декларації (у тому числі розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку), яка розраховується наростаючим підсумком за рік, - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Отже для новоствореного підприємства  першим звітним (податковим) періодом є рік з дати взяття його на облік, як платника податку на прибуток підприємств, до 31 грудня відповідного звітного (податкового) року.

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.

При цьому, оскільки дата припинення ДП припадає на I квартал 2026 року,   об’єкт оподаткування для такого ДП у I кварталі 2026 року буде визначатись за період, починаючи з початку року і закінчуючи днем, на який припадає дата його припинення (у вашому випадку – 26.02.2026).

Щодо питання 2, 4, 5, 6

Правові основи управління об’єктами державної власності визначаються згідно із Законом України від 21 вересня 2006 року № 185-V «Про управління об’єктами державної власності» (далі – Закон № 185-V).

Частиною першою ст. 11¹ Закону № 185-V, зокрема, встановлено, що державні унітарні підприємства та їх об’єднання зобов’язані спрямувати частину чистого прибутку (доходу) до Державного бюджету України у розмірі не менше 30 відсотків у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абзацу першого п. 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року № 138 (далі – Порядок № 138), частина чистого прибутку (доходу), що відраховується державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями до державного бюджету за відповідний період, визначається виходячи з обсягу чистого прибутку (доходу), розрахованого згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку як підсумок суми чистого фінансового результату (прибутку) та суми капіталу в дооцінках, яка підлягає перенесенню до нерозподіленого прибутку, з урахуванням того, що до такого підсумку також може бути включена частка нерозподіленого прибутку або невикористаних фондів, утворених внаслідок розподілу прибутку в обсязі, визначеному рішенням органу управління за результатами фінансово-господарської діяльності розмірі 80 відсотків.

Частина чистого прибутку (доходу) сплачується державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями до державного бюджету наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності за відповідний період у строк, встановлений Кодексом (абзац перший п. 2 Порядку № 138).

Згідно з абзацом п’ятим п. 46.2 ст. 46, абзацом другим п. 49.19 ст. 49 Кодексу встановлено, що для частини чистого прибутку (доходу) податковими (звітними) періодами є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік.

Зокрема, розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку складається наростаючим підсумком та подається до контролюючих органів разом з фінансовою звітністю у строки, передбачені
п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Кодексу (абзац другий п. 49.19 ст. 49 Кодексу).

Підпунктом 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Кодексу встановлено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Частиною першою ст. 8 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами) (далі – Закон № 996-XIV) встановлено, що бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації.

Відповідно до частини першої ст. 13 Закону № 996-XIV звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Проміжна фінансова звітність складається за результатами першого кварталу, першого півріччя, дев’яти місяців. Крім того, відповідно до облікової політики підприємства фінансова звітність може складатися за інші періоди.

При цьому звітним періодом підприємства, що ліквідується, є період з початку звітного року до дати прийняття рішення про його ліквідацію (частина третя ст. 13 Закону № 996-XIV).

Враховуючи положення частини другої та третьої ст. 107 ЦКУ щодо порядку складання передавального акту, ДП має вести бухгалтерський облік з початку звітного 2026 року до дати складання передавального акту (у тому числі з урахуванням показників фактично отриманих кошторисних доходів та фактично здійснених кошторисних видатків).

Враховуючи, що дата перетворення припадає на І квартал 2026 року, ДП - платник частини чистого прибутку (доходу) подає до контролюючого органу Розрахунок за звітний (податковий) період, що дорівнює І кварталу 2026 року, складений за результатами діяльності з початку 2026 року до дати складання передавального акту та фінансову звітність за цей період незалежно від показника фінансового результату до оподаткування (прибуток або збиток) за цей період. У разі отримання збитку за цей звітний (податковий) період частина чистого прибутку (доходу) не нараховується.

Такий Розрахунок прирівнюється до річного Розрахунку, та у такому разі Розрахунок, складений за підсумками фінансово-господарської діяльності за 2026 рік ДП не подається.

Отже, Розрахунок може бути поданий за відповідний звітний (податковий) період до настання строку подання звітності, визначеного п. 49.18 ст. 49 Кодексу.

Показники Розрахунку відображаються в інтегрованій картці платника днем подання такого Розрахунку до контролюючого органу. 

Водночас, ДП подає доповнення до такого Розрахунку, передбачене п. 46.4 ст. 46 Кодексу, із поданням пояснень щодо обрахованих показників за відповідний період у довільній формі, із зазначенням про цей факт у таблиці «Наявність доповнення¹⁴» Розрахунку. Таке доповнення вважатиметься невід’ємною частиною Розрахунку. Платник податків, який подає звітність в електронній формі, подає таке доповнення в електронній формі.

Згідно з частиною четвертою ст. 87 ЦКУ юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.

Корпоративні права набуваються особою з моменту набуття права власності на частку (акцію, пай або інший об’єкт цивільних прав, що засвідчує участь особи в юридичній особі) у статутному капіталі юридичної особи (частина друга ст. 96¹ ЦКУ).

Відповідно до частини третьої ст. 96¹ ЦКУ учасники (засновники, акціонери, пайовики) юридичної особи зокрема, мають право у порядку, встановленому установчим документом та законом брати участь у розподілі прибутку юридичної особи і одержувати його частину (дивіденди), якщо така юридична особа має на меті одержання прибутку.

Таким чином, новостворене після перетворення ТОВ, 100 відсотків часток у статутному капіталі якого належать державі є платником дивідендів на державну частку.

Відповідно до абзацу першого частини п’ятої ст. 11 Закону № 185-V рішення про розподіл прибутку і збитків, розмір та порядок виплати дивідендів господарських товариств, у статутному капіталі яких є акції (частки), що прямо чи опосередковано належать державі, приймається вищим органом управління таких господарських товариств у порядку, передбаченому законом.

Загальні збори акціонерів (учасників) господарського товариства, у статутному капіталі якого 50 і більше відсотків акцій (часток) належать державі, затверджують розмір частини чистого прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності товариства у відповідному році, відповідно до Державної дивідендної політики, затвердженої Кабінетом Міністрів України (абзац третій частина п’ята ст. 11 Закону № 185-V).

Державну дивідендну політику затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2024 № 1369 «Деякі питання Політики державної власності», яка набрала чинності 05.12.2024 року (далі – Дивідендна політика).

Згідно з п. 8 Дивідендної політики виплата дивідендів товариством, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі здійснюється щороку з чистого прибутку за звітний рік та/або нерозподіленого прибутку, та/або резервного капіталу.

Зокрема, вищий орган управління товариства у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі приймає рішення про виплату дивідендів (відрахування частини чистого прибутку) у розмірі не менше 75 відсотків чистого прибутку державного унітарного підприємства (товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі) за відповідний звітний період (абзац третій п. 6 Дивідендної політики).

Відповідно до абзацу десятого частини п’ятої ст. 11 Закону № 185-V господарські товариства, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать державі, один раз на рік подають до податкового органу Розрахунок в порядку та строки, встановлені Кодексом.

Для платників дивідендів на державну частку (господарські товариства, корпоративні права яких частково належать державі, та господарські товариства, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків), податковими (звітними) періодами є календарний рік. При цьому Розрахунок складається та подається до контролюючих органів разом з фінансовою звітністю до 1 липня року, що настає за звітним (абзац третій п. 49.19 ст. 49 Кодексу).

Частиною другою ст. 13 Закону № 996-XIV встановлено, що перший звітний період новоствореного підприємства може бути менш як 12 місяців, але не більш як 15 місяців.

Отже, враховуючи наведене вище та положення частини першої ст. 8, частини другої ст. 13 Закону № 996-XIV новостворене ТОВ має вести бухгалтерський облік з дня його державної реєстрації та подати до контролюючого органу Розрахунок за підсумками фінансово-господарської діяльності за 2026 рік, а також фінансову звітність у строк, передбачений
п. 49.19 ст. 49 Кодексу.

З огляду на те, що ДП та новостворене ТОВ є різними суб’єктами господарювання, та є платниками різних платежів, які сплачуються на користь власника (держави) у зв’язку із розподілом чистого прибутку, показники нарахованих зобов’язань з частини чистого прибутку (доходу), визначені у ліквідаційному Розрахунку ДП не враховуються при визначенні суми дивідендів на державну частку новоствореним ТОВ у Розрахунку за підсумками діяльності за 2026 рік.

Водночас ТОВ подає доповнення до такого Розрахунку, передбачене
п. 46.4 ст. 46 Кодексу, із поданням пояснень щодо обрахованих показників за відповідні періоди у довільній формі, із зазначенням про цей факт у таблиці «Наявність доповнення¹⁴» Розрахунку. Таке доповнення вважатиметься невід’ємною частиною Розрахунку. Платник податків, який подає звітність в електронній формі, подає таке доповнення в електронній формі.

Порядок сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток при виплаті дивідендів встановлений пунктом 57.1¹ ст. 57 Кодексу.

У разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів платник податку на прибуток - емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними ст. 137 Кодексу (п.п. 57.1¹.1 п. 57.1¹ ст. 57 Кодексу).

Відповідно до п.п. 57.1¹.2 п. 57.1¹ ст. 57 Кодексу крім випадків, передбачених п.п. 57.1¹.3 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.

Авансовий внесок розраховується з суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об’єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди, грошове зобов’язання щодо якого погашене.

Сума попередньо сплачених протягом податкового (звітного) періоду авансових внесків з податку на прибуток під час виплати дивідендів підлягає зарахуванню у зменшення нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток, задекларованого у податковій декларації за такий податковий (звітний) період.

Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.

Це положення поширюється також на державні некорпоратизовані, казенні або комунальні підприємства, які зараховують суми дивідендів у розмірі, встановленому органом виконавчої влади, до сфери управління якого належать такі підприємства, відповідно до державного або місцевого бюджету.

Отже, у разі, якщо ДП сплатило у І кварталі 2026 року до бюджету частину чистого прибутку (доходу) або дивіденди на державну частку за підсумками 2025 року воно нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток підприємств у порядку визначеному п. 57.1¹ ст. 57 Кодексу.

Щодо питання 7

Відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі контролюючі органи отримують у порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами Державної податкової служби України.

Отже, першоджерелом даних ст